Карл I Роберт
| Карл I Роберт | |
|---|---|
| Dei gracia Hungarie, Dalmacie, Croacie, Rame, Servie, Galicie, Lodomerie, Comanie, Bulgarieque Rex Princeps Sallernitanus, et honoris ac montis Sancti Angeli Dominus | |
 | |
| Король Угорщини | |
| Правління | 1308–1342 |
| Коронація | 1310 |
| Попередник | Отто III Віттельсбах |
| Наступник | Людовик Угорський |
| Інші титули |
Король Хорватії Король Галичини та Володимирії |
| Біографічні дані | |
| Народження |
1288[1] Неаполь, Неаполітанське королівство[2] |
| Смерть |
16 липня 1342[2][1] Вишеград, Сентендреський ярашd, Пешт, Угорщина |
| Поховання | Кафедральний Собор Святого Стефана, Секешфегервар, Угорщина |
| Дружина | Марія Битомська |
| Другий шлюб | Беатриса Люксембурзька |
| Третій шлюб | Єлизавета Польська |
| Діти | Катарина, Елізабет, Карл, Владислав, Людвік, Андраш, Штефан |
| Династія | Анжу |
| Батько | Карл Мартел Анжуйський |
| Мати | Клеменція Габсбурзька |
.svg) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Карл І Роберт (Шаробер; 1288, Неаполь — 1342, Вишеград) — король Угорщини, титулярний король Галичини та Володимирії (1301–1342). Засновник угорської гілки Анжуйської династії Капетингів.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Неаполі у 1288 році. Син Карла Мартела Анжуйського та Клеменції Австрійської. З 1301 року король Угорщини (за неофіційними даними 1308 або з 1310). Коронований у лютому 1301 року, також 16 червня 1309 і 27 серпня 1310 року. Перший угорський король не з династії Арпадів.
Початок правління був для нього важким: протягом перших двох десятиліть він був змушений закріплювати владу, що йому вдалося до 1320 року. Провів декілька вдалих економічних реформ, зокрема удосконалив застарілу систему податків, вперше ввів в обіг на території королівства золоті форинти. За час його правління держава досягла значного економічного розквіту, а золотий форинт став однією з престижних валют у Європі[3].
У цей час в Угорщині загострилася боротьба за владу між королем й могутньою угорською аристократією. Вступивши на угорський престол, 1301 року, королю Карлу Роберту доводилося у збройній боротьбі відстоювати своє право на суверенну владу. Під час цього протистояння короля з баронами набули розвитку новий прошарок лицарства, відданий особисто королю.
Для заохочення і згуртування своїх прихильників Карл Роберт заснував 1326 року Братство лицарів Святого Георгія, що стало першим в Європі світським королівським лицарським орденом (англійський орден Підв'язки був заснований 1348 року, через 20 років після затвердження Уставу ордена Святого Георгія).
1339 року уклав з польським королем Казимиром ІІІ договір у Вишеграді про те, що на випадок, якщо б у Казимира ІІІ не було синів, його спадкоємцем буде угорський королевич Лайош — син Карла І та сестри Казимира ІІІ Єлизавети[4]. Договір було підтверджено 1350 року Людовиком та Казимиром III[5].
Помер 1342 року у Вишеграді.
На банкнотах[ред. | ред. код]
Зображений на купюрах Угорщини номіналом 200 форинтів зразка 1998 і 2001 років[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11898831X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Я. Д. Натанзон. Бонистика: факты и лица. / Харьков. «Тарбут Лаам». 2008. С. 53. ISBN 978-966-7950-45-3 (рос.)
- ↑ Галицько-Волинська держава. Вишеградський договір. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 червня 2013.
- ↑ Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — іл. — С. 44. — ISBN 966-7255-01-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Галицько-Волинська держава. Вишеградський договір [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
| Попередник Бела V |
|
Король Угорщини 1308-1342 |
|
Наступник Людовик Угорський |
| Попередник Бела V |
|
Король Хорватії 1308-1342 |
|
Наступник Людовик Угорський |
| Попередник Бела V |
|
Король Галичини та Володимирії титулярний 1308-1342 |
|
Наступник Людовик Угорський |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
