Карл Антон Ларсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Антон Ларсен
Carl-Anton-Larsen.jpg
Карл Антон Ларсен в 1904
Народився 7 серпня 1860(1860-08-07)
Естре Хальсен, Норвегія Норвегія
Помер 8 грудня 1924(1924-12-08) (64 роки)
Море Росса, Антарктика
Громадянство Норвегія Норвегія (до 1910)
Велика Британія Велика Британія
Діяльність полярний дослідник
Батько Оле Кристіан Ларсен
Матір Елен Андреа Ларсен
Дружина Андрін Тросен

Карл Антон Ларсен (*7 серпня 1860, Естрі Хальсен, область Вестфол, Норвегія — †8 грудня 1924, море Росса) — норвезький полярний дослідник і піонер антарктичного китоловства.

Вивчав можливості китоловства під час свого плавання в Антарктику у ролі капітана судна Язон в 18921894 рр. і в ролі капітана судна Антарктик шведської експедиції Отто Норденшельда в 19011903 рр. (обидва рази заходив на Південну Джорджію). Після катастрофи й утрати Антарктика біля Антарктичного півострова шведи врятувалися за допомогою аргентинського корвета Уругвай.

1904 року оселився в британському володінні Південна Джорджія (Антарктика).

У Буенос-Айресі заснував Аргентинську рибну компанію, як її менеджер керував будівництвом у Грютвікені першої китобійної станції в Антарктиці, якою керував від 1904 до 1914 р.

Дружина Ларсена, Андріне, приєдналася до нього разом з їхніми трьома дочками й двома синами в 1905 р. Родина одержала британське підданство, причому у своєму проханні поданому і задовільненому британським Магістратом Південної Джорджії в січні 1910 р., Ларсен заявив:

«Я відмовився від своїх норвезьких громадянських прав і живу тут звідтоді, як почав полювати на китів у цій колонії 16 листопада 1904 р., і я не маю причин бути іншим громадянином, крім як британським, бо я живу й маю намір жити тут ще довго».

Ларсен — одна з найзначніших особистостей в історії Південної Джорджії XX століття. Він сприяв і надавав логістичну підтримку багатьом науковим експедиціям, зокрема експедиції свого друга Ернеста Шеклтона.

1905 — розпочав метеорологічні спостереження в Грютвікені.

Грютвікен, 1914 р.

1911 — привіз і акліматизував на острові північних оленів2001 р. південноджорджійських оленів доставили й розводять на фермах на Фолклендських островах).

Ларсен побудував першу в Антарктиці церкву, яку привезли з норвезького містечка Стреммен і звели на околиці Грютвікена 1913 року.

Помер у морі Росса, похований у норвезькому місті китобоїв Саннефьорд.

Ім'ям Ларсена названий ряд географічних об'єктів у Антарктиці: шельфовий льодовик Ларсена біля східного узбережжя Антарктичного півострова, відкритий судном Язон 1893 року; канал Ларсена між островами Жуанвіля й Дюрвіля в північно-східному краї Антарктичного півострова; затока Ларсен Харбор, частина фіорду Дригальського в Південній Джорджії; затока Ларсена на східному узбережжі Антарктичного півострова; нунатак Ларсена біля східного берега Антарктичного півострова; мис Ларсена на острові Південна Джорджія; острови Ларсена біля острова Коронейшн (Південні Оркнейські острови); пік Ларсена на острові Туле (Південні Сандвічеві острови); пік Ларсена в Землі Вікторії (Східна Антарктида).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Otto Nordenskjold, Johan G. Andersson, Carl A. Larsen. Antarctica, or Two Years Among the Ice of the South Pole. — London, Hurst & Blackett, 1905.
  • Robert K. Headland. The Island of South Georgia. — Cambridge University Press, 1984.