Карл Вільгельм Беттігер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Вільгельм Беттігер
Carl Wilhelm Böttiger
Карл Вільгельм Беттігер. Портрет роботи Улофа Югана Седермарка. Не пізніш як 1848 рік.
Ім'я при народженні Ларс Фредрік Карл Вільгельм Беттігер
Народився 15 травня 1807(1807-05-15)
Вестерос, Вестманланд, Швеція
Помер 22 грудня 1878(1878-12-22) (71 рік)
Уппсала, Швеція
Поховання Старий цвинтар Уппсалиd[1]
Громадянство Швеція Швеція
Національність швед
Діяльність мовознавець, поет, літературознавець, драматург
Alma mater Університет Уппсала
Заклад Університет Уппсала[2]
Мова творів шведська
Роки активності 1830—1878
Напрямок пізній романтизм
Жанр вірш, поема, п'єса, стаття
Членство Шведська академія і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Батько Carl Fredrik Böttigerd[3][2]
Брати, сестри Gustaf Böttigerd і Ulrika Boreliusd
У шлюбі з Disa Tegnérd[2]
Автограф
CMNS: Карл Вільгельм Беттігер у Вікісховищі

Карл Вільге́льм (Ларс Фре́дрік) Бе́ттігер (швед. Carl Wilhelm (Lars Fredric) Böttiger, нар. 15 травня 1807(18070515), Вестерос, Вестманланд, Швеція — пом. 22 грудня 1878, Уппсала, Швеція) — шведський літературознавець, лінгвіст, професор естетики Упсальського університету, поет, драматург, член Шведської академії, зять шведського поета Есаяса Теґнера.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Могила Карла Вільгельма Беттігера і його дружини Діси. Упсальський старий цвинтар.

Карл Вільгельм народився в сім'ї Карла Фредріка Беттігера — аптекаря, що походив із німецької шляхти й був двоюрідний внук відомого німецького алхіміка Йоганна Фрідріха Беттґера. У 1818 році батько помер, і одинадцятирічний Карл Вільгельм був змушений працювати репетитором. Водночас наполегливо вчився, закінчив з відзнакою і початкову школу, і гімназію в рідному місті. 1825 року вступив до Упсальського університету й у 1833-му здобув звання магістра філософії. Цього ж року почав працювати помічником бібліотекаря, а в 1834-му став доцентом на кафедрі філософії. На пропозицію професора Ґруббе, у 1835–1836 роках побував у Німеччині, Австрії, Італії, Голландії та Франції. 1839 року Беттігер став екстраординарним ад'юнктом у галузі німецької та італійської літератури. Тоді ж поїхав до Німеччини, де перебував до 1840-го, переважно в Берліні. У 1845 році дістав посаду екстраординарного професора в галузі сучасної літератури й новоєвропейської лінгвістики. 1851 року Беттігер об'їздив Північ Італії й ретороманські поселення у Західному Тиролі та Ґраубюндені. З 1856-го він професор естетики і сучасної літератури, а з 1858-го — професор сучасної літератури й новоєвропейської лінгвістики. У 1867-му вийшов на пенсію у зв'язку з хворобою очей.

Особливо багато зробив Беттігер для розвитку студій мовознавства у Швеції. В Упсальському університеті він запровадив вивчення лінгвістики романських мов, плідно працював науковцем і лектором. У 1865–1866 роках він керував комісією, яка відала питаннями викладання мов. У 1847-му Беттігера вибрали членом Шведської академії на місце його тестя Есаяса Теґнера. 1853 року він став членом Упсальського наукового товариства, 1870-го — членом Шведської королівської академія історії літератури і старожитностей, а 1878-го — почесним членом Гетеборзького наукового і літературного товариства, у якому був дійсним членом з 1843 року.

Беттігер був одружений (з 1844 року) з Дісою Ґуставою Теґнер (1813—1866), дочкою Есаяса Теґнера, й доводився дядьком історикові мистецтва Юнові Беттігеру. Помер 22 грудня 1878 року. Похований разом із дружиною на Упсальському старому цвинтарі[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Як літератор, Беттігер дебютував у 1830-му поетичною збіркою «Молодечі спомини про миті пісень» / Ungdomsminnen från sångens stunder, характерною відголосками романтизму. У 1833-му видав «Новіші пісні» / Nyare sånger, які стали дуже популярні завдяки простій, мелодійній формі й мрійливому настрою, хоча критики вказували на часто надмірну сентиментальність, а Карл Варбург написав у книжці Svensk litteraturhistoria i sammandrag (1904), що Беттігера можна вважати епігоном неоромантиків. У двотомнику «Ліричні штуки» / Lyriska stycken (1837, 1839) автор охоче застосовував складні південноєвропейські способи віршування й надавав творам чуттєвості, властивої ґуставіанцям і Есаясові Теґнеру. Як і цей поет, від якого зазнав сильного впливу, Беттігер писав принагідні вірші, що відзначалися винахідливістю, дотепністю й досконалістю форми. Він рідко вдавався до відкритої гострої сатири, оскільки це суперечило його життєвим засадам і рисам характеру. Тривалий час Беттігер писав твори на патріотичну тематику. Його сонети — це цінний внесок у шведську літературу. Вони справили велике враження і вплинули на тоді ще поета-початківця — Карла Сноїльського. 1841 року Беттігер видав збірку «Релігійні пісні» / Religiösa sånger.

Беттігер дістав кілька премій від Шведської академії. 1833-го — малу премію за поему «Ґустаф Адольф під Лютценом» / Gustaf Adolf vid Lützen, 1834-го — почесну відзнаку за твір «Зустріч на Одіновому кургані» / Mötet på Odins hög, 1840-го — премію Карла Югана й 1845-го — винагороду у 100 дукатів за «Пісню про Карла XIV Югана» / Sång öfver Karl XIV Johan. На сцені йшли його п'єси «Національний дивертисмент» / Nationaldivertissementet (1843) і «Травневий день у Варенді» / En majdag i Värend (1843). Вірші Беттігера поклали на музику композитор Ерік Ґустаф Гейєр («Тихі тіні» / Stilla skuggor, «Заснула дівчинка» / Den slumrande lilla flickan, «Вечірнє споглядання» / Aftonbetraktelse), Адольф Фредрік Ліндблад, Отто Фредрік Тулльберг («Герої, що моляться» / Hjältar som bedjen), Юган Ерік Нурдблум, Андреас Рандель, Якоб Аксель Юсефсон та інші. З його мемуарних та літературно-історичних праць виділяються «Життєпис Есаяса Теґнера» / Lefnadsteckning öfver Esaias Tegnér (вступ виданого у 1847—1851 роках зібрання творів Теґнер), промова на інавґурації у Шведській академії (1847), промова, присвячена пам'яті принца Ґустафа (1852). Цікавлячись італійською літературою, він написав наукову розвідку про життя і творчість Данте Аліґ'єрі Om Dantes lif och skrifter (1865) й праці «Італійські студії» / Italienska studier (1853), «„Божественна комедія“ Данте» / Dantes Commedia divina (1875). У «Актах Шведської академії» / Svenska akademins handlingar Беттігер помістив біографії таких шведських письменників, як Самуель Едманн (1868), Юган Генрік Челльґрен (1870), Ерік Юган Стаґнеліус (1872), Нільс фон Розенштайн (1877), а також статті про упсальське «Товариство Аврори» (1874), «Внесок до вивчення перших поетичних спроб Леопольда» / Bidrag till kännedomen om Leopolds tidigaste skaldeförsök (1878). Беттігер також переклав з італійської мови твори «Визволений Єрусалим» Торквато Тассо (1842—1851) й «Божественну комедію» Данте (1846—1851)

У Беттігера є статті на літературознавчі, естетичні та філологічні теми, як-от «Діалекти ретороманської мови» / Rhetoromanska språkets dialekter (1851—1854), «Критичний огляд перших поетичних творів Шіллера» / Kritisk skärskådning af Schillers äldsta lyrik (1854), «Внесок до знання про етрусків» / Bidrag till kännedomen om etruskerna (1857) і «Ставлення до освіти і виховання в давніх римлян» / Undervisningsfrågans ställning och utveckling hos de gamle romarna (1876). Беттігер дописував до видань Mimer, Heimdall, Svenska literaturföreningens tidning, Frey та інших. Його окремі праці перекладено данською, німецькою, голландською й англійською мовами.

Більшість поетичних і прозових робіт Беттігера поміщено у шеститомному зібранні творів (1856—1881). У шостому томі є автобіографічні «Спогади про молодість» / Ungdomsminnen, які Гаральд Елувсон вважав чудовим зразком мемуаристики. У 1881 році вийшли вибрані твори Беттігера, до яких додано його біографію, що написав Елуф Теґнер. Біографічні дані про Беттігера є також у промові Карла Давіда аф Вірсена на інавґурації у Шведській академії (видано 1880).

Окремі твори[ред. | ред. код]

  • Asarne i Delphi: prolog. Stockholm. 1844. Libris 10441567
  • Aurora-förbundet i Upsala. Stockholm. 1874. Libris 1497424
  • Bernhard von Beskow: minnessång: uppläst på Svenska akademiens högtidsdag den 20 dec. 1868. Stockholm: Norstedt. 1868. Libris 9160138
  • Bidrag till kännedomen om etruskerna. Upsala. 1857. Libris 2585775
  • Bidrag till kännedomen om Leopolds tidigaste skaldeförsök. Även i: Svenska akademiens handlingar ifrån år 1796. D.53. Stockholm. 1878. Libris 2585776
  • Biografiska underrättelser. Upsala. 1861. Libris 2585777
  • Boreas: poetisk kalender för år 1842. Upsala. 1841. Libris 9160140
  • C. V. Böttigers minnesteckningar öfver E. Tegnér, S. Ödmann och J. H. Kellgren såsom feriekurseri modersmålet för de högre allmänna läroverken i sammandrag utg. af Peter Bagge. Feriekurser i modersmålet 1. Stockholm: Beijer. 1895. Libris 2585783
  • Dantes Commedia Divina: Dante Alighieri. Stockholm. 1875. Libris 2585779
  • Epilog vid philosophiæ magister-promotionen i Upsala den 5 juni 1857. Stockholm: Norstedt. 1857. Libris 10105044
  • Esaias Tegnérs lefnad. Stockholm. 1847. Libris 2343687
  • Foglarne: vårsånger. Upsala. 1852. Libris 2306820
  • Fosterländska sånger. 1-2. Upsala: Wahlström & Låstbom. 1841. Libris 10105053
  • Förklaring med anledning af ett utfall i den af Georg Brandes utgifna skriften: Esaias Tegnér: en litteraturpsykologisk studie. Stockholm: F. & G. Beijer. 1878. Libris 1596102
  • Den gamle kungen: poem för svenskar / [Carl Wilhelm Böttiger]. Stockholm: Norstedt. 1841. Libris 10617711
  • Ett holländskt bidrag till Sweriges historia och litteratur. Stockholm. 1835. Libris 9848945
  • Inbjudnings-skrift till morgondagens philosophiæ magister-promotion. Upsala. 1857. Libris 11613036
  • Italienska läse-öfningar, innehållande lätta stycken ur den nyare italienska prosan. Stockholm. 1841. Libris 2585780
  • Italienska studier. Upsala: Wahlström. 1853. Libris 1591912
  • Likplundraren: fragment af en större dramatisk fantasi, hvartill en känd berättelse gifvit anledning. Skara. 1874. Libris 10901418
  • Lyriska stycken. Stockholm: Norstedt. 1837—1839. Libris 1464663
  • En majdag i Wärend: svenskt tillfällighetsstycke [Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.] i 1 akt, med sång och dans; första gången uppfördt på Kongl. Theatern i Stockholm, Thorsdagen den 11 Maj 1843, årsdagen af H. M. Konungens Kröning. Svenska teatern, 99-1250025-3 ; 180. Stockholm. 1843. Libris 9976831
  • Minne af Erik Johan Stagnelius. Stockholm. 1872. Libris 2986000
  • Minne af Johan Henrik Kellgren. Även i: Svenska akademiens handlingar ifrån år 1796. D.45.. Stockholm. 1870. Libris 2986001
  • Minne af teologie professoren i Upsala doktor Samuel Ödmann. Stockholm: Norstedt. 1868. Libris 10036008
  • Minnes-tal öfwer philosophiä magistern Elias Wilh. Ruda hållet inför en krets af den aflidnes promotions-kamrater och wänner, i Upsala den 4 nov. 1833. Upsala. 1833. Libris 2585782
  • Minnesteckningar öfver E. Tegnér, S. Ödmann och J. H. Kellgren. Stockholm: Beijer. 1895. Libris 1621812
  • Mötet på Odins hög och Gustaf Adolf vid Lützen: tvenne skaldestycken belönta af Svenska akademien. Stockholm. 1835. Libris 1591921
  • Nils Rosén von Rosenstein: Minnesteckning. Uppläst på Svenska akademiens högtidsdag 1876. i: Svenska akademiens handlingar ifrån år 1796. D. 52. Stockholm. 1877. Libris 2585784
  • Nyare sånger: jämte öfversättningar af några Uhlands romanser m.m. Stockholm. 1833. Libris 1591915
  • Om Dantes lif och skrifter. Stockholm. 1865. Libris 2585785
  • Om den italienska kulturens förhållande till den romerska [Diss.]. Upsala. 1846—1851. Libris 2585786
  • Ord till musiken vid H.M. konung Carl den femtondes och H.M. drottning Wilhelmina Fredrika Alexandra Anna Lovisas kröning i Stockholm den 3 maj 1860. Stockholm. 1860. Libris 2618635
  • Ord till sorg-musiken vid Högtsalig Hans Majestät Konung Carl XIV Johans begrafning. Stockholm. 1844. Libris 2625103
  • Prolog till Operan Ferdinand Cortez, jemte ord till kupletterne i det National-Divertissement, som gifves å Kongl. Theatern d. 6 Februari 1843 ; till firande af H.M. Konungens regerings-jubilæum. Stockholm. 1843. Libris 9976866 — Kompositör: Johan Fredrik Berwald.
  • Repetitions-curs i allmänna historien: för gymnasii- och student-examina. Stockholm: Haeggström. 1836. Libris 2557392
  • Rhetoromanska språkets dialekter: ett språkhistoriskt utkast. Upsala. 1854. Libris 433870
  • Schillers äldsta lyrik: kritisk skärskådning. Utgafs s. å. såsom akad. afh. i 6 delar under förf: s praesidium. Upsala. 1854. Libris 2585787
  • Sjelfbiografiska anteckningar och bref. Stockholm. 1881. Libris 368311
  • Själfbiografiska anteckningar och minnesteckning öfver E. J. Stagnelius: såspm feriekurser i modersmålet för de högre allmänna läroverken. Stockholm: Beijer. 1895. Libris 1621813
  • Självbiografiska anteckningar. Stockholm: Norstedt. 1929. Libris 8072955
  • Självbiografiska anteckningar: från skolan och studentlivet. Bokgillets klassikerserie, 99-0853562-5. Uppsala: Bokgillet. 1961. Libris 908203
  • Självbiografiska anteckningar. Göteborg: Minerva. 1988. Libris 7763317. ISBN 91-87238-05-5
  • Soldat-enkan: poem. Upsala. 1850. Libris 9160657
  • Sång öfver Anna Maria Lenngren. Stockholm: Norstedt. 1860. Libris 9160666
  • Sånger vid invigningen af Westmanlands och Dahla nations-byggnad Oscarsdagen 1831. Upsala, Palmblad & C. 1831. 1831. Libris 11653534
  • Tal vid Svenska Bibel-Sällskapets allmänna sammankomst den 20 april 1859 af. Stockholm. 1859. Libris 3218818
  • Till konung Gustaf IIIs minne: Tal hållet på Gustavianska lärosalen i Upsala den 9 Juni 1835. Stockholm. 1837. Libris 2585788
  • Undervisningsfrågans ställning och utveckling hos de gamle romarne. Stockholm. 1875. Libris 2585789
  • Ungdomsminnen från sångens stunder. Upsala. 1830. Libris 1591941
  • Valda dikter. Stockholm: Beijer. 1895. Libris 11590952
  • Valda dikter af Carl Wilhelm Böttiger. Med författarens porträtt. Stockholm, F. & G. Beijers förlag. 1881. Libris 1596103
  • Valda stycken utur akademie-adjunkten Carl Wilh. Böttigers numera ur bokhandeln utgångne skrifter tillika med några af P.N. Rodin, filos. magister. Halmstad. 1843. Libris 9160664
  • En visa om Pehr Pehrsson. Upsala: Leffler & Sebell. 1841. Libris 10105057

Зібрання творів[ред. | ред. код]

Samlade skrifter. 1856—1881. Libris 54635

Вірші і псалми[ред. | ред. код]

  • Fram en suck sig smyger; psalmsång nr 389 i Svenska Missionsförbundets sångbok 1920.
  • Hjältar, som bedjen
  • O hur härligt majsol ler
  • Ur stormarna ser jag en avlägsen hamn

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

  • Мала премія Шведської академії за поему «Ґустаф Адольф під Лютценом», 1833
  • Почесна відзнака Шведської академії за «Зустріч на Одіновому кургані», 1834
  • Премія імені Карла Югана Шведської академії, 1840
  • Членство в Гетеборзькому науковому і літературному товаристві, 1843
  • Винагорода у 100 дукатів від Шведської академії за «Пісню про Карла XIV Югана», 1845
  • Членство у Шведській академії (крісло № 8), 1847
  • Членство в Упсальському науковому і літературному товаристві, 1853
  • Премія Шведської королівської академії наук, 1867
  • Членство у Шведській королівській академії історії літератури і старожитностей, 1879

Джерела[ред. | ред. код]

У Вікіджерелах є

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.svenskagravar.se/gravsatt/94341922 — Svenskagravar.se.
  2. ↑ а б в L F Carl Wilhelm Böttiger — 1917.
  3. ↑ Västerås domkyrkoförsamlings kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/ULA/11727/C/9 (1803-1815), bildid: C0021018_00052
  4. ↑ Åstrand, Göran; Aunver, Kristjan (1999). Här vilar berömda svenskar: uppslagsbok och guide. Bromma: Ordalaget. sid. 31. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 11 травня 2014.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Попередник:
Есаяс Теґнер 		Шведська академія,
Крісло № 8
1847–1878 		Наступник:
Карл Давід аф Вірсен
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Вільгельм_Беттігер&oldid=41170824