Карл Йозеф Антон Міттермаєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Йозеф Антон Міттермаєр
нім. Karl Joseph Anton Mittermaier
Карл Йозеф Антон Міттермаєр. Портретна фотографія Франца Ганфштенгля (Franz Hanfstaengl). 1860.
Народився 15 серпня 1787(1787-08-15)
Мюнхен
Помер 28 серпня 1867(1867-08-28) (80 років)
Гайдельберг
Поховання Берґфрідгофd
Громадянство Німеччина
Місце проживання Mittermaierhausd
Діяльність Юрист
Галузь кримінальне право[1] і політика[1]
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов німецька[2][1][3]
Заклад Боннський університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Членство Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Американське антикварне товариство, Нідерландська королівська академія наук, Туринська академія наук[4] і Corps Bavaria Münchend
Посада Member of the Second Chamber of the Diet of the Grand Duchy of Badend і Member of the Frankfurt Parliamentd
Родичі Ріхард фон Крафт-Ебінг
Брати, сестри Sophie Bauerd
Діти Franz Mittermaierd і Clara Antonia von Krafft-Ebingd
Нагороди

Карл Йозеф Антон Міттермаєр (нім. Carl Joseph Anton Mittermaier; 15 серпня 1787, Мюнхен — 12 серпня 1867, Гайдельберг) — німецький юрист, викладач університету, публіцист і політик. Вважається вважається одним з найвидатніших правників у царині кримінального права ХІХ століття.

Карл Йозеф Антон Міттермаєр в групі «Одиннадцяти лібералів» перший від ліва у верхньому ряду

Міттермаєр народився 5 серпня 1787 в Мюнхені. Він був сином фармацевта Йозефа Георга Якоба Міттермаєра (Joseph Georg Jakob Mittermaier), а його мама була сестрою мореплавця Генріха Циммермана (нім. Heinrich Zimmermann), штурмана в навколосвітній подорожі капітана Джеймса Кука. Міттермаєр вивчав право в університеті Ландсхута (Landshut), де здобув докторський ступінь. Після роботи приватним викладачам він став у 1811 р. професором права Ландсхутського університету. У 1819 році він перейшов у Боннський університет, а 1821 в Гайдельберзький. З самого початку він був однією з центральних фігур помірного німецького лібералізму, а у 1848 р. став президентом Передпарламенту у Франкфурті-на-Майні. Міттермаєр здобув численні почесні докторські ступені і був членом багатьох наукових товариств у Європі та Сполучених Штатах. 31 травня 1863 року він був нагороджений прусським Орденом за Заслуги для наук і мистецтв. Місто Гайдельберг надало Міттермаєру почесне громадянство.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. CONOR.Sl
  4. www.accademiadellescienze.it

Література[ред. | ред. код]

  • K. und L. Mittermaier: Bilder aus dem Leben von K. J. A. Mittermaier. Zur fünfhundertjährigen Jubelfeier der Universität Heidelberg. G. Weiß, Heidelberg 1886.
  • Karl Viernstein: Karl Joseph Anton Mittermaier als Student und Lehrer an der Universität Landshut. München 1931.
  • Regina Harzer: Mittermaier, Carl Joseph Anton. In: Michael Stolleis (Hg.): Juristen. Ein biographisches Lexikon. Von der Antike bis zum 20. Jahrhundert. Beck, München 1993.
  • Jan Schröder: Karl Joseph Anton Mittermaier. In: Gerd Kleinheyer; Jan Schröder (Hg.): Deutsche und Europäische Juristen aus neun Jahrhunderten. 4. Auflage, C. F. Müller, Heidelberg 1996.
  • Luigi Nuzzo: Bibliographie der Werke Karl Josef Anton Mittermaiers. (= Studien zur europäischen Rechtsgeschichte, 172.) Klostermann, Frankfurt am Main 2004,
  • Lars Hendrik Riemer: Das Netzwerk der «Gefängnisfreunde» (1830—1872). Karl Josef Anton Mittermaiers Briefwechsel mit europäischen Stravollzugsexperten. (= Studien zur europäischen Rechtsgeschichte, 192.) Klostermann, Frankfurt am Main 2005.