Карл Ларссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Ларссон
Carl Larsson
Larsson - Self Portrait.jpg
«Автопортрет в майстерні», 1895 р.
Ім'я при народженні Carl Larsson
Дата народження 28 травня 1853(1853-05-28)
Місце народження Стокгольм, Швеція
Дата смерті 22 січня 1919(1919-01-22) (65 років)
Місце смерті Фалун, Швеція
Національність швед
Громадянство Швеція Швеція
Жанр портрети, побутовий жанр
Напрямок реалізм
Твори портрети, побутовий жанр

Карл Ларссон (швед. Carl Larsson; *28 травня 1853 — †22 січня 1919) — шведський художник і дизайнер інтер'єрів. Художник книг і часописів.

Життєпис. Важкі ранні роки[ред.ред. код]

Ранні роки майбутнього художника були важкими. Він народився у Стокгольмі, у бідній родині. Батько мав тимчасові робочі місця, працював то найманцем, то кочегаром на судні, пиячив, втрачав одну роботу за іншою. В гніві батько заявив, що проклинав дні, коли народились його діти. Мати прала білизну і робила все, аби щось заробити для родини і дітей. В дитинстві його мати разом із Карлом та його братом Йоганом вигнали з домівки за борги. Родина вимушено змінила декілька тимчасовх помешкань.

Його дитинство неможливо назвати добрим. Підлітком Карл був невпевненим у собі і погано адаптованим до буржуазного суспільства.

Мав художні здібності, котрі оцінив його вчитель в школі для дітей бідноти. Останній і переконав підлітка навчатися в школі від Королівської академії мистецтв. Аби сплачувати навчання в художній школі, тринадцятирічний Карл підлітком почав працювати неповний день. Карл працював ретушором у фотоательє.

Художня освіта[ред.ред. код]

У віці 16 років його перевели до другої школи академії. Фінансовий стан юнака трохи покращився після отримання ним нагороди за успіхи (королівська медаль 1876 року). Трохи збільшилась і його впевненість у собі. Тоді ж він почав підробляти карикатуристом і малювальником в гумористичному журналі і газетних редакціях. Успіх мали його малюнки для тимчасових видань, і вже він почав утримувати фінансово батьківську родину.

Паризькі періоди[ред.ред. код]

1877 року він вперше відвідав Париж, визнаний центр тодішньої буржуазної культури. Перебування, самоосвіта і праця в Парижі розтяглися на декілька років. Але він опинився серед працьовитих і здібних художників, що не мали визнаня і фінансового успіху у французькій столиці. Це був період, коли розпочалась важка початкова епоха французького імпресіонізму, а його представники ще не мали офіційного визнання. Карл Ларссон був серед тих митців, що залишились в межах реалізму і не спокусились на новітні зрушення в мистецтві, сприйняті тоді далеко не всіми.

Згодом художник приєднався до колонії скандинавських художників, що мешкала в містечку Грьоз-сюр-Луан неподалік уславленого Фонтенбло. Там він зустрів молоду художницю Карін Бергьоо, котра стала його нареченою. Задля офіційного весілля молоді відбули у Швецію, де Карін стала дружиною художника.

В Париж художник приїздив неодноразово, але завжди повертався до Швеції.

Власна родина і вілла «Хижка»[ред.ред. код]

Хижка до збільшення і добудов, акварель роботи К. Ларссона 1899 р.
Вілла «Хижка» після збільшення, художник з родиною на подір'ї, фото 1911 року.

1888 року батько Карін, Адольф Бергьоо, передав молодій родині у володіння невеликий дерев'яний будинок поблизу міста Сундборн. Розпочався довгий період облаштування будинка до потреб все зроставшої родини. Дерев'яний будиночок в родині іронічно називали «Хижка». З роками до дерев'яної частини Карл додав кам'яну, де художник і облаштував нову власну майстерню. Автопортрет 1912 року створений в її інтер'єрі.

Родина мала вісім дітей, це —

  • Сюзанна (1884 р.н.)
  • Ульф (1887 р.н.)
  • Понтус (1888 р.н.)
  • Лісбет (1891 р.н.)
  • Бріта (1893 р.н.)
  • Матс(1894 р.н.)
  • Кристі (1896 р.н.)
  • Есбьорн (1900 р.н.)

Двох дітей з восьми ( Ульфа та Матса ) родина поховала ще за власне життя.

Художня манера Ларссона[ред.ред. код]

Діти, малі родинні події, невеликі свята, тихий побут родини стануть на роки головними сюжетами акварелей Карла Ларссона. Ще в роки першого перебування у Франції Карл перейшов від живопису олійними фарбами до графіки. Особливо йому вдавались акварелі, котрі він виконував старанно, вивірено, ретельно вибудовуючи кожну композицію. Його техніка в акварелі була така ж старанна і вивірена, що дозволяло використовувати оригінали до швидкого переведення у ілюстрації, поштівки, іншу друковану продукцію. В період розповсюдження імпресіонізму з його мозаїчною і неохайною технікою художня манера Ларссона зберігала привабливий, твердий малюнок, давні реалістичні традиції європейського і шведського живопису, підкреслила індивідуальність художньої манери саме Ларссона.

Обрані роботи[ред.ред. код]

Карл Ларссон. Скандинавський інтер'єр середнього достатку[ред.ред. код]

«Спальня. Вітання з днем янгола зранку», 1898 р.

Автопортрети[ред.ред. код]

«Автопортрет в новій студії», 1912 р.

Стінописи і історичні композиції Карла Ларссона[ред.ред. код]

«Прибуття у Стокгольм Густава Вази для обрання його королем Швеції», 1907 рік.
«Мистецтво скульптури. Скульптор Карл Беллман в майстерні», 1896 р.

Карл Ларссон зробив декілька портретів на замову, але вони були засобом заробляти на життя.

Більшу мистецьку вартіть мають декілька стінописів і картин на історичну тематику. Сам художник виділяв у власному творчому спадку композицію «Зимове жертвоприношення». Практично алегорію на тему скульптури він створив у картині «Мистецтво скульптури. Скульптор Карл Беллман в майстерні», 1896 р.

До монументальних творів Ларссона відноситься і стінопис «Прибуття у Стокгольм Густава Вази для обрання його королем Швеції». Художник подав давню подію як триумфальну ходу короля. Як і завжди, він ретельно вибудував композицію і навіть пов'язав її з вертикалями портала живописними вертикалями триумфального декору підйомного фортечного мосту.

Джерела[ред.ред. код]

  • Karl-Erik Granath und Ulf Hård af Segerstad (Hrsg.): Der Carl Larsson-Hof (Das Sonnenhaus von Carl Larsson), Fotos von K.-E. Granath, Text von U. Hård af Segerstad, Vlg. Langewiesche, Königstein/ Ts. 1975, ISBN 3-7845-7280-4
  • Hans-Curt Köster (Hrsg.): Carl Larssons Welt. Königstein i. Ts. 2003 ISBN 3-7845-2708-6
  • Renate Puvogel: Carl Larsson – Aquarelle und Zeichnungen, Taschen Vlg., Köln 1993, ISBN 3-8228-8420-0
  • Lena Rydin: Die Lust am Alltag. Leben wie die Larssons in Sundborn. Königstein i. Ts. 2003, ISBN 3-7845-2723-X
  • Johann Georg Prinz von Hohenzollern (Hrsg.): Carl Larsson. Ein schwedisches Märchen (Ausstellungsbuch). München 2005. ISBN 3-7774-2765-9
  • Michael Snodin u. Elisabet Stavenow-Hidemark (Hrsgg.): Carl und Karin Larsson - Ihr Leben und ihre Kunst (Ausstellungsbuch London und Stockholm 1997/98, deutsch). Weingarten 1998. ISBN 3-7845-2733-7
  • Velhagen & Klasings Monatshefte, XXVII Jg., Bd. 1, 1912/1913, Franz Servaes: Carl Larsson, S. 105 - 118, mit teilweise farb. Abb.
  • Werkverzeichnis: Ulwa Neergard: Carl Larsson. Signerat med pinsel och penna Zwei Bände, Norstedts, 1999 (schwedisch). ISBN 91-1-300704-1

Посилання[ред.ред. код]