Карл Менґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Менґер
CarlMenger.png
Народився 23 лютого 1840(1840-02-23)
Новий Сонч
Помер 27 лютого 1921(1921-02-27) (81 рік)
Відень
Громадянство Австрія
Галузь наукових інтересів економіка
Відомий завдяки: заснування Австрійської школи, внесок в теорію граничної корисності

Карл Менґер, нім. Karl (von Wolfensgrün) Menger (* 23 лютого 1840, Новий Сонч — † 27 лютого 1921, Відень) — австрійський економіст, відомий внеском у теорію ціноутворення, засновник Австрійської школи економіки.

Біографія[ред.ред. код]

Карл Менґер народився 28 лютого 1840 року в місті Новий Сонч на Галичині (Польща). Він був нащадком старого австрійського роду, до якого належали ремісники, музиканти, державні службовці та армійські офіцери, які емігрували з Чехії за покоління до його народження. Його батько, Антон, був юристом, а мати, Кароліна була дочкою заможного чеського купця. У Карла було два брати, Антон і Макс: перший, видний соціалістичний автор і професор юридичного факультету Віденського університету, другий - адвокат і Ліберальний депутат австрійського парламенту. Сім'я Менгера була шляхетського роду, але Карл відкинув приставку «фон» на початку свого дорослого життя.

Навчався у Віденському університеті в 1859—1860 роках, в Празькому в 1860—1863 та Краківському 1867, де отримав ступінь доктора наук з юриспунденції.

Працював журналістом у Львові, а згодом і у Відні.

Після здобуття наукового ступеня в 1867 році Карл Менґер, за власними словами, «занурився в політичну економію». Протягом наступних чотирьох років він кропітко працював над створенням наукової системи, яка радикально змінить економічну теорію. Його зусилля дали результат в 1871 році з публікацією «Основи політичної економії». Будучи журналістом з економіки, Менґер спостерігав принципову відмінність між факторами ціноутвореннями в класичній економічній теорії та факторами, які вважались вирішальними у ціноутворенні основними учасниками ринку.

Основні роботи[ред.ред. код]

  • Основи політичної економії (нім. Grundsätze der Volkswirtschaftslehre, 1871).
  • Дослідження методу соціальних наук та політичної економії в тому числі (нім. Untersuchungen uber die Methode der Sozialwissenschaften und der politischen Ökonomie insbesondere, 1883).

Передмова до російськомовного перекладу «Основ політичної економії» може пролити додаткове світло на мотиви досить пізнього російського перекладу цієї праці (1901 р.) і трактування розвитку економічної науки вітчизняними вченими. Тут зазначено, що робота К. Менґера написана у 1871 p., і з того часу в західноєвропейській літературі вчений створив школу. Проте в Російській імперії він залишився майже не поміченим і у всякому разі недостатньо оціненим. Було кілька причин такого стану у національній економічній науці. По-перше, більш пізній порівняно із Заходом період існування класичної політичної економії в країні. На думку професора В. Голубничого, англійська класична політекономія дійшла в Україну за життя Д. Рікардо і панувала тут аж до Першої світової війни. Тому видається природним і пізніше та розтягнуте у часі порівняно із Заходом усвідомлення кризового стану цієї школи як її тодішніми прихильниками, так і опонентами. По-друге, захоплення певної частини інтелігенції та молоді доктринами К. Маркса, що заважало конкуренції інших економічних шкіл. По-третє, особлива прихильність ряду вітчизняних вчених до історичної та соціальної шкіл у політичній економії.[1]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси інтернету[ред.ред. код]