Карл Роджерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Ренсом Роджерс
англ. Carl Ransom Rogers
Carl Ransom Rogers.jpg
Народився 8 січня 1902(1902-01-08)
Помер 4 лютого 1987(1987-02-04) (85 років)
Громадянство Сполучені Штати Америки
Галузь наукових інтересів Психологія

Карл Роджерс (8 січня, 1902 – 4 лютого, 1987) був впливовим американським психологом і одним з засновників гуманістичної психології. Роджерс вважається одним з засновників психологічних досліджень і за свої піонерські дослідження отримав відзнаку «За видатний внесок у науку» від Американської психологічної асоціації у 1956.

У феноменологічному напрямку психології особистості, розробленому Карлом Роджерсом, центральне місце займає положення, що поводження людини можна зрозуміти тільки в термінах його суб'єктивних переживань. Також мається на увазі, що люди здатні будувати свою долю і по своїй суті є цілеспрямованими, що заслуговують довіри і самоудосконалюються. Роджерс є головним розробником орієнтованої на особистість психотерапії, має назву «клієнт-центрована терапія».

З погляду сприйняття людини, є суб'єктивна реальність – особистий світ переживань людини. Центральне місце в цьому світі належить Я-концепції. Елементами, що визначають розвиток Я-концепції, є потреба в позитивній увазі, умови цінності і безумовна позитивна увага. Роджерс затверджував, що здебільшого люди поводяться згідно зі своєю Я-концепцією. Погроза виникає, якщо людина відчуває невідповідність між нею і загальним організмічним переживанням, і тоді він намагається захистити цілісність Я с допомогою чи перекручування заперечення сприйняття.

Роджерс важливе місце приділяє відкритості переживанню (здатності людини переживати те, що відбувається усередині нього, без почуття погрози), організмічній довірі (здатності покладатися на внутрішні переживання і почуття як на основу для прийняття важливих рішень), емпіричній волі (суб'єктивному почуттю того, що можна жити саме так, як хочеш). Також серед характеристик повноцінно функціонуючої людини – креативність, тобто творча здатність, здатність продукувати нові ідеї, результати і способи рішення проблем.

На честь науковця названо астероїд 17184 Карлроджерс.

Біографія[ред.ред. код]

Карл Ренсон Роджерс народився у 1902 р. в Оук-парку (передмістя Чикаго), штат Іллінойс. У юнацтві Роджерс виявив цікавість до природи і посів наукову позицію в заняттях сільським господарством, роблячи докладні записи своїх спостережень за рослинами і тваринами.

У 1919 р. він вступив до Вісконсинського університету, сімейної alma mater, і як предмет вивчення вибрав наукове землеробство. Однак на другому курсі він активно зайнявся релігійною діяльністю і відвідував студентську релігійну конференцію. Потім він вирішив готуватися до пасторської діяльності. 1922 р. з-посеред десяти американських студентів коледжу його обрали для поїздки на конференцію Всесвітньої студентської федерації в Пекіні.

Однак його погляди в результаті поїздки на Схід зазнали змін. Усе більше його увагу привертала психологія. Він почав розуміти, що його головної мети — допомагати людям, які потребують духовної підтримки, — можна досягти й поза церквою. Він також переконався, що робота психолога — цілком пристойне заняття, що може забезпечити гідне існування.

Роджерс захотів заочно пройти курс психології у Вісконсинському університеті. Цей курс ґрунтувався переважно на роботах Вільяма Джемса, які Роджерс, за його словами, вважав нуднуватими. Однак це не послабило його інтересу до психології і він закінчив своє навчання в Педагогічному коледжі Колумбійського університету.

Після закінчення університету Роджерс влаштувався на роботу клінічного психолога в Центр допомоги дітям у м. Рочестері (штат Нью-Йорк). Тут він працював 12 років. Його практична діяльність була імпровізаційною. Роджерс не входив до жодної психологічної школи.

У 1939 p., працюючи в Рочестері, К.Роджерс написав книгу «Клінічна робота з важкою дитиною». її появу зустріли досить схвально, і авторові запропонували посаду професора в університеті Огайо. Згодом він випустив книгу «Консультування і психотерапія», у якій докладно розглянув проблеми психотерапії.

У 1945 р. Роджерс заснував на базі Чикагського університету власний консультативний центр. Працюючи в ньому, К.Роджерс мав змогу спілкуватися з багатьма людьми, які зверталися до нього по допомогу з приводу своїх проблем. На посаді директора центру Роджерс працював до 1957 р.

У 1951 р. він опублікував книгу «Терапія, сфокусована на пацієнті», у якій визначив свої принципи. Його книгу розкритикували інші терапевти, які побачили в ній загрозу для офіційних методів психотерапії.

Найпопулярніша праця Роджерса — «Становлення особистості». Незважаючи на негативне ставлення колег, книга здобула широку популярність і забезпечила автору чималі гонорари. Тут його ідеї остаточно оформлюються.

З 1963 р. діяльність Роджерса була пов'язана з Центром вивчення особистості. Карл Роджерс помер у 1987 р.