Карл Ціглер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карл Циглер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Карл Ціглер
Karl Waldemar Ziegler
Народився 26 листопада 1898(1898-11-26)
Хельза, Німеччина
Помер 11 серпня 1973(1973-08-11) (74 роки)
Мюльгайм-на-Рурі, Німеччина
Поховання Hauptfriedhof Mülheim an der Ruhrd
Країна  ФРН
Діяльність хімік, інженер, викладач університету
Alma mater Марбурзький університет (1920)
Галузь Органічна хімія
Заклад Марбурзький університет, Гейдельберзький університет
Науковий ступінь доктор філософії[1] (1920)
Науковий керівник Karl von Auwersd
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина[2]
Баварська академія наук
North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd
Королівське товариство Единбурга
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1963)
Медаль Лібіха (1935)

CMNS: Карл Ціглер у Вікісховищі

Ка́рл Ва́льдемар Ці́глер (нім. Karl Waldemar Ziegler; 26 листопада 1898, Гельза, поблизу Касселя — 11 серпня 1973, Мюльгайм-на-Рурі) — німецький хімік.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Марбурзький університет (1920), викладав там же (1923 — 26). Професор (1928 — 36) Гейдельберзького університету. Директор хімічного інституту при університеті в Галле (1936 — 43); директор Інституту дослідження вугілля імені Макса Планка в Мюльгаймі (1943 — 69), одночасно завідувач кафедрою в Вищій технічній школі Ахена1947).

Основні роботи[ред. | ред. код]

Основні праці з органічної хімії та хімії високомолекулярних сполук. Відкрив (1953) каталізатор на основі триетилалюмінію і галогенідів титану, на якому при низьких температурі і тиску вперше здійснив полімеризацію етилену в лінійний поліетилен. Це відкриття лягло в основу створення ряду змішаних каталізаторів (каталізаторів Ціглера — Натта) для синтезу стереорегулярних полімерів. Розробив промислові способи отримання бутадієну, вищих α-олефінів, вищих спиртів і карбонових кислот.

Нобелівська премія[ред. | ред. код]

Нобелівська премія з хімії (1963, спільно з Джуліо Натта).

Література[ред. | ред. код]

  • Павлова Л. Б., Карл Циглер, «Журнал Всесоюзного химического общества им. Д. И. Менделеева», 1975, т. 20, № 6 (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]