Карл фон Клаузевіц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Філіп Готліб фон Клаузевіц
нім. Carl Philipp Gottlieb von Clausewitz
Clausewitz.jpg
Народився 1 червня 1780(1780-06-01)
Бург біля Магдебурга, Пруссія
Помер 16 листопада 1837(1837-11-16) (57 років)
Бреслау, Пруссія
Приналежність Пруссія
Звання Генерал-майор
Війни/битви Бій під Вітебськом
Бородінська битва
Бій при Ліньї
Бій при Ваврі
Нагороди

Order of St. George, 4th class.jpg|Orderglory rib.png
Орден Святого Георгія 4-го ступеня

Інше «Übersicht des Feldzugs von 1813 bis zum Waffenstillstande»

Карл Філіп Готліб фон Клаузевіц (нім. Carl Philipp Gottlieb von Clausewitz) — пруський генерал, військовий реформатор та військовий теоретик.

Відомий завдяки незавершеній праці «Про Війну» нім. Vom Kriege, присвяченій питанням теорії війни. Розроблені ним теорії про стратегію, тактику, та філософію мали великий вплив на розвиток військової думки в країнах заходу. Його теорії досі викладають у військових академіях та знаходять широке застосування, навіть в керуванні підприємствами та маркетингу.

На його честь названо астероїд 12873 Клаузевіц[1].

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Клаузевіц народився в родині податківця Фрідріха Габріеля Клаузевіца 1 липня 1780 року в місті Бург (неподалік Магдебурга). За його власними спогадами, родина належала до місцевої аристократії у Верхній Сілезії. Цілком імовірно, що його прадід взяв прізвище «фон Клаузевіц» в безладі Тридцятирічної війни. Дід, Бенедикт Готліб Клаузевіц, був цивільним вчителем богослов'я в університеті Галле. Хоча батько був звільнений з армії через нешляхетне походження, а прохання про відновлення на службі було відхилене самим Фрідріхом Великим, Карл з братами поступили на службу до прусської армії вже як аристократи. Тепер, однак, помер Фрідріх Великий. Офіційне визнання Карла і трьох його братів в середовищі дворянства відбулось в 1827 році, тоді він вже мав звання генерал-майора і одружився на придворній дамі[2].

Старший брат Карла, Вільям Бенедикт фон Клаузевіц, мав звання генерал-майора.

До 12-років Карл мав дуже обмежену підготовку в місцевій гімназії. Завдяки добрим зв'язкам батька, який служив офіцером прусської армії під час Семирічної війни, його син на початку літа 1792 року зміг потрапити до 34 піхотного полку, де він став прапорщиком. Аби Карл здавався дорослішим, родині довелось вказати ранішу дату народження — 1 червня.

Перші роки служби[ред.ред. код]

Дружина Карла, Марія фон Клаузевіц (1779–1836), літографія.

В 1793 році полк вступив до Війни першої коаліції, де у віці 13 років Клаузевіц здобув перший військовий досвід в окопах при облозі Майнца. Потім був тривалий шлях на Рейн, поки Базельський мирний договір не завершив війну для Пруссії. Полк повертається до гарнізону в Нойрупіні. В 1796–1801 роки Клаузевіц мав час присвятити себе навчанню. Тут він читає сучасну літературу про Велику французьку революцію, військову справу, політику, також відвідує лекції з логіки та етики.

Завдяки кращим рекомендаційним листам в жовтні 1801 року Клаузевіц серед перших учнів поступає до щойноствореної Герхардом фон Шарнхорстом військової школи в Берліні. Тут на нього мали великий вплив ідеї Шарнхорста, котрий вже усвідомив взаємозв'язок між політикою і війною та знайомиться і з працями Іммануїла Канта та основами його філософської системи. Будучи членом щойноствореного Військового товариства (нім. Militärische Gesellschaft), форуму для дискусій прусських офіцерів, він стикнувся з актуальними питаннями тогочасної військової справи. Як свідчить неопублікований рукопис (нині відомий як «стратегія 1804 року» нім. Strategie von 1804), вже тоді він замислився про написання книжок на військову тематику. В 1804 році Клаузевіц завершує навчання кращим у своєму класі і поступає на службу Ад'ютанта принца Августа Прусського. Таким чином, він мав доступ до двору та вищого суспільства, де він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Марі фон Брюль.

1805 року в журналі Нова Беллона (нім. Neue Bellona) була надрукована анонімна стаття з критикою військового письменника Адама фон Бюлова, вона вважається першою відомою публікацією Клаузевіца. Стаття мала назву Нотатки про чисту і прикладну стратегію пана фон Бюлова, або критика її поглядів (нім. Bemerkungen über die reine und angewandte Strategie des Herrn von Bülow oder Kritik der darin enthaltenen Ansichten"). Ця стаття піддавала критиці працю Дитріха фон Бюлова, брата переможця під Денневіцем, видана в 1799 році та відому за скороченою назвою Нова військова система (нім. Das neue Kriegssystem).

Основи теорії Клаузевіца[ред.ред. код]

Обкладинка оригінального видання книги «Про війну», 1832 рік.

Загальні ідеї[ред.ред. код]

На думку Клаузевіца, теорія війни не може служити конкретним керівництвом до дій для генералів. Натомість, він прагнув знайти загальні принципи, які випливають із вивчення історії та умовиводів на основі логіки. Він весь час намагався перевіряти відкриті принципи на реальному історичному досвіді. Він вважав, що військові кампанії мало пристосовані до планування, оскільки непередбачувані події та чинники, так звані «терття», через кілька днів зроблять марним навіть найретельніший план. На думку Клаузевіца, воєначальник має бути здатен ухвалювати рішення в умовах обмеженого часу та браку повної і достовірної інформації, оскільки, на його думку, «туман війни» спотворює або приховує «три чверті того, на основі чого побудована військова кампанія»[3].

Праці[ред.ред. код]

  • Bemerkungen über die reine und angewandte Strategie des Herrn von Bülow oder Kritik der darin enthaltenen Ansichten, анонімна стаття в газеті Neue Bellona (1805).
  • Strategie (1804–1809). Цей рукопис був знайдений в 1930-ті роки та надрукований в: Eberhard Kessel (Hrsg.): Carl von Clausewitz — Strategie aus dem Jahr 1804, mit Zusätzen von 1808 und 1809, Hamburg 1937.
  • Historische Briefe über die großen Kriegsereignisse im Oktober 1806 (1807/08), окремі частини були передруковані в: Gerhard Förster (Hrsg.): Carl von Clausewitz — Ausgewählte militärische Schriften, Berlin 1981, S. 46-75.
  • Bekenntnisschrift von 1812 (1812), передруковано в: Gerhard Förster (Hrsg.): Carl von Clausewitz — Ausgewählte militärische Schriften, Berlin 1981, S. 140–215.
    • (рос.) Клаузевиц К., 1812, (Москва, Государственное издательство Наркомата Обороны Союза ССР, 1937);
      перевидано Клаузевиц К. 1812. — М.: Захаров, 2004. — 256 с. — ISBN 5-8159-0407-4.
  • Nachrichten über Preußen in seiner größten Katastrophe (1823/24), окремі частини передруковані в: Gerhard Förster (Hrsg.): Carl von Clausewitz — Ausgewählte militärische Schriften, Berlin 1981, S. 76-124.
  • Vom Kriege, Із посмертних праць генерала Карла фон Клаузевіца, томи 1-3, bei Ferdinand Dümmler, Berlin 1832–1834 (hrsg. von Marie von Clausewitz), в інтернеті
    • (рос.) Клаузевиц К., «О войне» (Москва, Госвоениздат, 1934);
      перевидання 2007 року: М.:Эксмо, СПб: Мидгард. ISBN 978-5-699-24697-7;
  • Der Feldzug von 1796 in Italien, Із посмертних праць генерала Карла фон Клаузевіца, том 4, в Ferdinand Dümmler, Berlin 1833 (hrsg. von Marie von Clausewitz).
  • Die Feldzüge von 1799 in Italien und der Schweiz, Із посмертних праць генерала Карла фон Клаузевіца, том 5-6, bei Ferdinand Dümmler, Berlin 1833–1834 (hrsg. von Marie von Clausewitz).
  • Der Feldzug von 1812 in Russland, der Feldzug von 1813 bis zum Waffenstillstand und der Feldzug von 1814 in Frankreich, Із посмертних праць генерала Карла фон Клаузевіца, том 7, bei Ferdinand Dümmler, Berlin 1835 (hrsg. von Marie von Clausewitz).
  • Der Feldzug von 1815 in Frankreich, Із посмертних праць генерала Карла фон Клаузевіца, том 8, bei Ferdinand Dümmler, Berlin 1835 (hrsg. von Marie von Clausewitz).
  • Strategische Beleuchtung mehrerer Feldzüge von Gustav Adolph, Turenne, Luxemburg und andere historische Materialien zur Strategie, Із посмертних праць генерала Карла фон Клаузевіца, том 9, bei Ferdinand Dümmler, Berlin 1837 (hrsg. von Marie von Clausewitz).
  • Strategische Beleuchtung mehrerer Feldzüge von Sobiesky, Münich, Friedrich dem Großen und dem Herzog Carl Wilhelm Ferdinand von Braunschweig und andere historische Materialien zur Strategie, Із посмертних праць генерала Карла фон Клаузевіца, том 10, bei Ferdinand Dümmler, Berlin 1837 (hrsg. von Marie von Clausewitz).
  • Strategie aus dem Jahre 1804, mit Zusätzen von 1808 und 1809 [праця 24-річного учня Шарнхорста], видано E. Kessel. Hamburg, Hanseat. Verlags-Anstalt, 1937.
  • Ausgewählte Briefe an Marie von Clausewitz und an Gneisenau, Verlag der Nation, Berlin 1953

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «База даних малих космічних тіл JPL: Карл фон Клаузевіц» (англ.). 
  2. Friedrich Doepner Die Familie des Kriegsphilosophen Carl von Clausewitz // Der Herold, Vierteljahresschrift für Heraldik, Genealogie und verwandte Wissenschaften, (1987) (12) С. 54–68.
  3. Carl von Clausewitz, Vom Kriege, с. 23

Посилання[ред.ред. код]