Кармен Маура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кармен Маура
Carmen Maura
Carmen Maura en 20 minutos.jpg
Ім’я при народженні Ка́рмен Гарсі́я Ма́ура (Carmen García Maura)
Народження 15 вересня 1945(1945-09-15) (69 років)
Мадрид, Іспанія
Громадянство Іспанія Іспанія
Рід діяльності акторка
Роки діяльності 1969 — дотепер
IMDb ID 0560962

Ка́рмен Гарсі́я Ма́ура (ісп. Carmen García Maura; * 15 вересня 1945, Мадрид) — іспанська актриса. Відома за головними ролями в численних фільмах Педро Альмодовара. Багато експертів кіно вважають Кармен Мауру однією з найвидатніших актрис Європи.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 15 вересня 1945 в Мадриді. Найближчі родичі Кармен Маури належать до впливового сімейства, відомого своїми політиками (включаючи Антоніо Маура, п'ятикратного прем'єр-міністра Іспанії), адвокатами та артистами.

Кармен Маура починала свою кар'єру як співачка. Кар'єра в кіно почалася в 1970 році з виходом фільму «Людина в бігах». Потім була велика роль у фільмі «Паперові тигри» у 1977 році.

Хоча Маура грала в основному драматичні ролі, вона також відзначилась в декількох комедійних, таких як у фільмах «Sal gorda» (1984), «Sé infiel y no mires con quién» (1985) і «Tata mía» (1986).

У 1980 році Маура вперше з'явилася у фільмі Педро Альмодовара «Пепі, Люсі, Бом та інші дівчата». Вони продовжили свою співпрацю в 1980-х, знявши фільм «Жінки на межі нервового зриву» (1988), за який Маура отримала приз «Фелікс» як найкраща актриса.

Після цього фільму Маура і Альдомовар не працювали разом понад 10 років, і відновили спільну діяльність тільки у 2006 році на зйомках «Повернення». Дві головні жіночі роботи (Пенелопа Крус, Кармен Маура, Бланка Портільйо, Лола Дуеньяс, Чус Лампреаве і Йоана Кобо) у 2006 році отримали приз Каннського кінофестивалю.

Маура вважається гей-іконою після того, як зіграла роль транссексуала в фільмі Альмодовара «Закон бажання».

Особисте життя[ред.ред. код]

Кармен Маура вивчала філософію і літературу в Школі витончених мистецтв у Парижі. З 1964 по 1970 роки вона була одружена з адвокатом Франсіско Фортеса, з яким у неї народилися діти Кармен і Пабло.

Цікавинки[ред.ред. код]

  • Маура виграла більше нагород «Гойя» як найкраща актриса, ніж будь-яка інша актриса в історії іспанського кіно.
  • Нещодавно вона виграла «Locarno Excellence Award» за всю її кінематографічну кар'єру.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1969 — Дух (Хуан Тамаріс).
  • 1971
    • Темний чоловік (Альфонсо Унгрія)
    • Mantis (Луїс Мамерто Лопес-Тапіа)
  • 1973
    • Скромний іспанський чоловік (Хайме де Арміньян)
    • Убивця серед тринадцяти (Хав'єр Агірре)
  • 1974
    • Дон Жуан (Антоніо Мерсеро)
    • Tanata (Луїс Мамерто Лопес-Тапіа)
  • 1975
    • Леонор (Луїс Бунюель)
    • Жахливі кохання (Хосе Луїс Гарсіа Санчес)
    • Скована (Мануеля Мур Оті)
    • Інтимне життя цинічного розпусника (Хав'єр Агірре)
  • 1976
    • Книга хорошого кохання II (Хайме Баяррі)
    • Жінка — чоловіча річ (Хесус Ягуе)
    • Ще одна типова пара (Мігель Анхель Дієс)
    • Ir por lana' (Мігель Анхель Дієс)
    • Pomporrutas imperiales (Фернандо Коломо)
    • Прохання (Пілар Міро)
  • 1977 — Паперові тигри (Фернандо Коломо)
  • 1978
    • Забинтовані очі (Карлос Саура)
    • З полуниці, лимону і м'яти (Мігель Анхель Дієс)
    • Folle… folle… fólleme Tim! (Педро Альмодовар)
    • Моя біла Варшава (Хав'єр Кінтана)
    • Що така дівчинка як ти робить у такому місці? (Фернандо Коломо)
    • Менше моєї матері і сестри (Хайме Вільяте)
  • 1980
  • 1982 — Однина жіночого роду (Хуанхо Лопес)
  • 1983
  • 1984
  • 1985
    • Знаю, що ти невірна і не важливо з ким (Фернандо Труеба)
    • За містом (Мігель Пікасо)
  • 1986
    • Ненька моя (Хосе Луїс Боро)
    • Божевілля кохання (Крістіна Андреу, Луїс Едуардо Ауте, Антоніо Гонсалес Віхіль і Фелікс Ротаета).
    • Матадор (Педро Альмодовар)
  • 1987 — Закон бажання (Педро Альмодовар)
  • 1988
  • 1989 — Батон-Руж (Рафаель Молеон)
  • 1990
    • Ай, Кармела! (Карлос Саура). Премія Гойя
  • 1991
    • Хлам (Фелікс Ротаета)
    • Як бути жінкою і не померти в спробі (Ана Белен)
  • 1992
    • Анонімна королева (Гонсало Суарес)
    • На землі як на небі (Маріон Ансель)
  • 1993
    • Тіні битви (Маріо Камю)
    • Луї, король-дитя (Роже Планчон)
  • 1994
    • Як бути нещасливим і насолоджуватися цим (Енріке Урбісу)
  • 1995
    • Щастя в селі (Етьєн Шатільї)
    • Хромий голуб (Хайме де Арміньян)
    • Пара з трьох (Антоні Вердагер)
    • Король ріки (Мануель Гутьєррес Арагон)
  • 1996
    • Кохання, що вбиває (Хуан Мануель Чумілья)
  • 1997
    • Вони (Луїш Гальван Тілес)
    • Alliance cherche doigt (Жан-П'єр Мокі)
    • Омлет і кіно (Мартін Провост)
    • Жити після (Карлос Галеттіні)
  • 1998
    • Аліса і Мартін (Андре Течіне)
  • 1999
    • Лісабон (Антоніо Ернандес)
  • 2000
    • Спільнота (Алекс де ла Іглесія). Премія Гойя
  • 2001
    • Палка (Єва Лесмес)
  • 2002
    • 800 куль (Алекс де ла Іглесія)
    • Валентин (Алехандро Агресті)
  • 2004
    • Між життям і сном (Давід Альбасенте і Альфонсо Менкес)
    • З іншого боку
    • Обіцянка
  • 2005
    • Кілери у відпустці
    • Вільна зона (Амос Хітай)
    • Королеви (Мануель Гомес Перейра)
  • 2006
  • 2007
    • Схоже на нещасний випадок (Гільєрмо де ла Гвардіа)
    • Найменше зло (Антоніо Ернандес)
  • 2008
    • Чорна діва (Ігнасіо Кастільйо)
    • Едемський сад (Джон Ірвін)
  • 2009
  • 2010
    • Le Mac (Паскаль Бурдьйо)
    • Дівчата (Ясміна Реса)
    • Золоті дівчата (ТВ)

Нагороди[ред.ред. код]

Премія Сезар: 2012

Премія Гойя: 1988, 1990, 2000, 2006

Європейський кіноприз: 1988, 1990

Премія Fotogramas de Plata: 1981, 1984, 1988, 1990, 1998, 2000

Премія Святого Георгія: 1985

Премія Ondas: 1981

Премія TP de Oro: 1981

Лауреат Каннського кінофестивалю: 2006

Лауреат Венеційського кінофестивалю: 1988

Лауреат Міжнародного кінофестивалю у Сан-Себастьяні: 2000, 2013

Лауреат Міжнародного кінофестивалю у Локарно: 2007

Лауреат Міжнародного кінофестивалю у Вальядоліді: 2008

Лауреат кінофестивалю у Малазі: 2007

Лауреат Телевізійного фестивалю у Монте-Карло: 2004

Посилання[ред.ред. код]