Кароль Мікулі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ка́роль Міку́лі (* 20 жовтня 1821, Чернівці — † 21 травня 1897, Львів) — композитор, диригент, педагог, музичний фольклорист та музично-громадський діяч. За походженням — вірменин.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Чернівцях. Спочатку вивчав медицину у Віденському університеті, а потім переїхав до Парижу.

З 1844 року присвятив себе музиці і ретельно займався фортепіанною грою з Ф. Шопеном та теорією композиції з Г. Ребером. У 1848 році повернувся на батьківщину і почав виступати у концертах в якості піаніста. Набув широкої відомості своїми концертами в Австрії, Румунії, Росії, Франції. У 1859 році успішно гастролював у Києві.

З 1858 року займав посаду директора Галицького Музичного Товариства у Львові. Диригував у концертах та одночасно виступав як піаніст, разом з тим, присвятив себе педагогічній діяльності та приділяв вільний час композиції, створюючи духовну, вокальну та інструментальну музику. У 1887 році заснував власну музичну школу, яку очолював до кінця свого життя. Його учнями були видатні органісти та музичні діячі: Рудольф Шварц, Мечислав Солтис,Чипріан Порумбеску та інші.

Деякі його фортепіанні твори носять відбиток впливу Шопена, а частково Шумана, дуже мелодійні, чудово гармонізовані, бездоганні по формі та фактурі. Деякі з них увійшли у програми фортепіанних класів.

Похований у Львові на Личаківському цвинтарі, поле № 77. На стіні львівського вірменського собору встановлено епітафію зі скульптурним портретом митця (скульптор Ципріан Годебський)[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 72. — ISBN 978-83-7543-009-7.

Джерела[ред.ред. код]

  • Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів: 2006. — С. 426. — ISBN 966-8955-00-5.
  • Кушніренко А.М., Залуцький О.В., Вишпінська Я.М. Історія музичної культури й освіти Буковини: навч. посібник. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 376 с.