Кароль II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кронпринц Кароль, 1918 р.

Кароль II (рум. Carol, 1893, замок Пелеш, Сіная, Румунія — †1953, Ешторіл, Португалія) — король Румунії з 8 червня 1930 по 6 вересня 1940. Із династії Гогенцолернів-Зигмарінгенів. Маршал Румунії (1930).

Біографія[ред.ред. код]

Син короля Фердинанда, з юності був відомий ексцентричною поведінкою і скандальним способом життя. За свідченнями сучасників, страждав пріапізмом, що штовхав його на «сексуальні ескапади». Короткочасно був одружений без відома короля на простолюдинці і мав від цього шлюбу сина Мірчу Кароля Ламбріно (19202006), не визнаного членом королівської сім'ї, проте згодом, вже після падіння монархії, отримав право на прізвище Гогенцоллернів-Зігмарінгенів через суд. У тому ж 1920 року Кароль одружувався офіційно на принцесі Олені Грецькій, від цього шлюбу наступного року народився син Міхай. Але незабаром вибухнув новий скандал: кронпринц був позбавлений права престолонаслідування в грудні 1925 (емігрував з коханкою Оленою Вольф, вона ж Лупеску; ця жінка мала великий вплив на Кароля і залишилася з ним до кінця життя).

Після смерті батька (20 липня 1927) в 1930 повернувся до Румунії, змістив 8-річного сина Міхая I і вступив на престол. У 1938 встановив диктатуру, заборонив політичні партії і профспілки. З його санкції був убитий лідер націоналістів Корнеліу Кодряну. Дотримувався пробританської орієнтації. Позбувшись британської підтримки, був вимушений визнати Віденський арбітраж 1940 року і приєднання Бессарабії до СРСР, незабаром після чого був зміщений Йоном Антонеску і покинув країну, а королем знов став Міхай.

У 1947 Кароль і Олена Лупеську одружилися в Бразилії. В кінці того ж року Румунію покинув і позбавлений влади Міхай, проте він не побажав зустрічатися за кордоном з батьком. Кароль II помер і був похований в Португалії. Через півстоліття, в 2003 році, його останки були перенесені до Румунії, в Куртя-де-Арджеш, де покояться попередні королі.

Див. також[ред.ред. код]