Кароліна Собанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кароліна Адамівна Собанська
Sobanska.jpg
Народилася 25 грудня 1795(1795-12-25)
Погребище, Російська імперія
Померла 16 липня 1885(1885-07-16) (89 років)
Париж
Підданство Росія Росія, Франція Франція
Батько Ржевуський Адам Станіславович
Матір Юстина Рдултовська
Діти донька

Кароліна Розалія Текла Жевуська (пол. Karolina Rozalia Tekla Rzewuska), по чоловікові Собанська (пол. Sobańska; 25 грудня 1795, маєток Погребище - 16 липня 1885, Сен-Жермен-ан-Ле) - авантюристка і таємна агентка царського уряду, в яку були закохані і якій присвячували вірші Олександр Пушкін[1] і Адам Міцкевич. Господиня одеського салону, уславилася на початку 1820-х своєю пекучою, демонічною красою. Її ім'я помилково приписане до назви чорноморського курорту Кароліно-Бугаз.

Сестра Евеліни Ганської і Адама Адамовича Жевуського, своячка Павла Кисельова, Оноре де Бальзака[2] і Станіслава Монюшко, тітка іншої знаменитої авантюристки, Катерини Радзивілл.

Походження[ред.ред. код]

Кароліна Ржевуська — дочка великого масонського діяча Адама Станіславовича Ржевуського.

Дитинство Кароліни пройшло у сім'ї багатих родичів: Вацлава Жевуського та Олександри Любомирської. Вацлав Жевуський, молодший кузен батька Кароліни, єдиний син Северина Жевуського, нереалізованого диктатора Речі Посполитої, був власником Підгорецького замку і жив у Відні. Його дружина і, одночасно кузина, Олександра Любомирська, була донькою Розалії Любомирської, яка вела легковажний спосіб життя в передреволюційній Франції і закінчила своє життя на гільйотині. Страта княгині Любомирської як польської громадянки ледь не зіпсувала безхмарні перш відносини Робесп'єра з польськими інсургентами. Щоб зам'яти скандал, революціонери випустили з в'язниці юну дочку страченої, дозволивши їй виїхати у володіння Габсбургів.

З юних років Кароліна вирізнялася блискучими манерами, засвоєними у віденському будинку Вацлава і Олександри. Також багато часу вона проводила у Любомирських — діти князя Франтішека Ксаверія Любомирського були їй двоюрідними братами та сестрами.

Одеський період[ред.ред. код]

Кароліна Собанська на рисунка О.С. Пушкіна

В 1813 р. Кароліну видали заміж за багатого одеського негоціанта Ієроніма Собаньского, який був удвічі старший за неї. Одеса в той час не була розпещена світським товариством, і поява іноземки «високого світського виховання» справило велике враження.

Завела в Одесі салон на зразок віденського салону своєї тітки, який «колись славився першим у Європі за розумом, люб'язностю та освіченістю його відвідувачів» (Вігель). Сучасники відзначали добре поставлений голос світської левиці і приїздили послухати її спів.

Народивши чоловікові дочку, Собанська з 1816 р. припинила з ним спільне проживання. Католицька консисторія санкціонувала фактичне розлучення подружжя з причини «нездоров'я» одного з них.

1821-1836 — цивільна дружина генерала Івана Вітта.

Одесою ширилися чутки про її зв'язок із генерал-лейтенантом Віттом, сином грецької куртизанки Софії Потоцької, свояком Марії Валевської і подвійним агентом епохи наполеонівських війн.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Александр Сергеевич Пушкин //Биография писателя (рос.)
  2. http://feb-web.ru/feb/pushkin/serial/v96/v96-163-.htm КАРОЛИНА СОБАНЬСКАЯ В ПИСЬМАХ МАРШАЛА МАРМОНА И БАЛЬЗАКА (рос.)