Карпентарія
| Карпентарія | |
|---|---|
| Розташування | |
| Координати | 14°00′ пд. ш. 139°00′ сх. д. / 14.000° пд. ш. 139.000° сх. д.Координати: 14°00′ пд. ш. 139°00′ сх. д. / 14.000° пд. ш. 139.000° сх. д. |
| Прибережні країни | |
| Море | Арафурське море |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 328 000 км² |
| Макс. глибина | 71 м |
| Довжина | 600 км |
| Вода | |
| Солоність | 34,8‰ |
| Температура | взимку 23—25°C, влітку 29°C |
| Острови | острови Велслі і острів Грут-Айленд |
Карпента́рія — затока Арафурського моря біля північних берегів Австралії, між півостровами Кейп-Йорк і Арнемленд. Площа 328 000 км², довжина 600 км, глибина до 71 м. В затоці острови Велслі і острів Грут-Айленд.
Середня місячна температура води на поверхні в більшій частині затоки взимку 23—25°C, влітку 29 °C. Солоність 34,8‰. Припливи неправильні півдобові, їх величина до 3,2 м. Біля берегів сильні припливно-відпливні течії.
В затоці розташовані острови Веслі, Ґрут-Айленд та Бікертон. В затоку впадає річка Фліндерс.
В затоці можна побачити рідкісне метеорологічне явище Ранкова Глорія
Історія [ред.]
З затоки Карпентарія почалось дослідження європейцями Австралії. Перше достовірне повідомлення про спостереження європейцями австралійської території відноситься до 1606 року, коли експедиція Віллема Янзсона на судні «Дейфкен» досліджувала затоку Карпентарія і висадились на берег на півострові Кейп-Йорк. Через 17 років в 1623 році експедиція Яна Карстенса та Вілля ван Колстера на суднах «Пера» і «Арнем», ідучи від Нової Гвінеї на південь, зайшли в велику затоку, берег якої був досліджений у пошуках придатньої до споживання прісної води. По назві одного з суден свою назву отримав півострів Арнемленд, затока тоді отримала назву Карпентарія на честь Пітера де Карпентьє. Картенс охарактеризував цей плоский та незмінний берег як «Самий безплідний на землі», а його жителів як «самих бідних і жалюгідних людей». У 1802 році англійський мореплавець Метью Фліндерс досліджував східне і північне побережжя Австралії і провів зйомку затоки.
Література [ред.]
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 222(рос.)
