Каррінгтонська подія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сонячні плями 1 вересня 1859 р., замальовка Річарда Каррінгтона
Cartoonloops.png

Каррінгтонська подія, або Геомагнітна буря 1859 року[1] або Сонячний супершторм (англ. Solar Superstorm)[2] — найпотужніша за історію спостережень геомагнітна буря.

Опис події[ред.ред. код]

З 28 серпня по 2 вересня 1859 року на Сонці спостерігалися численні плями і спалахи. Молодий англійський астроном Річард Каррінгтон перший зауважив, що Сонце вкрилося незвично великими плямами[3]. Вони були добре помітні навіть без оптичних приладів. Раптом поверх плям спалахнули дві сліпучі кулі, які швидко росли. Вони були настільки яскравими, що затьмарювали блиск Сонця. Приблизно через п'ять хвилин кулі зникли.

Через 17 годин ніч над Америкою стала днем — було світло від зелених і малинових сполохів сяйва. Здавалося, що міста охоплені вогнем. Заграва над своїми головами спостерігали навіть жителі Куби, Ямайки, Гавайських островів, ніколи раніше нічого подібного не бачили.[4]. Магнітометри зашкалило. Телеграф вимкнувся. З апаратів сипалися іскри, жалячи телеграфістів і підпалюючи папір. Відмова телеграфних систем спостерігалася по всій Європі і Північній Америці.[5]. Північні сяйва спостерігалися по всьому світу, навіть над Карибами; також цікаво, що над Скелястими горами вони були настільки яскравими, що свічення розбудило золотошукачів, які почали готувати сніданок, думаючи, що настав ранок.

Крижані керни свідчать, що події подібної інтенсивності повторюються в середньому приблизно раз на 500 років. Після 1859 року менш сильні бурі відбувалися в 1921 і 1960 роках, коли відзначалися масові збої радіозв'язку.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]