Карта Птолемея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта, виконана за «Космографією» Птолемея, гравером Йоханом Шнітцером з Армсхайма (1482 рік)
Детальна птолемеєвська карта Східної та Південно-Східної Азії

Карта Птолемея — карта світу і 26 більш докладних карт земної поверхні, що додавалися до трактату «Керівництво з географії» давньогрецького вченого Клавдія Птолемея. Трактат було написано близько 150 р. н. е. На картах перелічено близько 8000 міст і місцевостей із зазначенням їх географічних координат.

Оригінали карт втрачено[1], проте сам трактат було виявлено на межі XIII і XIV ст. До епохи Великих географічних відкриттів Птолемей служив для європейців основним джерелом географічних відомостей. На основі його описів картографам епохи Відродження вдалося реконструювати і втрачену карту світу (на ілл. праворуч).

Історія[ред.ред. код]

Трактат Птолемея «Керівництво по географії» було написано близько 150 року н. е. Трактат був виявлений близько 1300 р. н. е. Найдавніша відома копія зберігається в бібліотеці Ватопедського монастиря — видання датується XI століттям, книгу написано на пергаменті — довжина сторінки 37 см, ширина — 25 см. Книга складається з 66 сторінок із текстом і 42 сторінок з кольоровими картами.

Опис[ред.ред. код]

Карта Птолемея складається зі зведеної карти всього відомого на той час світу і 26 більш докладних карт: 10 регіональних карт Європи, 4 карти Африки, 12 карт Азії.

Помилки та неточності[ред.ред. код]

Карти Птолемея містять багато помилок. Хоча Ератосфен обчислив майже правильну величину земного кола, проте Посідоній зменшив її більш ніж на чверть, і саме це помилкове значення застосовував Птолемей. Нульовий меридіан Птолемей провів через Канарські острови. Через перебільшення мореплавцями тих часів розміру Азії вийшло, що відомий тоді світ простягався більш, ніж на 180° довготи (насправді — на 130°).

На 180-му меридіані карти Птолемея лежав Китай — величезний масив суходолу, який простягається від вершини карти до екватора. Згідно з картою Птолемея невідома частина азійського континенту сягає так далеко, що охоплює теперішній Тихий океан. Таким було класичне (протягом більш ніж десятка століть) уявлення про Землю як про сферу, зменшену на чверть порівняно зі справжнім розміром і вкриту суходолом, який охоплює 2/3 Північної півкулі.

Вплив карти Птолемея[ред.ред. код]

Праці Птолемея мали такий авторитет, що навіть через сторіччя після відкриттів Колумба й Магеллана, які заперечували основні положення географії Птолемея, все ще видавали карти в стилі Птолемея. Деякі з хибних уявлень Птолемея наполегливо повторювалися на картах XVII і XVIII ст., а щодо внутрішньої Африки, то його карта залишалася єдиною ще на початку XIX ст. Саме через карти Птолемея Христофор Колумб був упевнений, що для того, аби дістатися до Індії найкоротшим шляхом, потрібно пливти в західному напрямку.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Бронштэн В. А. Клавдий Птолемей. — М., 1988. (рос.)

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ллойд Арнольд Браун Історія географічних карт, с. 8.