Картеч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стрільба картеччю впритул по кінноті противника. Середньовіччя.
Шматочки картечі
Британський 3-дюймовий снаряд з картеччю. 1914
Снаряд з картеччю епохи Громадянської війни в США

Картеч (пол. kartecza), від італ. cartoccio — упаковка, патрон.

Рушнична картеч[ред.ред. код]

Рушнична картеч — великий дріб для мисливських рушниць, діаметром від 5,25 до 10 мм., призначена для ураження великого звіра (вовк, косуля, кабан) на відстанях 30-70 м.. Картеч випускається діаметром 5,25; 5,60; 5,70; 5,80; 5,90; 6,20; 6,50; 6,80; 6,95; 7,15; 7,55; 7,70; 8,00; 8,50; 8,80; 9,65; 10,00 мм.

Артилерійська картеч[ред.ред. код]

Застосування[ред.ред. код]

Картеч у військовій справі — артилерійський снаряд, призначений для ураження живої сили противника на близьких відстанях (до 300 м) у відкритому полі. Звичайно картечний снаряд складався з тонкостінної циліндричної оболонки, в яку укладалися сферичні кулі. Картеч не мала ані розривного заряду, ані трубки для його займання; при пострілі з гармати внаслідок тиску порохових газів оболонка розривалася і кулі вилітали з дула снопом. Картеч для гладкостінних гармат складалася з чавунних куль; для нарізних гармат для недопущення псування нарізів ствола кулі відливалися зі свинцю, цинку або із сплавів.

Історія[ред.ред. код]

Спочатку снаряд являв собою купку дрібних каменів або шматків заліза, яка засипалася в канал ствола поверх заряду і закріплювалася пижом. Потім, для запобігання псуванню ствола, картеч стали попередньо засипати в мішечок. Останні зразки картечних снарядів представляли собою набір сферичних чавунних або свинцевих куль в металевій або картонній циліндричної упаковці. При цьому, якщо діаметр ствола був кратний діаметру картечин, таку картеч називали узгодженою.

На початку XIX століття була винайдена шрапнель, яка з середини того ж століття в значній мірі витіснила картеч. На початок XX століття в польовій артилерії картеч становила близько 2% всього числа снарядів, що призначалися на гармату. У той же час, картеч зберігалася в боєкомплекті ряду гармат і пізніше, аж до Другої світової війни і далі, з метою самооборони обслуги гармат від піхоти противника.

З початку 21 століття картеч знову була прийнята на озброєння. Новий американський 120-мм протипіхотний картечний снаряд M1028 був введений в експлуатацію після вторгнення 2003 року в Ірак. Він містить 1098 9,5-мм вольфрамових кульок, які викликають летальний ефект на відстані до 600 метрів. Цей снаряд може використовуватися для знищення противника, що спішився, у засідках, у міських кварталах, дефіле, зупинки атаки та контратаки піхоти, а також підтримки своїх військ, що наступають, шляхом постановки загороджувального вогню. Картечний снаряд також високоефективний у проробленні проломів для піхоти у цегляних та шлакоблокових стінах, а також у залізобетонних стінах на відстанях до 75 метрів[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hilmes Rolf Arming Future MBTs — Some Considerations // Military Technology. — (1 December 2004), p. 79.

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 103-104. — ISBN 00101-236 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]