Картопляна гармата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Картопляні гармати
Пневматична картопляна гармата
Постріл гармати на сухому льоду

Картопляна гармата (англ. «potato cannon», «spud cannon», «potatogun») — дульнозарядне знаряддя для стрільби картоплею або іншими предметами. Приводиться в дію стисненим повітрям, або за рахунок енергії, що утворюється при запаленні суміші пального газу і повітря. Попадання снаряда в людину може призвести до травм, небезпечним для життя.

Найбільш поширеним матеріалом для гармати є звичайні водопровідні та каналізаційні ПВХ-труби[1]; найбільш поширеним набоєм — звичайна картопля, оскільки при заряджанні картоплі відбувається формування заряду циліндричної форми з одночасним ущільненням каналу та забезпеченням змащування.

Принцип дії[ред.ред. код]

Робота картопляних гармат заснована на тих же принципах, що й у пневматичної або вогнепальній зброї, але з меншим робочим тиском. За способом приведення снаряда в рух всі вироби можна розділити на чотири типи:

  • З займанням паливо-повітряної суміші (піроелектричні). Потужність обмежена енергією згоряння суміші.
  • За рахунок енергії стисненого газу (зазвичай повітря) з випуском через клапан (пневматичні катапульти), їх потужність обмежується тиском повітря, одержуваного за рахунок компресора , ручного насоса або стисненого газу в балоні.
  • За рахунок вибуху бомби з сухого льоду. Їх потужність обмежена використаними матеріалами і масою сухого льоду.
  • Гібридного або комбінованого типу — з використанням енергії стислої паливо-повітряної суміші. Потужність обмежена тільки механічною міцністю використовуваних матеріалів.

Піроелектричні системи[ред.ред. код]

Картопляні гармати із запалюванням паливо-повітряної суміші є найбільше простими конструкціями. Вони складаються з чотирьох компонентів:

  • Паливна система
  • Камера згоряння
  • Система займання
  • Ствол

Для здійснення пострілу оператор проштовхує шомполом снаряд (наприклад картопля) в ствол, впорскує паливо в камеру згоряння (найчастіше, аерозоль або пропан), і активує систему займання, в якості якої найчастіше використовується пьезоелемент газової запальнички. Запалена суміш створює гарячі гази, які, розширюючись, виштовхують снаряд зі ствола. Дальність пострілу сильно розрізняється і залежить від багатьох факторів (тип палива, співвідношення повітря/паливо, об'єм камери згоряння) і в загальному випадку становить 100-200 метрів, хоча відомі факти стрільби на відстань до 500 метрів[2].

Вдосконалені системи можуть містити пристрої для дозування пропану для більш точного співвідношення газів в паливо-повітряної суміші, вентилятори в камері згоряння для ефективного змішування палива з повітрям і прискорення видалення відпрацьованих газів з камери згоряння, кілька іскрових розрядників для зменшення часу горіння тощо.

Піроелектричні системи, як правило, найменш потужні ніж їх пневматичні та гібридні аналоги.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Картопляна гармата була облаштована та випробувана повстанцями в січні 2014 року під час Єврореволюції в Україні[3].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]