Картьє (ювелірний дім)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Картьє́ (фр. Cartier) — один з найвидатніших ювелірних домів Франції, французька марка, що спеціалізується на ювелірних прикрасах, виробник вишуканих коштовностей, годинників і парфумів. Перший магазин під цим ім'ям був відкритий в Парижі в 1847 році ювеліром Луї-Франсуа Картьє. З 1902 по 1950 роки фірма отримала тринадцять почесних сертифікатів від королівських будинків Європи. Кілька років поспіль, щороку на початку жовтня дім Cartier представляє свою чергову колекцію класу haute joallerie. У 2007 році це був індійський сюжет, у 2008 році - варіації на тему китайського мистецтва[1].

Англійський король Едуард VII так говорив про трьох братів Картьє — Луї, Жака і Пьера:

« Якщо вони стали ювелірами королів, то тільки тому, що вони королі ювелірів.  »

Слава фірми в наші дні залишається такою ж великою, як і в минулому[2].

Марка Cartier стала справжнім еталоном королівського стилю в ювелірів.

Будинок Cartier в Нью-Йорку

Початок історії Картьє[ред.ред. код]

Французький ювелірний дім Cartier своїм народженням зобов'язаний Луї Франсуа Картьє (1819-1904), засновнику прославленої династії паризьких ювелірів[1]. Старанний і талановитий Картьє у 28 років став послідовником Адольфа Пікара - знаменитого на той час ювелірного майстра, у якого він вчився ювелірній справі. У 1847 році він купив його майстерню за адресою 29 rue Montorgueil в Парижі[3]. Майстерня була розташована у районі, населеному аристократією. Завдяки цьому і тому, що ювелірні вироби в ті часи користувалися неабияким попитом, майстерня зростає і в 1853 році починає випускати продукцію для приватної клієнтури. У 1856 році в його магазині зробила придбання принцеса Матильда, племінниця Наполеона I і кузина імператора Наполеона III[4]. З цього моменту і починається розквіт: вироби від Картьє стали користуватися величезним успіхом серед аристократії, вишукані ювелірні прикраси від цього майстра, що поєднує в своїй роботі традиції і новаторство, стали купувати європейські королівські родини[5]. У 1859 році компанія Cartier переїжджає за адресою 9 boulevard des Italiens[6]. В 1874 році до Картьє-старшого приєднується його син Альфред. На дім Картьє починають працювати художники та ювеліри[3]. Альфред Картьє мав в свою чергу трьох синів: Луї, П'єра і Жака, які з часом теж приєдналися до сімейного бізнесу. У 1899 році Альфред Картьє переїжджає в престижне місце за адресою 13 rue de la Paix на найдорожчу вулицю Парижа, на якій можна було купити все, що тільки може побажати паризька модниця. Потім інші ювелірні компанії переїжджають на rue de la Paix і прилеглу площу Vendome. Ця частина міста стає центром ювелірного мистецтва. Згодом Альфред Картьє доручає керівництво компанією своїм трьом синам. Луї, П'єру і Жаку[6]. П'єр і Жак невдовзі вирушають поширювати мистецтво Картьє за межі Франції до Нью-Йорку та Лондона. У 1902 році був відкритий перший магазин Картьє в Лондоні. А Луї керує бізнесом в Парижі. У 1906 році ювелірний дім Картьє представив світу свою першу колекцію в авангардистському стилі Art Deco. Мистецтвознавці стверджують, що вона була створена під впливом від картин Пабло Пікассо та знаменитих балетів "Російські сезони" Сергія Дягілєва. У 1907 році Картьє проводить першу виставку своїх ювелірних виробів та годинників в Санкт-Петербурзі, в готелі "Європа". І стає придворним ювеліром Миколи II[7]. Потім подорожує до Москви і Києва. На початку-середині XX століття Cartier створює аксесуари, які стали потім його візитною карткою. У 1909 році відкрито бутік Картьє в центрі Нью-Йорку на 5-ій авеню. У 1910 році була зареєстрована торгова марка Cartier[5].

Прикраси[ред.ред. код]

Кільце Cartier

У 1924 році було випущено кільце, що стало символом Cartier, - три обідка із золота різних відтінків, що переплітаються між собою. У 1948 році з'явилися всесвітньо відомі платиново-золоті пантери Cartier, прикрашені сапфірами та діамантами, які згодом стали візитною карткою ювелірного бренду. Першу брошку з пантерою придбали герцогиня і герцог Віндзорські[7]. Під час Другої світової війни у 1942 році Картьє створює брошку "Птах у клітці", що символізує окуповану фашистами Францію. Друга брошка, "Звільнений птах", з'являється пізніше - у 1947 році - як ознаменування визволення країни. Прикрасабула виготовлена з платини, золота, з використанням діамантів, лазуриту, коралів і сапфіра. Картьє завжди шукав нові ідеї. Він вважається також винахідником кліпс. Перші кліпси з'явилися саме в майстернях дому Картьє. За легендою ця ідея застібки прийшла від білизняної прищіпки. З того часу жінки могли не проколювати вуха для сережок. Крім того, з'явилася можливість трансформувати ці прикраси самостійно: перетворювати кліпси в кулони або брошки, додавати або знімати окремі деталі. А у пошуках ідеальної оправи для діамантів було створено дивне кільце, в якому камінь, здавалося, нічим не утримувався. Секрет полягав у наступному: гладке кільце розпилювали в одному місці і вставляли камінь, який тримала лише сила пружності металу[3].

Годинники[ред.ред. код]

У 1888 році вийшли перші наручні годинники «Cartier», а в 1906 році з'явилися моделі годинників, інкрустовані дорогоцінним камінням. У 1910 році компанія почала розширювати випуск наручних годинників. У 1911 році вийшла дебютна колекція годинників Santos[5]. Після Першої світової війни у 1917 році з'являються оригінальні наручні годинники-браслети. Картьє називає їх "танк" - за аналогією з формою сліду танкових гусениць[3]. У 1918 в подяку за визволення Франції, такі годинники були подаровані американським командирам (у тому числі генералу Джону Першингу). У 1933 році спеціально для паші Марракеша був розроблений водонепроникний годинник Pasha, який той міг би носити під час плавання в басейні. Перший годинник був зроблений з чистого золота[8]. Новий етап розпочався для Картьє в 1999 році, коли швейцарська група Richemont придбала знаменитий дім Картьє, який поряд із престижними марками Baume&Mercier, Piaget і Vacheron Constantin, став частиною однієї з найбільших асоціацій у світі моди і предметів розкоші. Дизайнери компанії продовжують звертатися до розробок Луї Картьє, і з цих ресурсів приходять такі сучасні моделі як оновлений "Tank", "Baignoire", "Tonneau" і "Diablo".

Подальша історія Картьє[ред.ред. код]

В 1965 року, після смерті П'єра Картьє, ювелірний дім Картьє перестав бути сімейним підприємством, його паризьке, нью-йоркське і лондонське відділення були продані. Потім дім Картьє очолює промисловець Роберт Хок (Robert Hocq). У 1972 році він разом з Аланом-Доменіком Переном (Alain-Dominique Perrin) і Жозефом Каної (Joseph Kanoui) об'єднує представництва фірми. Завдяки Роберту Хоку дім Картьє почав бурхливо розвиватися в комерційному плані, розширюючи гаму своєї продукції. І з цього часу компанія перестала бути тільки ювелірним домом: відтепер Картьє виготовляє не тільки кільця, кулони, браслети, сережки, а й годинники, портсигари, ремені, візитівки й т.ін. Після смерті Роберта Хока в 1979 році президентом компанії Cartier Monde стає Жозеф Каної. З 1981 року в асортименті компанії з'явиляється парфумерія. Марка Картьє також виділяє кошти для меценатства. У 1984 році новий президент Cartier International Алан-Доменік Перен засновує Фонд Картьє з метою підтримки сучасної творчості та організації унікального музею, експонати для якого закуповуються у приватних осіб і на аукціонах. Фонд підтримує всі види сучасного мистецтва (живопис, кінематограф, дизайн, фотографію і моду)[9]. У 1992 році "Картьє" проводить виставку "Мистецтво Картьє" в Ермітажі (Санкт-Петербург), а в 1994 році створює колекцію Les Charms d'or de Cartier ("Чарівність золота Картьє") на теми арт-деко та Росії. У 1999 році представлена ​​нова колекція прикрас Paris nouvelle vague Cartier ("Париж, нова хвиля Картьє") на тему прекрасного Парижа[4]. На сьогоднішній день дім Картьє є акціонерним товариством, яке не має прямого відношення до нащадків свого засновника. Будинок Картьє має 20 філій, розташованих в 120 державах[5]. Картьє продовжує захоплювати своїх шанувальників численними оригінальними колекціями ювелірних виробів, новими ароматами, жіночими сумочками, портмоне, сонцезахисними окулярами та іншими аксесуарами. Картьє став світовим лідером ювелірної справи. Рік за роком дім Картьє у співпраці зі знаменитими дизайнерами створює нові моделі годинників, ювелірних виробів і аксесуарів.

Бутіки Картьє[ред.ред. код]

Париж[ред.ред. код]

У 1899 році Альфред Картьє переїжджає в престижний район, в саме серце елегантного і розкішного Парижа. Це одна з найдорожчих вулиць Парижа. Син засновника дому Cartier Альфред доручає керівництво компанією своїм трьом синам Луї, П'єру і Жаку. П'єр і Жак відправляються на завоювання світу і влаштовуються в Лондоні і Нью-Йорку, а Луї займається розвитком бізнесу в Парижі, на що спрямовує всю свою енергію. Під його керівництвом в Парижі компанія набуває міжнародного характеру. Після декількох років досліджень Луї Картьє починає використовувати в ювелірному мистецтві платину і досягає вершин майстерності в неокласичному стилі.

Лондон[ред.ред. код]

У 1902 році відкрито бутік у Лондоні. Історія починається з П'єра, другого сина Альфреда. На прохання свого батька П'єр переїхав до Лондона на час, для участі в підготовці до коронації Едуарда VII на вимогу британської аристократії. Брат П'єра Жак скоро приєднався до нього і в 1902 році вони спільними зусиллями відкрили бутік. Офіційний постачальник при дворі Едуарда VII з 1904 року, Cartier Лондон був присутнім на кожній церемонії. У XX столітті Cartier Лондон був у змозі залишатися впливовим завдяки високій паризькій ідентичності.

Нью-Йорк[ред.ред. код]

Нью-Йоркський бутік Cartier знаходиться в самому центрі міста. Розташований у фешенебельному житловому кварталі будинок пана Планта був побудований в період з 1903 по 1905 рік. Розкішний особняк став одним з перших приватних будинків, зведених в цій частині міста. У 1917 році П'єр Картьє придбав особняк пана Планта за 100 доларів і перлове кольє вартістю мільйон доларів, яке він підносить пані Плант як презент від чоловіка. У 1970 році Комісія з охорони історичних пам'яток виносить пропозицію визнати будівлю пам'яткою архітектури міста Нью-Йорк. У червні 2003 року міська влада приймає рішення назвати перетин П'ятої авеню і п'ятьдесят другої вулиці Площею Картьє, відкривши таким чином нову главу в багатотомному романі, що розповідає про історію Cartier в Нью-Йорку.

Токіо[ред.ред. код]

Відкритий у 2005 році бутік Cartier Мінамі-Аояма поєднує в собі бачення і сміливість, що є сутністю Cartier. Мінамі-Аояма вже давно є "Меккою" для тих, хто бере участь у творчій роботі. Фасад бутіка нагадує діамант, випромінюючий внутрішній світ, переломлений блискучими зовнішніми гранями. Увійшовши в гостинні двері, можна потрапити на другий поверх, оформлений у вигляді елегантної галереї. Величезні сходи теплого рожевого кольору ведуть вниз, до торгової зали. Тільки в бутіку Мінамі-Аояма ювелірні вироби, представлені у складі розкішних тематичних колекцій, демонструються в гігантських стендах.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У 1969 році Картьє отримує алмаз величиною 69,42 карата грушоподібної форми і потім продає його британському акторові Річарду Бертону, який в свою чергу дарує його своїй новій дружині - американської знаменитій актрисі Елізабет Тейлор (вони познайомилися і закохалися на зйомках фільму "Клеопатра"). Величезна ціна діаманта викликає неймовірний шум у західній пресі, і подружня "зоряна" пара стає символом голлівудського успіху.
  • Шикарну платинову брошку у вигляді величної дикої кішки, інкрустованою діамантами, що спирається лапами на відполірований сапфір вагою 152 карата, придбали герцог і герцогиня Віндзорські. Потім з'явилася ціла колекція прикрас з пантерами - La Panthere de Cartier: кільця з білого золота, прикрашені діамантами та оніксом, кільця з жовтого золота з чорною лаковою вставкою, кільцеподібні сережки з чергуванням золотих і діамантових смужок.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]