Каспар ван Віттель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каспар ван Віттель
(Гаспаро Ванвітеллі)
нід. Caspar van Wittel
Ім'я при народженні Caspar van Wittel
Дата народження 1653
Місце народження Амерсфорт, Північні Нідерланди
Дата смерті 29 квітня 1655(1655-04-29)
Місце смерті Рим
Національність голландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди, провінція Утрехт
Жанр пейзаж, Ведута
Напрямок бароко
Твори пейзаж, Ведута


Каспар ван Віттель або Гаспа́ро Ванвіте́ллі (нід. Caspar van Wittel, 1653, Амерсфорт, Північні Нідерланди — 1736, Рим) — нідерландський художник, що прожив майже все життя в Італії і створював краєвиди її міст. В Італії відомий як Гаспаро Ванвітеллі. Він — батько відомого італійського архітектора — Луїджі Ванвітеллі.


Життєпис[ред.ред. код]

Народився в містечку Амерсфорт, Північні Нідерланди. Художнє ремесло опановував в майстерні Маттіаса Вітгоса, що писав куточки парків з рослинністю і речами, що нагадували натюрморти. Певно, вже тоді у художника-початківця пропав жах перед подробицями і деталями, якими той насичував власні твори.

У 19 років він покинув Голландію й відбув до Італії, де колись жив і його вчитель Маттіас Вітгос. Перебування в Римі подарувало Каспару і натхнення, і зв'язки з товариством «Перелітні птахи», де гуртувались вихідці з північних країн Європи. Спілкувались у товаристві нідерландською мовою, яку він не забув. Ранні замальовки Каспара зі збережених датовані 1681 роком і мають характер ведут.

«Річка Тибр і замок Св. Янгола в південний бік»

Гаспар ван Віттель зовсім натуралізовався в Італії і залишився там на все життя. Він спеціалізувався на створенні картин з краєвидами різних міст Італії, серед яких — Венеція, Мілан, Феррара, Верона, Падуя , Болонья , Удіне, Флоренція , П'яченца. Деякий час жив і працював у місті Неаполь, де в 1700 році народився його син, Луїджі Ванвітеллі, майбутній архітектор. (Художник ще 1697 року одружився в Римі.) Але кожного разу Каспар повертався до Рима, де перебував найчастіше. Саме тому його відносять до римської школи живопису. Італійці називали його Гаспаро Ванвітеллі або Гаспаро ін Окк'яле, тобто Гаспаре в окулярах.

Гаспар практично не мав конкурентів, бо створював топографічно точні краєвиди всяких італійських міст, передовсім — папської столиці та загородних палаців римських вельможних родин. Звичний жанр для голландських майстрів на кшталт Герріта Беркгейде, Пітера Санредама, Яна ван дер Гейдена в Італії почували як щось зовсім свіже. Саме вони — Одескалькі та Колонна, Оттобоні й Альбані — його головні замовники, чиї палаци й вілли він малював. З 1699 по 1702 роки Гаспаро Ванвітеллі працював в Неаполі по замовам іспанського віце-короля. Значна збірка малюнків Ванвітеллі збережена в королівському палаці Каподімонте в Неаполі. Повним визнанням майстра стало прийняття його до членів римської Академії Св. Луки в Римі 1711 року.

Головні твори[ред.ред. код]

«Колізей і арка імператора Тіта», 1707 рік.
« Верона з боку церкви Сан Джорджо ін Брайда і річки Адідже», 1710-ті рр., приватн. збірка
  • " Рим, Вілла Медичі, садовий фасад ", 1685, Палаццо Пітті, Флоренція
  • « Річка Тибр і замок Св. Янгола та Ватикан», 1685, Палаццо Пітті, Флоренція
  • « Краєвид Рима біля Понте Ротто», 1586, Ермітаж, Санкт-Петербург
  • « Річка Тибр і міст Понте Ротто, Рим», 1690, приватн. збірка
  • « Флоренція з боку Болонського шляху», 1695, приватн. збірка
  • « Пьяцца Навона, Рим», 1699, Музей Тиссена-Борнемісса, Мадрид
  • « Пьяцетта в Венеції», 1700, Галерея Доріа Памфілі
  • « Острів Сан Мікеле з боку Мурано, Венеція», 1700-ті рр., приватн. збірка
  • « Арка Імператора Тіта, Рим», 1710-ті рр., приватн. збірка
  • « Верона з боку церкви Сан Джорджо ін Брайда і річки Адідже», 1710-ті рр., приватн. збірка
  • « Собор Св. Петра і Ватикан з боку Праті ді Кастелло»
  • « Порт в Неаполі», бл. 1710, приватн. збірка
  • « Річка Тибр біля Порта ді Ріппа Гранде», 1711, Акадмія Св. Луки, Рим
  • « Собор Св. Петра зі сходу», бл. 1711, приватн. збірка
  • « Річка Тибр і замок Св. Янгола», бл. 1713,
  • « Королівський палац в Неаполі», Палаццо Цевалос, Неаполь
  • " Вілла Фарнезе в Капрарола ", бл. 1723, приватн. збірка
  • « Рим, руїни Колізея», приватн. збірка

Джерела[ред.ред. код]

  • Всеволожская С. Н. и др. «Итальянская живопись 13-19 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964, с. 289 (рос)
  • Review of Gaspar Van Wittel, e l'origene della veduta settecentesca (Rome) Ugo Bozzi publishers, by William Barcham in The Art Bulletin (1969) pp. 189–193.
  • Domenico Sedini, Gaspard Van Wittel, catalogo online Artgate della Fondazione Cariplo, 2010, CC-BY-SA.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]