Каспар ван Віттель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каспар ван Віттель
(Гаспаро Ванвітеллі)
нід. Caspar van Wittel
Ім'я при народженні Caspar van Wittel
Дата народження 1653
Місце народження Амерсфорт, Північні Нідерланди
Дата смерті 29 квітня 1655(1655-04-29)
Місце смерті Рим
Національність голландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди, провінція Утрехт
Жанр пейзаж, Ведута
Напрямок бароко
Твори пейзаж, Ведута


Каспар ван Віттель або Гаспа́ро Ванвіте́ллі ( нід. Caspar van Wittel, 1653, Амерсфорт, Північні Нідерланди - 1736, Рим) — нідерландський художник, що прожив майже все життя в Італії і створював краєвиди її міст. В Італії відомий як Гаспаро Ванвітеллі. Він - батько відомого італійського архітектора - Луїджі Ванвітеллі.


Життєпис[ред.ред. код]

Народився в містечку Амерсфорт, Північні Нідерланди. Художнє ремесло опановував в майстерні Маттіаса Вітгоса, що писав куточки парків з рослинністю і речами, що нагадували натюрморти. Певно, вже тоді у художника-початківця пропав жах перед подробицями і деталями, якими той насичував власні твори.

У 19 років він покинув Голландію й відбув до Італії, де колись жив і його вчитель Маттіас Вітгос. Перебування в Римі подарувало Каспару і натхнення, і зв'язки з товариством «Перелітні птахи», де гуртувались вихідці з північних країн Європи. Спілкувались у товаристві нідерландською мовою, яку він не забув. Ранні замальовки Каспара зі збережених датовані 1681 роком і мають характер ведут.

«Річка Тибр і замок Св. Янгола в південний бік»

Гаспар ван Віттель зовсім натуралізовався в Італії і залишився там на все життя. Він спеціалізувався на створенні картин з краєвидами різних міст Італії, серед яких - Венеція, Мілан, Феррара, Верона, Падуя , Болонья , Удіне, Флоренція , П'яченца. Деякий час жив і працював у місті Неаполь, де в 1700 році народився його син, Луїджі Ванвітеллі, майбутній архітектор. ( Художник ще 1697 року одружився в Римі. ) Але кожного разу Каспар повертався до Рима, де перебував найчастіше. Саме тому його відносять до римської школи живопису. Італійці називали його Гаспаро Ванвітеллі або Гаспаро ін Окк'яле, тобто Гаспаре в окулярах.

Гаспар практично не мав конкурентів, бо створював топографічно точні краєвиди всяких італійських міст, передовсім — папської столиці та загородних палаців римських вельможних родин. Звичний жанр для голландських майстрів на кшталт Герріта Беркгейде, Пітера Санредама, Яна ван дер Гейдена в Італії почували як щось зовсім свіже. Саме вони — Одескалькі та Колонна, Оттобоні й Альбані — його головні замовники, чиї палаци й вілли він малював. З 1699 по 1702 роки Гаспаро Ванвітеллі працював в Неаполі по замовам іспанського вице-короля. Значна збірка малюнків Ванвітеллі збережена в королівському палаці Каподімонте в Неаполі. Повним визнанням майстра стало прийняття його до членів римської Академії Св. Луки в Римі 1711 року.

Головні твори[ред.ред. код]

«Колізей і арка імператора Тіта», 1707 рік.
« Верона з боку церкви Сан Джорджо ін Брайда і річки Адідже», 1710-ті рр., приватн. збірка
  • « Рим, Вілла Медичі,садовий фасад », 1685, Палаццо Пітті, Флоренція
  • « Річка Тибр і замок Св. Янгола та Ватикан», 1685, Палаццо Пітті, Флоренція
  • « Краєвид Рима біля Понте Ротто», 1586, Ермітаж, Санкт-Петербург
  • « Річка Тибр і міст Понте Ротто, Рим», 1690, приватн. збірка
  • « Флоренція з боку Болонського шляху», 1695, приватн. збірка
  • « Пьяцца Навона, Рим», 1699, Музей Тиссена-Борнемісса, Мадрид
  • « Пьяцетта в Венеції», 1700, Галерея Доріа Памфілі
  • « Острів Сан Мікеле з боку Мурано, Венеція», 1700-ті рр., приватн. збірка
  • « Арка Імператора Тіта, Рим», 1710-ті рр., приватн. збірка
  • « Верона з боку церкви Сан Джорджо ін Брайда і річки Адідже», 1710-ті рр., приватн. збірка
  • « Собор Св. Петра і Ватикан з боку Праті ді Кастелло»
  • « Порт в Неаполі», бл. 1710, приватн. збірка
  • « Річка Тибр біля Порта ді Ріппа Гранде», 1711, Акадмія Св. Луки, Рим
  • « Собор Св. Петра зі сходу», бл. 1711, приватн. збірка
  • « Річка Тибр і замок Св. Янгола», бл. 1713,
  • « Королівський палац в Неаполі», Палаццо Цевалос, Неаполь
  • « Вілла Фарнезе в Капрарола », бл. 1723, приватн. збірка
  • « Рим, руїни Колізея», приватн. збірка

Джерела[ред.ред. код]

  • Всеволожская С.Н. и др. «Итальянская живопись 13-19 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964, с. 289 (рос)
  • Review of Gaspar Van Wittel, e l'origene della veduta settecentesca (Rome) Ugo Bozzi publishers, by William Barcham in The Art Bulletin (1969) pp. 189–193.
  • Domenico Sedini, Gaspard Van Wittel, catalogo online Artgate della Fondazione Cariplo, 2010, CC-BY-SA.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]