Кассандр (Мурон Адольф)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
trumb

Кассандр (Мурон Адольф) (24 січня 1901, Харків — 19 червня 1968, Париж) — український і французький живописець, театральний художник, плакатист (Франція)

Біографія[ред.ред. код]

Навчався у паризькій Школі образотворчого мистецтва, Академії Жуліана. Брав участь у І-ї Світовій війні. Повернувшись додому, він пережив складний період життєвих та творчих пошуків. Навчаючись живопису, працював у типографіях. В 1922 з'являється його псевдонім «Кассандр». В 1923 значна за розміром композиція «Le Bucheron» приносить йому успіх і вигідні контракти.

У цей період художник багато роздумує на тему «мистецтво й глядач». Плакат бачиться йому чи не єдиним способом тісного зв'язку митця й суспільства.

Ці роздуми знаходять своє відображення у втіленні у творах ідей простору та руху й швидкості. Його плакати стають динамічними й експресивними. Кассандр створює плакати для транспорту, зокрема залізниць.

1930 року як відомого митця Кассандра приймають до Спілки сучасних художників Франції. Він стає професором графічної реклами в Школі декоративного мистецтва, а потім у Школі графічного мистецтва.

На початку 1930-х років, одержавши вигідні контракти, працював у США, де створив серію плакатів для автомобільної фірми «Форд».

1939 повернувся в Париж, де упродовж трьох десятиліть створив серію робіт для балетних та театральних спектаклів (Гранд-Опера, Театр на Єлисейських полях, Франс-комеді).

1950 року відзначалось 25-річчя творчості Кассандра (у паризькому Музеї декоративного мистецтва).

В 1963 році Кассандр створив логотип відомої французької марки одягу Yves Saint Laurent.

Касандр — один із засновників Союзу графіків Франції.

Вважається, що Кассандр зробив надзвичайний вплив на розвиток плакатного мистецтва першої половини XX століття. Роботи майстра привертають до себе увагу, асоціюються з ідеями прогресу та технічних змін. Митець використовував засіб кінокадрів, надаючи зображенню динаміки, руху… «Живопис — не самоціль, а плакат — всього лише засіб зв'язку між комерсантом та публікою, щось ніби як телеграф. Плакат грає роль телеграфіста: послання не йдуть від нього безпосередньо, він лише передає їх; ніхто не запитує його думку, від нього вимагають лише встановити ясний, міцний і чіткий зв'язок», — вважав художник.

В останні роки життя митець переживав творчий спад, що й привело його до самогубства.

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання[ред.ред. код]