Кассіопея (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кассіопея
Кассіопея
Кассіопея
Латинська назва Cassiopeia
Род. відмінок Cassiopeiae
Скорочення Cas
Пряме піднесення 01год хв
межі від 22год 52хв до 3год 25хв
Схилення 60° '
межі від 46° ' до 77° '
Площа 598 кв.град.(25)
Зорі 4 яскравіших від 3m
44 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря Наві (γ Cas) 2,15m
Суміжні сузір'я
Спостерігається в широтах між +90° i −13°
Увечері найкраще спостерігати протягом листопада-грудня
Існує з античності. Запропоноване

Кассіопе́я[1] або Касіопе́я[2] (лат. Cassiopeia) — сузір'я північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху.

Зображення Кассіопеї з «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв, опублікованого в Лондоні бл. 1825 р.
Каппа Кассіопеї та її ударна хвиля. Інфрачервоне зображення з космічного телескопа Спітцера. (NASA / JPL-Caltech)

Відоме зі стародавніх часів і включене до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Сузір'я Кассіопея неозброєним оком.

Характеристики[ред. | ред. код]

Кассіопея займає 598,4 квадратного градуса і, отже, 1,451 % неба (25-те місце серед 88 сузір'їв)[3]. Кассіопея межує з Цефеєм на півночі й заході, Андромедою на півдні й заході, Персеєм на південному сході і Жирафою на сході, а також має коротку межу з Ящіркою на заході.

Трилітерне скорочення для сузір'я, прийняте Міжнародним астрономічним союзом у 1922 році, — «Cas».[4]

W-астеризм[ред. | ред. код]

Кассіопея містить астеризм, який утворює впізнавану форму сузір'я, — W-астеризм. Він складається з найяскравіших зір сузір'я: ε (Сегін), δ (Рукба), γ (Наві), α (Шедар) і β (Каф)[5], які утворюють фігуру, що нагадує латинську букву W.

Зорі[ред. | ред. код]

Незвичайною змінною зорею є γ Кассіопеї. Це новоподібна зоря. Її яскравість змінюється від 1,6 m до 3m.

Зоря ρ Кассіопеї належить до класу зір-супергігантів. Вона в 40 разів масивніша і приблизно в 500 000 разів яскравіша від Сонця. Більшість часу її блиск незмінний і близький до 4m, але іноді трапляються спади блиску до 6,2m, і тоді ρ Кассіопеї стає невидимою для неозброєного ока. Причиною зміни блиску є викиди газу, що призводять до послаблення її видимої яскравості.

η Кассіопеї — подвійна зоря. Головний компонент — жовтуватий гігант з видимою величиною 3,7m, супутник (7,4m) — червоний карлик із температурою поверхні, близькою до 3000 К. Обидві зорі обертаються навколо спільного центру мас із періодом 526 років. Вони перебувають порівняно близько від Сонця — на відстані 20 світлових років.

Жовта карликова зоря μ (5,3 m) визначна своїм дуже швидким пересуванням. Щосекунди вона віддаляється майже на 100 км і рухається небесною сферою. За тисячоліття μ Кассіопеї долає на небосхилі відстань, удвічі більшу від поперечника Місяця. Уперше ч зоряні каталоги її заніс Тихо Браге.

Каппа Кассіопеї — блакитний надгігант спектрального типу BC0.7Ia, який у 302 тисячі разів яскравіший за Сонце і має в 33 рази більший діаметр. Це зоря-утікач: вона рухається зі швидкістю близько 1100 кілометрів на секунду стосовно своїх сусідів. Її магнітне поле й зоряний вітер створюють видиму ударну хвилю, що рухається на відстані 4 світлових років попереду зорі, зіштовхуючись із розрідженим і зазвичай невидимим міжзоряним газом і пилом. Розміри фронту ударної хвилі величезні: близько 12 світлових років завдовжки і 1,8 світлового року завширшки.

Цікаві об'єкти[ред. | ред. код]

  • Зоря Тихо Браге — нова зоря, раптову появу якої в сузір'ї Кассіопеї неподалік κ Cassiopeiae 1572 року спостерігав данський астроном Тихо Браге. Нова зоря поступово слабшала й перестала бути видимою через шістнадцять місяців. Сьогодні відомо, що це була наднова — один з останніх спалахів, що спостерігалися в галактиці Чумацький Шлях. Залишок наднової SN 1572, який розташований на відстані близько 7500 світлових років, має діаметр майже 20 світлових років.
  • Кассіопея A — одне з найпотужніших джерел галактичного радіовипромінювання. Потік радіохвиль із цієї ділянки неба в багато разів потужніший від радіовипромінювання зорі Тихо Браге. 1951 року на фотопластинах, чутливих до червоного світла, були зафіксовані клапті невеликої радіотуманності, пов'язаної з Кассіопея А. За швидкістю розширення туманності визначили, що її виникнення спричинив вибух, що стався близько 1667 року. На небі цей об'єкт розташований між β Кассіопеї і δ Цефея.

Серед інших цікавих об'єктів сузір'я:

Походження назви[ред. | ред. код]

Сузір'я названо ім'ям Кассіопеї (грец. Кɑσσιόπειɑ) — героїні давньогрецьких міфів, дружини ефіопського царя Кефея, матері Андромеди. За однією з версій міфу, Кассіопея за свої хвастощі була прив'язана до крісла, сидячи на якому, була приречена кружляти навколо Північного Полюса, перевертаючись головою донизу.[джерело?]

Араби частину зір Кассіопеї називали «руками Плеяд».

В українській культурі сузір'я називали «Бороною»[6] або «Пасікою»[7]. Також «Пасікою» називали Малу Ведмедицю, в Україні традиційно відому як Малий Віз. Сузір'я Малої Ведмедиці на зоряній карті 1699 р. І. Ф. Копієвського називається «Меншыи Воз» [29, с.148–149]. Ця назва пов'язана з астронімами Віз, Великий Віз і досить поширена в народному вжитку. Однак назва Пасіка семантично не пов'язується з жодною з назв Великої Ведмедиці[8].

Пошук на небі[ред. | ред. код]

Найкращі умови для спостереження Кассіопеї — листопад-грудень. Її видно на всій території України цілий рік. Якщо через ζ Великої Ведмедиці і Полярну зорю провести пряму лінію, вона вкаже на сузір'я Кассіопеї.

Велика Ведмедиця і Кассіопея — сузір'я, які в середніх широтах Північної півкулі ніколи не заходять, однак розташовані по різні боки від Полярної зорі (майже діаметрально протилежно). Коли Велика Ведмедиця опускається низько над горизонтом (восени-взимку ввечері), Кассіопея піднімається майже до зеніту, і навпаки.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Словник чужомовних слів. І. Войків 1955
  3. Ian Ridpath. Constellations: Andromeda–Indus. Star Tales. self-published. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 2 December 2016. 
  4. Russell, Henry Norris (1922). The New International Symbols for the Constellations. Popular Astronomy. 30: 469. Bibcode:1922PA.....30..469R. 
  5. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  6. Ірина ПРОЦИК. Словник власних астрономічних назв української мови // Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Під-стригача НАН України. — Львів, 2014. — С. 318—335. — 767 с.
  7. І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.
  8. ФЕДОРОВИЧ, Надія. Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача. http://www.iapmm.lviv.ua (українською). Архів оригіналу за 26 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Список зір сузір'я Кассіопеї

88 сучасних сузір'їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеонЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка