Кассіопея (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кассіопея
Кассіопея
Латинська назва Cassiopeia
Род. відмінок Cassiopeiae
Скорочення Cas
Пряме піднесення 01h m
межі від 22h 52m до 3h 25m
Схилення 60° '
межі від 46° ' до 77° '
Площа 598 кв.град. (25)
Зірки 4 яскравіше 3m
44 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка Наві (γ Cas) 2,15m
Метеорні потоки
Суміжні сузір’я
Спостерігається у широтах між +90° i −13°
Ввечері найкраще спостерігати протягом листопада-грудня.
Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з античності, запропоноване

Кассіопе́я (лат. Cassiopeia) — сузір'я Північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху.

Зображення Кассіопеї із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв опублікованого у Лондоні, бл. 1825

Відомо зі стародавніх часів і включено до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Стародавня українська назва цього сузір'я — «Борона» або «Пасіка»[1].

W-астеризм[ред.ред. код]

Кассіопея містить астеризм, який формує образ сузір'я — W-астеризм. Він складається з найяскравіших зірок сузір'я, ε (Сегін), δ (Рукба), γ (Наві), α (Шедар) і β (Каф)[2], які утворюють фігуру, що нагадує латинську букву W.

Зірки[ред.ред. код]

Незвичайною змінною зіркою є γ Кассіопеї. Це — новоподібна зоря, її яскравість змінюється від 1,6 m до 3m.

Зоря ρ Кассіопеї належить до класу зірок-супергігантів (вона в 40 разів важча і приблизно в 500 000 разів яскравіша від Сонця). Більшу частину часу її блиск незмінний і близький до 4m. Але іноді настає спад блиску до 6,2m, і тоді ρ Кассіопеї стає недоступною для неозброєного ока. Причиною зміни блиску є викиди зіркою газу, які призводять до послаблення її видимої яскравості.

ε Кассіопеї — подвійна зоря. Головний компонент — зоря (3,7m), жовтуватий гігант, супутник (7,4m) — червоний карлик із температурою поверхні, близькою до 3000 К. Обидві зірки обертаються навколо загального центру мас із періодом 526 років. Вони перебувають порівняно близько від Сонця — на відстані 20 світлових років.

Жовта карликова зірка μ (5,3 m) визначна своїм дуже швидким пересуванням. Кожну секунду вона віддаляється від нас майже на 100 км і зсувається в поперечному напрямку. За тисячоліття μ Кассіопеї долає на небосхилі відстань, удвічі більшу поперечника Місяця. Вперше у зоряні каталоги була занесена Тихо Браге.

Цікаві об'єкти[ред.ред. код]

  • Зоря Тихо Браге. 1572 року данський астроном Тихо Браге спостерігав раптову появу яскравої нової зірки в сузір'ї Кассіопеї, неподалік від κ Cas. Нова зірка поступово слабшала й перестала бути видимою через шістнадцять місяців. Сьогодні відомо, що це була наднова — один з останніх вибухів зірок, що спостерігалися в галактиці Чумацький Шлях. Залишок наднової, який розташований на відстані близько 7500 світлових років, має діаметр майже 20 світлових років.
  • У сузір'ї розташоване одне із найпотужніших джерел галактичного радіовипромінювання — Кассіопея A. Потік радіохвиль із цієї ділянки неба у багато разів потужніший радіовипромінювання зірки Тихо Браге. 1951 року на фотопластинах, чутливих до червоного світла, були зафіксовані обривки невеликої радіотуманності, пов'язаної з Касіопея А. За швидкістю розширення туманності визначили, що її виникнення спричинив вибух, що стався імовірно 1667 року. На небі цей об'єкт розташований між β Касіопеї і δ Цефея.

Серед інших цікавих об'єктів сузір'я:

Походження назви[ред.ред. код]

Названо ім'ям Кассіопеї — у грецькій міфології дружини ефіопського царя Кефея і матері Андромеди. За однією з версій міфу, Кассіопея за свої хвастощі була прив'язана до крісла, сидячи на якому, приречена кружляти навколо Північного Полюса, перевертаючись головою вниз.

Араби частину зірок Кассіопеї називали «руками Плеяд».

Пошук на небі[ред.ред. код]

Найкращі умови для спостережень Кассіопеї — листопаді-грудні. Видно на всій території України цілий рік. Якщо через ζ Великої Ведмедиці і Полярну зірку провести пряму лінію, вона вкаже на сузір'я Кассіопеї.

Велика Ведмедиця і Кассіопея — сузір'ями, які не заходять у середніх широтах, але розташовані по різні боки (майже діаметрально протилежно) від Полярної зірки. Коли перша опускається низько над горизонтом (восени-взимку ввечері), Кассіопея піднімається практично до зеніту, і навпаки.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.
  2. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).

Посилання[ред.ред. код]

WIKISKY.ORG: Кассіопея


Див. також[ред.ред. код]

Список зірок сузір'я Кассіопеї

88 сучасних сузір’їв
Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка |
Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.