Касьян Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Kasjan nikolay.jpg

Мико́ла Андрі́йович Касья́н (* 10 квітня 1937, Бережнівка — † 28 жовтня 2009, Кобеляки) — український лікар, академік Української академії наук, Заслужений лікар України, Народний лікар СРСР, родоначальник мануальної терапії в СРСР та Україні, підполковник медичної служби запасу, меценат.

Його ім'я було занесено в Книгу рекордів Ґінесса 1993 року за те, що протягом 1990 року він вправив хребетні диски 41 тисячі 251 хворому, серед яких 19 тисяч 359 дітей.Він вставляв по 172диска за день. За життя М.Касьяна тричі подавали на присвоєння звання «Герой України».

Життєпис[ред.ред. код]

Микола Касьян.JPG

Народився 10 квітня 1937 року в селі Бережнівка Кобеляцького району Полтавської області в селянській родині. Батьки — Андрій Іванович Касьян та Наталя Порфирівна Касьян.

1960 року закінчив Харківський медичний інститут. З травня 1960 по червень 1961 року працював заступником головного лікаря Товстенського району Тернопільської області. З червня 1961 по квітень 1964 проходив службу в армії (МООП Целіноґрадської області, Казахська РСР).

У 19641969 роках займав посаду головного лікаря Верхньодніпровської районної санітарно-епідеміологічної станції Дніпропетровської області.

З 1970 по 2002 працював лікарем Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату Кобеляцького району Полтавської області.

Вийшовши на пенсію 2003 року, продовжив приймати пацієнтів, лікуючи проблеми хребта. В останній рік життя через поганий стан здоров'я припинив приймати пацієнтів, роблячи виняток лише для дітей та немовлят.

Помер зранку 28 жовтня 2009 року в Кобеляках. Тут же й похований 30 жовтня 2009 року.

Публікації[ред.ред. код]

Праці[ред.ред. код]

  • Автор монографії «Мануальна терапія при остеохондрозі хребта», яку було видано чотири рази (двічі у Москві — 1985, 1986, та двічі за межами СРСР).
  • Автор винаходу «Методика лікування деґенеративно-дистрофічних захворювань хребта за М. Касьяном» (1987).
  • Автор перших методичних рекомендацій з мануальної терапії, затверджених Міністерством здоров'я СРСР (1986).
  • Співавтор підручника «Лікувальна фізкультура та спортивна медицина» для студентів вишів (1995).

Книги[ред.ред. код]

  • «Тернисті шляхи костоправа» (1990)
  • «Думи мої, думи мої…» (1997)
  • «Що було — те було» (2002)
  • «Думи мої, думи мої…» доповнене (2004)

Звання та досягнення[ред.ред. код]

З 1982 року — відмінник охорони здоров'я СРСР, лікар вищої категорії.
З 1995 року — почесний академік Української медичної стоматологічної академії, а також почесний доктор медицини Італії.
З 1996 року — почесний академік Санкт-Петербурзької медичної академії.
1983 — Делеґат IX республіканського з'їзду травматологів-ортопедів.
1999 — Делеґат I Всеукраїнського з'їзду медичних працівників, член президії цього з'їзду.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого (2)
  • Орден «Знак Пошани»
  • Орден рівноапостольного князя Володимира
  • Орден святого Нестора Літописця
  • Орден Миколи Чудотворця
  • Премія Української академії наук (разом із Золотою медаллю Платона) «За видатні досягнення в проґресі суспільства» (1999)

Книга рекордів Ґінесса[ред.ред. код]

1993 року Микола Касьян потрапив до Книги рекорлів Ґінесса як людина, що провела найбільшу кількість костоправних операцій протягом року, а саме 41251 упродовж 1990 року (в середньому 113 операцій на день). Дослівно це було записано так: «Україна. Найбільше костоправних операцій провів народний лікар Микола Касьян. Протягом 1990 року він здійснив управлення дисків хребта 41 тис. 251 хворому».

Цитата[ред.ред. код]

Я — українець. Син того народу,
котрий пройшов всілякі непуття,
котрий пізнав і голод, й непогоду,
i котрий знає, як цінити життя.

Я — українець. Жив в своїх я стінах
i щастя не шукав на чужині,
i не стояв ніколи на колінах,
перед брехнею чи потворством — ні!

Я вижив і живу на Україні,
не падав духом в смутнії часи,
а йшов вперед поміж клубки зміїні,
звання Людини з гордістю носив.

Я — люд цілив. З людьми я був щоденно,
щоденно з ними жив і буду жить,
і з гордістю я ніс життя знамено,
не зупиняючись ніде і ні на мить.

Так хочеться ще лікувать, творити,
не знаючи ні втом, ні каяття.
Я — за примноження добра у світі!
За працю я! Я — за життя!
1999

Пам'ять[ред.ред. код]

У листопаді 2009 року вулиця Леніна у місті Кобеляки була перейменована на честь Миколи Кас'яна.

28 жовтня 2010 року у центрі міста Кобеляки, на розі вулиць Шевченка і Касьяна відкрили пам'ятник Миколі Касьяну. Пам'ятник створив харківський скульптор Сейфаддін Гурбанов. Мер Кобеляк Олександр Ісип повідомив, що кошти на спорудження пам'ятника збирали всім районом, з міського бюджету гроші не виділялися.[1]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]