Катажина Собеська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Катажина Собеська
Katarzyna Sobieska.jpeg
Катажина Собеська
Народився 7 січня 1634(1634-01-07)
Золочів
Помер 29 вересня 1694(1694-09-29) (60 років)
Варшава
Громадянство Річ Посполита
Відомий шляхтянка
Чоловік Михайло Казимир Радзивілл
POL COA Janina.svg

Катажина Собеська, Катерина Собєська (пол. Katarzyna Sobieska; *7 січня 1634, Злочів — † 29 вересня 1694, Варшава) гербу Яніна  — шляхтянка, сестра польського короля Яна III Собеського.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Невдовзі після народження батьки переїхали до Жовкви, де виховувалась на Жовківському замку під пильним наглядом матері до 1648 року. Мати хотіла видати за впливового в Речі Посполитій магната. За спогадами (досить правдоподібними) останнього її сповідника — єзуїта кс. Станіслава Бєліцкі — згідно тодішньої практики, не отримала доброї освіти, на відміну від братів, не знала іншої мови, в дитинстві їйї готували до монашого життя. Під час війни з українцями переховувалась у Львові. Закохалась у трохи старшого від неї князя Димитра Єжи Вишневецького.[1]

Наприкінці лютого 1650 р. у Львові вийшла заміж за Владислава Домініка Заславського; була ймовірність сутичок зі сторони Вишневецьких, які хотіли її руки для Д.Вишневецького. Весілля проходило в атмосфері звичаєвого скандалу (6 березня 1650 р. народила сина Александра Януша).[1]

Після його смерті, стала на вінець удруге, з Михайлом Казимиром Радзивіллом (13 червня 1658 року в Дубному було підписано шлюбний контракт (договір, або інтерциза), 7 липня в Старому Селі біля Львова був шлюб, 14 липня у Львові було весілля.[2]

Від першого шлюбу мала двійко дітей: Олександра Януша Заславського і Теофілу Людвіку Заславську. І від другого двох: Єжи Йозефа Радзивілла і Кароля Станіслава Радзивілла.

Хворою була перевезена до Варшави. Одним з лікарів був ірландець Б. О'Коннор — єдиний, хто вірно вістановив діагноз. 4 травня 1694 написала заповіт. Померла близько 5-ї години ранку, смерть приписували неправильному лікуванню головного лікаря Яна ІІІ жида Йонаса. Нутрощі померлої були поховані в костелі єзуїтів Варшави, серце було поховане донькою Теофілою в костелі кармеліток босих 19 жовтня. Після урочистостей біля труни в костелі єзуїтів ВАршави, потім у костелі Скаришева (біля Варшави) труна була вислана до Несвіжу. 20-22 січня 1695 р. відбулась помпезна поховальна церемонія зусиллями сина Кароля Станіслава, труна була покладена в крипту костелу єзуїтів Несвіжа.[3]


Література[ред.ред. код]

  • J.Jaroszuk. Radziwiłłowa z Sobieskich, 1. v. Zasławska-Ostrogska, Katarzyna // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХХХ/3, zeszyt 126. s.385-576 (пол.) S. 392-396.

Мережні джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б J.Jaroszuk. Radziwiłłowa z Sobieskich, 1. v. Zasławska-Ostrogska, Katarzyna… S. 392
  2. J.Jaroszuk. Radziwiłłowa z Sobieskich, 1. v. Zasławska-Ostrogska, Katarzyna… S. 393
  3. J.Jaroszuk. Radziwiłłowa z Sobieskich, 1. v. Zasławska-Ostrogska, Katarzyna… S. 396