Каталанські країни
- Див. також Каталонія, Каталонці, Історія Каталонії, Каталанська мова.
Катала́нські краї́ни чи катала́нські терито́рії (кат. Països catalans, скорочено «PPCC», літературною каталанською [pəˈizus kətəˈɫaŋs]) — усі середземноморські адміністративні території, населення яких, хоча б частково, говорить каталанською мовою:
- Автономна область Каталонія (Іспанія),
- Автономна область Валенсія (Іспанія),
- Автономна область Балеарські острови (Іспанія),
- невелика територія в автономній області Іспанії Арагон (Західна смуга),
- невелика територія в автономній області Іспанії Мурсія (Ал-Карша),
- департамент Східні Піренеї у Франції (або Північна Каталонія),
- Князівство Андорра,
- м. Алґе (або італ. Альґеро) на о. Сардинія, Італія.
Іноді до «каталанських країн» не включають невеликі райони названих вище територій, де місцеве населення говорить іншими, ніж каталанською, мовами:
- район Баль-д'Аран у Каталонії, де говорять аранською говіркою гасконського діалекту окситанської мови,
- район ле-Фенуйєд (кат. Fenolleda або el Fenolledès, окситан. Fenolhedés або la Fenolheda, фр. le Fenouillèdes), де говорять ланґедокським діалектом окситанської мови,
- південні та східні райони Автономної області Валенсія, де говорять діалектами іспанської мови — кумарки:
- Рінкон-де-Адемус,
- Альто-Міхарес,
- Альто-Палансія,
- Лос-Серранос,
- Ойя-де-Буньол,
- Каналь-де-Наваррес,
- Валле-де-Кофрентес або Валле-де-Айора,
- Веґа-Баха-дель-Сеґура або Уерта-де-Оріуела,
- Рекена-Утієль,
- деякі громади кумарки Віналопо-Мічя,
- муніціпалітет Вільєна у кумарці Віналопо-Мічя.
-
Брама каталанських країн, архітектор Амілі Арманґол, м. Салсас (фр. Сальс-ле-Шато), Франція
На території сучасних «каталанських країн» каталономовці розселилися починаючи з ХІІІ — XIV ст., коли король Яків І Арагонський у 1229 р. завойовує Мальорку, а у 1238 р. Валенсію і виганяє звідти місцевих мусульман. Пізніше вплив каталонців поширюється на інші території Середземномор'я: під час максимального розширення Арагонського королівства у середньовіччя до нього входять також Південна Італія, о. Сардинія, о. Сицилія, о. Корсика, територія навколо грецьких Афін.
Зміст |
[ред.] Цікавинки
- Найбільша виставка у світі, присвяченна новим розробкам у галузі мобільного зв'язку — «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM (англ. GSMA Mobile World Congress)[1] — проводиться щорічно у Барселоні. У 2009 р. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» працюватиме з 16 до 19 лютого, очікується, що Виставковий центр у Барселоні, де проходить «ВКМЗ», відвідає понад 50 тис. осіб[2][3].
- Компанія Microsoft присутня у каталанських країнах вже 15 років як «Microsoft Catalunya, Balears i Comunitat Valenciana». Наразі такі програми та оболонки доступні каталанською мовою: Dynamics CRM 4.0, Microsoft Search Server 2008, Windows Internet Explorer 7, Microsoft 2007 Office system, Microsoft Windows Vista, Microsoft Office 2003, Microsoft Windows XP, Windows Share Point Services 3.0[4].
- Серед програмного забезпечення, перекладеного каталанською мовою, є такі програми та оболонки: Windows Vista та Windows XP (Windows), Ubuntu, Fedora, Office 2007, OpenOffice, Explorer 7, Firefox, Chrome та Opera[5][6].
- Єдиним на сьогодні доменом верхнього рівня, який використовується не для країни, а для мовної та культурної спільноти — а саме для каталаномовних сайтів та сайтів на каталонську тематику — є домен .cat. Офіційно створення домену було схвалено ICANN 16 вересня 2005 р. Цікаво те, що вже подано заявку на домен вищого рівня для сайтів, пов'язаних з Барселоною — .bcn.
- Недобудований Храм Святого Сімейства у Барселоні є туристичною пам'яткою, яку відвідують більше людей, ніж будь-яку іншу споруду чи музей і в каталанських країнах, і в Іспанії. Газета "Ал Паріодіку да Каталунья" (кат. El Periódico de Catalunya) повідомляла, що у 2006 р. храм відвідало 2,26 мільйони осіб, а це більше, ніж музей Прадо та палац Альгамбра.
- Населення Андорри, яка є частиною каталанських країн, має найбільшу у світі тривалість життя — у середньому 83,5 років (дані станом на 2007 рік).
- У відповідності до звіту Інституту статистики Каталонії, середній річний дохід каталонської родини у 2007 р. склав 27 039 євро, тобто 10 107 євро на одну людину, що на 9,3% вище середнього показника по Іспанії.[7]. Лише 43% каталонських родин характеризують свій дохід як «достатній», 27,2% «зводять кінці з кінцями», 29% «мають певні складнощі». Найгірший стан у тих осіб, які живуть одні, є розведеними та у імігрантів. Бідними є 18,2% родин (середній дохід — 8 184 євро на рік).
- Загальновизнаним є те, що Христофор Колумб народився в Генуї або на Сардинії, однак існують свідчення, що у знаменитого мореплавця було каталонське коріння. Вперше у XVIII ст. це ствердив каталонський історик Пера Серра-і-Пустіус (кат. Pere Serra i Postius) у своїй книзі «Історія Каталонії»[8][9].
- Так само, як і в Україні, гостей у Каталонії вітають хлібом і сіллю[10].
- У Каталонії вино часто зберігають та п'ють не зі звичайної винної пляшки, а з традиційного прибору, який називається «пурро́» (кат. porró).
- Однією з найвідоміших страв Каталонії є місцева піца, яка називається «кока». На відміну від свого італійського аналога кока може бути не лише овочевою, але і солодкою, зі шматочками помаранча, черешні та дині.
- За однією з версій, назва «майонезу» — соусу, приготованого з рослинної олії, яєць, оцту або лимонного соку та гірчиці, цукру і солі шляхом збивання яєчного жовтка при поступовому додаванні олії — походить від назви міста Мао, що розташоване на о-ві Менорка (Балеарські острови, каталанські країни) в Іспанії.
- Грецьке місто Афіни та прилеглі території (Герцогство Афінське) були включені до Арагонського королівства в 1311 р. Афіни залишалися під управління Каталонської компанії до 1388 р. Офіційною мовою Афін у цей час була каталанська, а офіційної релігією – католицизм. У XIV ст. Парфенон використовувався саме як католицька церква під назвою «Костел Св. Марії».
- Існує легенда, що 14 червня 1808 р., під час битви з французами під містечком Ал-Брук (за часів наполеонівських війн), каталонський хлопець з Санпазо, граючи на барабані, змусив повірити французів у те, що іспанська армія була численнішою, ніж насправді – це призвело до однієї з перших поразок Наполеона і підірвало віру у непереможність французького війська [11].
- Найвища людська вежа, яку було зроблено у Каталонії – це відбулося вперше 22 листопада 1998 р. у м. Тарраса на Старій площі, складалася з 10 ярусів, по 3 людини на кожному ярусі[12]. Після цього рекорд було повторено ще кілька разів.
[ред.] Новини каталанських країн
Новий аеропорт Льєйда-Алґуайра було відкрито у муніципалітеті Алґуайра за 15 км від центру міста Льєйда, Автономна область Каталонія. Аеропорт Льєйда – Алґуайра є регіональним пасажирським та вантажним аеропортом для західних районів Каталонії (Західна баґарія) та прилеглих районів Західної смуги. Вартість будівництва аеропорту склала 130 млн євро. Він став першим аеропортом, побудованим Жанаралітатом (урядом) Каталонії, який зараз є його єдиним акціонером.
Референдуми щодо незалежності Автономної області Каталонія — серія консультативних неофіційних місцевих референдумів у 2009 та 2010 р.р., на які виноситься питання щодо утворення незалежної від Іспанії Каталонії. Перший референдум («Референдум 13-S») відбувся 13 вересня 2009 р. у муніципалітеті Ареньш-да-Мун, кумарка (район) Марезма Автономної області Каталонія. Друга хвиля («Референдум 13-D») розпочалася 12 грудня 2009 р. (було проведене голосування у одному з найменших муніципалітетів Каталонії Сан-Жаума-да-Фрунтанья) та продовжилася наступного дня, 13 грудня 2009 р., у 166 муніципалітетах по всій автономії. Третя («Референдум 28-F») та четверта («Референдум 25-A») хвилі голосування заплановані на 28 лютого 2010 р. (зокрема муніципалітети Алп, Бреза, Усталрік, Бідрерас, Паламос, Лінас-дал-Бальєс, Калдас-да-Монбуї, Сан-Фаліу-да-Кузінас, Сан-Кірза-дал-Бальєс, Бегас, Мулінс-да-Рей, Монблан, Ал-Бандрель та Аґрамун) та 25 квітня 2010 р. (зокрема у середніх та великих містах Балаге, Сал, Сарріа-да-Те, Жироні, Сабаделі, Манрезі, Ла-Сеу-д'Уржель та, можливо, у столиці Каталонії Барселоні). В муніципалітеті Аспаррагера голосування пройде 24 квітня 2010 р.[13]
13 вересня 2009 р. — 12/13 грудня 2009 р. — 28 лютого 2010 р. — 24/25 квітня 2010 р.
У ресторані міста Палма баскською організацією ЕТА, що бореться за незалежність Країни басків від Іспанії, було влаштовано вибух. Окрім того поліція отримала повідомлення ще про дві бомби, які вдалося знешкодити до того, як вони вибухнули[14].
[ред.] Примітки
- ↑ «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM. (англ.)
- ↑ Виставковий центр у Барселоні. (англ.), (кат.), (ісп.)
- ↑ Mòbils que fan de tot. (кат.)
- ↑ Компанія Microsoft у Каталонії. (кат.)
- ↑ Més opcions per catalanitzar l'ordinador. (кат.)
- ↑ Інтернет сайт Softcatalà. (кат.)
- ↑ Al 57% de les famílies catalanes els costa arribar a final de mes. (кат.)
- ↑ Catalanitat de Cristòfor Colom. (кат.)
- ↑ Свідчення про те, що рідною мовою Христофора Колумба могла бути каталанська. (рос.)
- ↑ Привітання мера Барселони «Трьом царям», 5 січня 2009 р. (кат.)
- ↑ Барабанщик з Ал-Брук. (кат.)
- ↑ Стаття про найвищі людські вежі в Каталонії. (кат.)
- ↑ Setze municipis catalans confirmen la data del 28 de febrer per a la segona onada de consultes. (кат.)
- ↑ На Мальорці підірвали бар: нові подробиці. (укр.)
[ред.] Посилання
| У Вікіпедії є портал |
- Історія побудови «Брами каталанських країн». (кат.), (англ.), (фр.), (ісп.)
- Каталанські країни. (кат.)
- Каталанофонія. (кат.)
- Каталанська мова. (кат.)
- Панкаталонство. (кат.)
- Мапи каталанських країн. (кат.)
- Українська Іспанія. (укр.)
- Посвята Каталонії-1, стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
- Посвята Каталонії-2. На прощу перед обідом, стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
- Посвята Каталонії-3.Тапас, стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
- Посвята Каталонії-4. Від музею до таверни, стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
- Посвята Каталонії-5. Туризм із глуздом, стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
- Посвята Каталонії-6. Фієста, або Наслідки революції, стаття Світлани Пиркало на сайті «Главред». (укр.)
|
|||||||