Каталонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Catalunya
Cataluña / Catalonha
Каталонія

Прапор Каталонії Герб Каталонії
Прапор Герб
Девіз: Som i serem («Ми є і ми будемо»)
Гімн: Els Segadors («Женці»)
Розташування Каталонії
Столиця
(та найбільше місто)
Барселона
Офіційні мови каталанська, іспанська та аранська (окситанська)
Державний устрій демократична самоврядна територія з широкими повноваженнями
 - Президент Жанаралітату (уряду) Каталонії Хосе Монтілья
 - Президент Парламенту Арнест Банак
Автономний реґіон, окрема нація у складі Королівства Іспанія 
 - Незалежн. de facto 988 р. 
 - Незалежн. de jure 1258 р. 
 - Статут автономії 1979 р., змінено у 2006 р. 
Площа
 - Загалом 31 930 км² (6)
Населення
 - оцінка 2007 р. 7 210 508 (2)
 - Густота 223 особи/км²
Валюта євро (EUR)
Часовий пояс  (UTC+1)
Домен інтернету .cat, у провінції Жирона також іноді .gi[1]

Катало́нія (кат. Catalunya, окситан. Catalonha, ісп. Cataluña) — адміністративний регіон, автономна область в Іспанії, на північному сході Піренейського півострова між середземноморським узбережжям і Піренеями.

Офіційна назва — Автоно́мна о́бласть Катало́нія (кат. Comunitat Autònoma de Catalunya, ісп. Comunidad Autónoma de Cataluña, аранською говіркою окситан. Comunitat Autonòma de Catalonha).

Історичний регіон Каталонія (кат. Principat de Catalunya — «Князівство Каталонія») складається з сучасної Автономної області Каталонії в Іспанії та Північної Каталонії у Франції.

Радикальні каталонські політики і деякі інтелектуали пропагують вживання терміну Каталонія також і відносно т.зв. «каталанських країн», тобто усіх середземноморських територій, які за Середньовіччя перебували у сфері впливу Арагонського королівства, частиною якого була Каталонія, і населення яких у теперішній час, хоча б частково, говорить каталанською мовою.

Географія[ред.ред. код]

Автономна область Каталонія знаходиться у північно-східній частині Іберійського півострова. Узбережжя Каталонії завдовжки 580 км омивається Середземним морем, на півночі регіон межує з Францією та Андоррою, на заході та півдні — з автономними областями Іспанії Арагон та Валенсія. Каталонія займає територію 32 тис. км².

Каталонія розташована на стику північно-східної частини Іберійського півострова з континентом і поділяється на три великі географічні зони: два гірські райони Піренеї та Прибережні Кордильєри, а також Центрально-каталонську низовину. Цей рельєфний комплекс створює величезну розмаїтість пейзажів: від високих піренейських гір до дивних геологічних утворень Монсаррату та загаслих вулканів Ла-Гарротча.

Середземне море омиває узбережжя Коста-Брава, Коста Марезма (Марезме) та Коста-Дорада з їхніми широкими і знаменитими пляжами.

Каталонія характеризується помірним кліматом і контрастним гідрографічним укладом, з гірськими ріками, що протікають вузькими ущелинами, та впадають у великі річки, як-от ріка Ебро. Національні парки й інші захищені місця створюють екологічне багатство цього регіону.

Етимологія слова Каталонія[ред.ред. код]

Див. також: Походження етноніму «каталонці»

Топонім Каталонія вперше зустрічається XII ст. у період феодальної роздробленості на території Іспанської Марки. Він з'явився на Піренейському п-ві в епоху протистояння християнських держав мусульманським завойовникам.

У період феодалізму у Каталонії васал власника феоду називався кастла́ (кат. castlà), тобто володар замку, від чого, за цією версією, і походить назва Каталонія[2]. Інше можливе тлумачення слово кастла — не володар, а просто мешканець замку. Також відомо, що вже у XII ст. латинське слово cathalani означало як каталонців, так і жителів (або володарів) замків[3].

За іншою версією, слово Каталонія є похідним від самоназви германського племені вестготів, які захопили ці землі під час розпаду Римської імперіїV ст. до 718 р.). За цією версією назва Каталонія походить від слова Gotholàndia або Gotalàunia — «земля ґотів» (латинізоване Gothland): франки часто називали території на південь від Піренеїв «ґотськими землями».

Існує також версія яка пов'язує слово Каталонія з арабською назвою замку у м. Монсон у провінції Уеска в Автономній області Іспанії Арагоні : арабською він називався Калат-Талунійя, і нібито саме цю назву араби перенесли на всі території, розташовані на схід від цієї місцевості, тобто на сьогоднішню Каталонію.

Достеменно відомо, що вперше Каталонію стали так називати з часу правління короля Якова І Арагонського у XIII ст., до того вживаючи для позначення цих земель винятково назву Барселонське графство.

Історія[ред.ред. код]

Основна стаття: Історія Каталонії.
Див. також: Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун.
Див. також: Референдуми щодо незалежності Каталонії.
Див. також: Каталонський національний рух.

Перші поселення доісторичної людини на території сучасної Каталонії датуються початком середнього палеоліту.

В античну епоху (у 1-му тис. до н.е.) Іберійський півострів заселяли іберійці, які зазнали кельтських впливів, створивши спільноту т. зв. кельто-іберійців у середині 1-го тис. В цей же час відбувається колонізація узбережжя фінікійцями та карфагенянами.

У 269 р. до н. е. ріка Ебро стала першим військовим кордоном між Карфагеном та Римом. Як наслідок Пунічних війн уся територія нинішньої Каталонії увійшла до іберійських провінцій Риму.

З падінням Римської імперії (476 р.) на каталонських землях утвердилися візиґоти (вестготи), які зазнали значної романізації. Візиґотське королівство, поділене на численні провінції, не являло собою стійкого державного утворення. За візиґотів відбувалися численні сутички та збройні конфлікти, зокрема й перше повстання з метою виокремлення земель сучасної у Каталонії в осібне королівство під проводом герцога Паулюса у 672 році.

На початку VIII ст. Піренейський півострів зазнав берберо-мусульманської навали, втім уже до кінця того ж століття над каталонськими землями встановили контроль франкські королі, які поділили Каталонію між різними графствами.

З 877 р. на території Каталонії існувало Барселонське графство, якому на короткий період (за життя графа Вільфреда) вдалося об'єднати більшість каталонських земель. Протягом Х — поч. ХІІ ст. відбувалося підсилення та централізація Барселонського графства. У цей же час у письмових документах вперше згадується термін Каталонія.


Рельєф Каталонії:
   Передпіренеї
   Центральнокаталонська низовина
   Підвищення
   Трансверсальні Кордильєри
   Приприбережні Кордильєри
   Прибережні Кордильєри
   Прибережна низовина
«Кортс каталанас» — каталонський парламент, мініатюра сер. XV ст.
Адміністративний поділ Каталонії на кумарки, провінції та баґарії.
Хосе Монтілья, президент Жанаралітату Каталонії.
Герб Автономної області Каталонія.
Концерт на площі Дал-Рей, Барселона.
Барселона, вид з літака.
Антоні Ґауді, славетний каталонський архітектор, 1852 - 1926 р.р.

У 1137 році Каталонія об'єдналася з королівством Арагон. Подальше правіння королів Якова І Завойовника (12131276) та Петра ІІІ Великого (12761285) вважається "золотим віком" каталонської історії, коли проводиться експансійна зовнішня політика, а всередині королівства панували каталонська мова та культура, розвивалися мистецтво та література. Цей сприятливий для розвитку Каталонії період тривав загалом до середини XIV ст., після чого - як внаслідок внутрішніх (зокрема переривання престолонаслідування), так і зовнішніх (передусім, підсилення Кастилії) причин - Каталонія стала провінцією об'єднаної Іспанії (з 1479 р.), що закріпив династійний шлюб Ізабели Кастильської та Фердинанда ІІ Арагонського (1492).

До 1714 р. Каталонії значною мірою вдавалося зберігати відносну політичну самостійність, але внаслідок Війни за іспанську спадщину (зокрема, битви під Барселоною (11 вересня 1714 р.), в якій ерцгерцог Карл VI, підтримуваний каталонською знаттю, програв іспанську корону Філіпу V — першому Бурбону на іспанському троні) права Арагонського королівства були скасовані.

У XVIII ст. на каталонських землях іспанський уряд проводив жорстку централізаторську політику. У цей же час активно зароджувався і розвивався капіталізм, який завдяки торгівлі з Америкою давав надприбутки.

З середини XIX ст. в Каталонії під проводом Баланті Алміраля поширився каталонський національний сепаратистський рух, підтримуваний каталаномовною інтелігенцією, було закладено підвалини теорії каталонського націоналізму (каталанізм, кат. El catalanisme).

Під час Іспанської революції (19321934, 19361939) Каталонія мала автономію. Зі встановленням режима Франко (1939) автономію скасували. Лише після повалення франкістської диктатури автономію Каталонії відновили (вересень 1977), що законодавчо було закріплено у конституції Іспанії 1978 р.

18 червня 2006 р. у Каталонії відбувся референдум, за результатами якого 74% тих, що проголосували, підтримали більшу самостійність своєї автономії, зокрема у правовій сфері. Нині за правовим статусом Каталонія є однією з найсамостійніших автономій у Євросоюзі.

Неоднозначну реакцію як всередині Каталонії, так і в іспанському політикумі та суспільстві, викликали результати консультативного референдуму щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун (перший в історії каталанських країн такий місцевий референдум щодо незалежності Автономної області Каталонія, що відбувся 13 вересня 2009 року в містечку Ареньш-да-Мун (кумарка Марезма), за якими понад 96% тих, що проголосували, висловились за те, щоб «Каталонія стала правовою, незалежною, демократичною та соціально-орієнтованою державою, яка входила б до Європейського Союзу».

А вже 13 грудня 2009 року в Каталонії відбувся масштабніший неофіційний референдум щодо незалежності. У ньому взяли участь трохи менше 30% осіб із правом голосу (в абсолютних цифрах — 700 тисяч мешканців зі 166 населених пунктів), але результат виявився так само далеко не на користь центрального уряду — 95% із тих, хто проголосував, висловилися на підтримку незалежності Каталонії. Як і попереднє опитування в Ареньш-да-Мун, референдум не дає жодних юридичних наслідків, він має лише консультативний характер, та й проводився в малонаселених місцевостях. Та вже на весну 2010 року намічено проведення подібного опитування в Барселоні та інших великих містах Каталонії. Мадридська влада висловила значне занепокоєння тим фактом, що в таких референдумах беруть участь зокрема й місцеві чиновники та інші офіційні особи, які на практиці мали б відстоювати територіальну цілісність Іспанії [4].

Наразі визначальним етапом у справі майбутнього розвитку каталонської автономізації повинні також стати парламентські вибори 2010 року.

Політичний устрій[ред.ред. код]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Докладніше у статті Провінції Каталонії

До складу регіону входять 4 адміністративні провінції: Барселона, Таррагона, Льєйда та Жирона. У свою чергу провінції діляться на 41 район (кумарку), а ті, у свою чергу, на 946 муніципалітетів.

Адміністративний центр Каталонії — місто Барселона.

Міжнародні коди Каталонії[ред.ред. код]

За системою ISO 3166-2 код Каталонії — CT, за системою NUTS — ES51, за системою FIPS PUB 10-4 — SP56[5].

Самоврядування[ред.ред. код]

Див. також: Категорія:Політики Каталонії.
Див. також: Категорія:Політичні партії Каталонії.

Органами місцевого самоврядування Каталонії є парламент, голова уряду, уряд та три органи контролю за їх діяльністю: омбудсмен (кат. Síndic de Greuges), Консультаційна Рада та Рахункова палата (кат. Sindicatura de Comptes).

Голова уряду КаталоніїХосе Монтілья. Голова Парламенту – Арнест Банак.

Парламент складається з 135 депутатів. Від Барселони представлені 85 парламентарів, від Таррагони – 18, від Жірони – 17 та від Льєйди – 15. Прохідний бар’єр – 3%. До складу Парламенту Каталонії нині входять: Соціалістична партія Каталонії (PSC), об'єднання "Конвергенція та Єднання" (CiU), Республіканська лівиця Каталонії (ERC), Народна партія (PP), Ініціатива за Каталонію - Зелені (ICV).

Новий статут автономії[ред.ред. код]

Новий Статут Автономії був ухвалений на всенародному референдумі 18 червня 2006 р. Відповідно до його положень, регіон є «національною реальністю у складі іспанської держави», а каталонці визнаються «окремою нацією». У згаданому документі розширено повноваження місцевого самоврядування, змінено статус «обмеженої автономії», який отримала Каталонія майже 25 років тому. Уряд Каталонії, за новим Статутом, набуває розширеної компетенції з питань фінансування, стягнення податків, забезпечення внутрішньої безпеки, адміністративного керування морськими портами та аеропортами, розташованими на її території. Статутом встановлюється принцип «договірних зобов’язань» у відносинах між урядом Іспанії та урядом Каталонії. Каталонія відіграватиме власну роль у відносинах з Європейським Союзом з питань, що стосуються повноважень місцевого уряду, або становлять інтерес для автономії. Режим перебування іноземців у Каталонії та повноваження щодо депортації осіб, які порушили міграційне законодавство, підтвердження дипломів про освіту, виданих в інших країнах, та надання академічних ступенів – усі ці функції, притаманні суверенній державі, передаються за новим Статутом до повноважень органів місцевого самоврядування. До бюджетних нововведень відносяться: створення власної податкової адміністрації Каталонії та втілення нової моделі розподілення податкових надходжень, зокрема з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, з метою відмінити практику, коли грошові потоки з доволі заможної Каталонії через загальнодержавний бюджет надходять до бюджетів менш розвинених автономій та провінцій. Каталонія залишатиме за собою й повноваження скористатися правом «вето» щодо прийняття іспанських законів, які зачіпатимуть «законні інтереси регіону».

24 січня 2013 року Парламент Каталонії ухвалив[6] декларацію про суверенітет.

Національні символи[ред.ред. код]

Див. також: Категорія:Символи Каталонії.

Герб Каталонії, який історично належав графу Рамону Баранґе IV, є одним з чотирьох найдавніших гербів у Європі, перші документовані згадки про нього датовані 1150 р. З 1137 по 1714 р.р. герб барселонських графів став гербом Арагонської корони. Зараз же він розміщений в третьому чотирикутнику, що входить до гербу Королівства Іспанія.

Штандарт Автономного уряду Каталонії, до якого входять три установи - парламент, уряд та голова уряду, був створений у 1932 р. Декретом від 2 квітня 1981 р. штандарту надано офіційний статус.

Прапор складається з чотирьох горизонтальних червоних та п'яти жовтих смуг. Статутом Каталонії, прийнятим у 1979 р., прапору надано офіційний статус.

Гімн Каталонії - "Els Segadors" ("Женці") оспівує історичні події 1640 р. під час війни каталонських селян з Філіпом IV за свободу рідної землі. Автор сучасного тексту гімну (створеного на основі стародавньої пісні, адаптованої у 1899 р.) - Емілі Ґуаньябентс, музична версія Франсеска Альо (датована 1892 р.). 25 лютого 1993 р. Парламент Каталонії ухвалив Закон про статус Національного гімну Каталонії.

Національний день Каталонії відзначається 11 вересня. Його затверджено рішенням Парламенту у 1980 р. на честь вшанування подій 1714 р., коли Барселона після 13 місяців оборони впала під натиском бурбонських військ Герцога Бервіка під час війни за іспанський трон. Внаслідок завоювання Каталонія втратила свої привілеї та права на власні державні установи, каталанська мова була заборонена. Національні герої - Рафа́ел Казан́оба (кат. Rafael Casanova) та Жуз́еп Мур́аґас (кат. Josep Moragues).

Демографія[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Див. також: Каталонці.
Див. також: Категорія:Каталонці.

Населення регіону становить приблизно 7 мільйонів осіб. 60% населення проживає в 45 містах (з 946 міст), здебільшого в Провінції Барселона (одна з 4 адміністративних провінцій Каталонії). Щільність населення становить 210 осіб на кв.км, у Барселоні – 2000 осіб на кв.км.

Упродовж різних періодів історії Каталонія ставала центром міграційних хвиль. В 1900 р. населення становило до 2 мільйонів осіб, в 50-70 р.р. досягло 5 мільйонів за рахунок мігрантів з Андалузії, Мурсії та Естремадури. За даними 2003 р., рівень народжуваності в реґіоні складав 11,1%, смертності – 9,1%. Найчисельнішою є вікова група від 20 до 50 років. Середня тривалість життя в Каталонії - 80 років (один з найкращих показників у світі). За приблизними підрахунками, поза Іспанією у світі проживає до 200 тис. каталонців.

Найбільші міста[ред.ред. код]


Муніципалітет Район (кумарка) Населення
1 Escut de Barcelona.svg Барселона Барсалунес 1.595.110
2 Spain.Hospitalet.de.Llobregat.Escudo.svg Л'Успіталет-да-Любрагат Барсалунес 251.848
3 Escut de Badalona.svg Бадалона Барсалунес 216.201
4 Escut de Terrassa.svg Тарраса Бальєс-Уксідантал 202.136
5 Escut de Sabadell.svg Сабадель Бальєс-Уксідантал 201.712
6 Escut de Tarragona.svg Таррагона Таррагунес 134.163
7 Escudo de Lérida.svg Льєйда Саґрія 127.314
8 Flag of Mataró.svg Матаро Маресма 119.035
9 Escudo Santa Coloma de Gramanet.jpg Санта-Кулома-да-Ґраманет Барсалунес 118.129
10 Ct reus-emblem.gif Реус Баш-Камп 101.767

Економіка[ред.ред. код]

Економічний розвиток[ред.ред. код]

Каталонія є одним з найважливіших індустріально-аграрних регіонів в Королівстві Іспанія. Промисловість Каталонії складається, головним чином, з автомобілебудівної, електротехнічної, хімічної, фармацевтичної та текстильної галузей. Потужним є виробництво устаткування та продукції важкого машинобудування, що експортується до багатьох країн світу.

В сільському господарстві зайнято 6% активного населення автономії, на виробництві – 44%, в сфері послуг – 50%. Більшість населення працює у переробній галузі, текстильній промисловості та в портовому господарстві. Приватні малі та середні підприємства, на яких зайнято не більше 400 робітників, є основою економічного розвитку Каталонії. Економічний потенціал регіону зосереджений у Провінції Барселона.

При тому, що населення Каталонії становить лише 16% від усього населення Іспанії, реґіон виробляє майже 20% національного продукту країни. Обсяг номінального ВВП, прийнятий до виконання Автономним урядом Каталонії у 2006 р., склав 179 433 млн євро.

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

Питома вага Каталонії у загальному зовнішньоторговельному обороті Королівства Іспанії за період січень-квітень 2006 р. становила 27,2% за експортом та 29,4% - за обсягом імпортних надходжень. Головним торговим партнером Каталонії є держави-члени ЄС: питома вага цих країн становить 67% від обсягів імпорту та 76% від обсягів експорту Каталонії (домінуючі позиції утримують Німеччина та Франція). На країни, що не входять до Європейського Союзу, припадає 33% за імпортом та 24% за експортом товарів з Каталонії.

Порт Барселони є одним з найбільших в Європі, до якого одночасно можуть зайти 1700 суден. Саме через Барселону проходять маршрути численних круїзних лайнерів. Щороку Каталонію відвідують 16 млн туристів. В реґіоні розташовано понад 5 тис. готелів.

Культура[ред.ред. код]

Дивіться також: Матеріальна і духовна культура каталонців

Національні традиції[ред.ред. код]

Сардана — традиційний каталонський танок. В містах та селищах щосуботи та щонеділі, а також у дні реґіональних свят організовуються масові танці сардани на головній площі.

Кастельс — традиція таррагонського походження, яка полягає в утворенні людської вежі, інколи заввишки у 9 людських зростів.

Гуляння в ніч на Сятого Івана (кат. Revetlla de Sant Joan) — загальнокаталонська традиція відзначати 23 червня початок літа, коли в ніч на Св. Івана по вулицях міст палають до самого ранку феєрверки, вогні та петарди, які, за легендою, відлякують темні сили.

Каталанська мова[ред.ред. код]

Див. також: Каталанська мова.
Див. також: Категорія:Каталанська мова.

Каталанська мова — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.

У період з 1979 до 2007 років каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.

Починаючи з XIII ст. каталанська мова називалася по різному на різних територіях. Наразі найпоширенішими є три назви: каталанська (або каталонська), валенсійська (лише в Автономній області Валенсія в Іспанії) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).

Із погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська мова[7]VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам'ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами Іберійського півострова, зокрема іспанською та португальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова після іспанської, португальської, французької, італійської та румунської мов[8].

Існує дві великі групи діалектів – східні (на основі яких створено літературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано літературну мову Автономної області Валенсія).

У каталанській використовують адаптовану латинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-, -l∙l-, -ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артикля перед іменами) з сусідніми галло-романськими та західно-іберійськими мовами.

Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (на приклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського peça), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з баскійської, германських, окситанської, арабської, іспанської, французької та англійської мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от паелья та барак.

Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL). У 1985 р. було створено Термінологічний центр (кат. Termcat)[9], який відповідає за розроблення галузевої термінології та випуск словників, а також Консорціум для мовної нормалізації (кат. Consorci per a la Normalització Lingüística), завданням якого є поширення нової термінології та організація мовних курсів[10]. Поряд з зазначеними вище офіційними закладами існують і визнані неурядові організації, які займяються пропагандою каталанської мови, створенням належних умов для її вивчення: найвідомішою є організація «Омніум културал» (кат. Òmnium Cultural), створена у 1961 році.

Рекорд «Книги рекордів Гінесса» з найдовшої у світі промови (124 години без перерви) було встановлено перпіньянцем Люїсом Кулетом. Цю промову було здійснено здебільшого каталанською мовою, її було закінчено 17 січня 2009 р.

Кухня Каталонії[ред.ред. код]

Див. також Каталонська кухня.

Її гастрономія, багата і різноманітна, сполучає у собі традиційну кухню внутрішніх і прибережних зон з неповторними стравами з рису і морепродуктів. Серед її вин не можемо не відзначити знамениті в усім світі шампанські ("каба" або "кава", кат. cava). А будь-який обід закінчується традиційним десертом, як-от крем-брюле (кат. crema catalana - каталонський крем), приготованим за оригінальним рецептом.

Отже, найвідомішими національними стравами Каталонії є : хліб з помідором по-каталонськи - сільський хліб, натертий помідором та заправлений оливковою олією, печеня "касола" або "ґізат", перша гаряча страва "аскуде́лья" (кат. escudella), рибна уха "суке́т" (кат. suquet de peix), домашня ковбаса "бутіфа́рра" (кат. botifarra). Найпопулярніші вина "Панаде́с" (кат. Penedès) та каталонське шампанське "кава" або "каба" (кат. cava).

Найвидатніші архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Культурні пам’ятки: театр-музей Далі в м. Фігерас, монастир Монсаррат (кат. Montserrat), римський театр в Таррагоні, архітектура Ґауді, Храм Святого Сімейства (кат. Sagrada Familia) у Барселоні, численні архітектурні пам’ятки часів римської епохи та середньовіччя.

Видатні каталонці[ред.ред. код]

Див. також: Внесок каталонців у світову цивілізацію

Видатні каталонські архітектори XIX ст.: Антоні Ґауді (кат. Antoni Gaudí), Люїс Думенак (кат. Lluís Domènech), Жузеп Пуч (кат. Josep Puig).

Видатні митці: Пікассо (жив у Барселоні в 1881-1973 рр.), Жуан Міро (кат. Joan Miró) (1893-1983 рр.), Сальвадор Далі (кат. Салвадо Далі, Salvador Dalí) (1904-1989 рр.), Антоні Тапіес (кат. Antoni Tàpies) (1923-2012 рр.).

Співпраця Каталонії та України[ред.ред. код]

Про українців у Каталонії та Валенсії див. "Українська Іспанія" // Газета "2000", №35 (283), 2.09.2005

Обсяг торговельного співробітництва між Україною та Каталонією у січні-квітні 2006 р. становив 44,6 млн євро, що на 12% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Український експорт збільшився на 5% та досяг показника у 18434 тис.євро. До важливих товарних позицій українського експорту до Каталонії слід віднести продукцію агропромислового комплексу України, на яку припадає майже 50%. На долю металургійного комплексу України припадає 19% від усього українського експорту до Каталонії; нафти та нафтопродуктів - 9%; деревини та продукції деревообробної промисловості - до 6%. На експорт українського текстилю припадає майже 6% від обсягу постачань до Каталонії, а питома вага продукції хімічної промисловості у загальній структурі експорту становить 5%. У структурі торгівлі головними позиціями при товарному експорті з Каталонії до України є: машини та устаткування; автомобілі та запчастини до них; фармацевтична продукція та медико-хірургічне обладнання; текстиль; барвники; натуральні вина та фрукти.

Співробітництво між Каталонією та Україною відбувається не тільки у сфері економіки, але й у гуманітарній сфері. Прикладом зацікавленості Каталонії Україною є прийняття 13 червня 2007 р. під час пленарного засідання Парламенту Каталонії Декларації у зв’язку з 75-ю річницею Голодомору в Україні 1932-1933 р.р. У вказаному документі було зазначено, що "Парламент Каталонії засуджує геноцид в Україні 1932-1933 р.р. з боку тоталітарного режиму Сталіна, відомий як Голодомор ...". Парламентарі, провівши в тексті Декларації історичні паралелі між Каталонією, яка "також впродовж років була жертвою франкістської диктатури та репресій" й Україною, висловилися за те, "щоб помилки та страхіття минулого не повторилися"[11].

Цікавинки[ред.ред. код]

< Редагувати
  • Найбільша виставка у світі, присвяченна новим розробкам у галузі мобільного зв'язку — «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM (англ. GSMA Mobile World Congress)[12] — проводиться щорічно у Барселоні. У 2009 р. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» працюватиме з 16 до 19 лютого, очікується, що Виставковий центр у Барселоні, де проходить «ВКМЗ», відвідає понад 50 тис. осіб[13][14].
  • Компанія Microsoft присутня у каталанських країнах вже 15 років як «Microsoft Catalunya, Balears i Comunitat Valenciana». Наразі такі програми та оболонки доступні каталанською мовою: Dynamics CRM 4.0, Microsoft Search Server 2008, Windows Internet Explorer 7, Microsoft 2007 Office system, Microsoft Windows Vista, Microsoft Office 2003, Microsoft Windows XP, Windows Share Point Services 3.0[15].
  • Серед програмного забезпечення, перекладеного каталанською мовою, є такі програми та оболонки: Windows Vista та Windows XP (Windows), Ubuntu, Fedora, Office 2007, OpenOffice, Explorer 7, Firefox, Chrome та Opera[16][17].
  • Єдиним на сьогодні доменом верхнього рівня, який використовується не для країни, а для мовної та культурної спільноти — а саме для каталаномовних сайтів та сайтів на каталонську тематику — є домен .cat. Офіційно створення домену було схвалено ICANN 16 вересня 2005 р. Цікаво те, що вже подано заявку на домен найвищого рівня для сайтів, пов'язаних з Барселоною.bcn.
  • У відповідності до звіту Інституту статистики Каталонії, середній річний дохід каталонської родини у 2007 р. склав 27 039 євро, тобто 10 107 євро на одну людину, що на 9,3% вище середнього показника по Іспанії.[18]. Лише 43% каталонських родин характеризують свій дохід як «достатній», 27,2% «зводять кінці з кінцями», 29% «мають певні складнощі». Найгірший стан у тих осіб, які живуть одні, є розведеними та у імігрантів. Бідними є 18,2% родин (середній дохід — 8 184 євро на рік).
  • Так само, як і в Україні, гостей у Каталонії вітають хлібом і сіллю[21].
Каталонське пурро
  • У Каталонії вино часто зберігають та п'ють не зі звичайної винної пляшки, а з традиційного прибору, який називається «пурро́» (кат. porró).
  • Однією з найвідоміших страв Каталонії є місцева піца, яка називається «кока». На відміну від свого італійського аналога кока може бути не лише овочевою, але і солодкою, зі шматочками помаранча, черешні та дині.
  • Існує легенда, що 14 червня 1808 р., під час битви з французами під містечком Ал-Брук (за часів наполеонівських війн), каталонський хлопець з Санпазо, граючи на барабані, змусив повірити французів у те, що іспанська армія була численнішою, ніж насправді – це призвело до однієї з перших поразок Наполеона і підірвало віру у непереможність французького війська [22].
  • Найвища людська вежа, яку було зроблено у Каталонії – це відбулося вперше 22 листопада 1998 р. у м. Тарраса на Старій площі, складалася з 10 ярусів, по 3 людини на кожному ярусі[23]. Після цього рекорд було повторено ще кілька разів.
До архіву >

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Використання домену .gi для веб-сайту міської ради Жирони. (кат.), (ісп.), (англ.), (фр.), (італ.), (нім.)
  2. В українській існує однокореневе слово каштелян.
  3. За припущеннями дослідників, від однокореневого слова касті́льйо (зáмок, ісп. castillo) походить також топонім централізуючої іспанської провінції Кастилії.
  4. Шиманський Олександр. Репетиція самостійності. Мешканці Каталонії висловилися за незалежність від Іспанії // Україна Молода, №234, 15 грудня 2009
  5. Міжнародні коди Каталонії. (англ.)
  6. Euronews: Парламент Каталонії голосує за суверенітет
  7. Зокрема за списками Сводеша.
  8. Кількість мовців усіма романськими мовами оцінено у 690 млн осіб, каталанською мовою - у 9,1 млн осіб (Languages Spoken by More Than 10 Million People // MSN Encarta)
  9. Діє відповідно до Декрету № 108/2006 від 25 квітня 2006 р., сайт www.termcat.cat (кат.), (ісп.), (англ.)
  10. Сайт Консорціуму для мовної нормалізації. (кат.), (ісп.), (англ.), (фр.)
  11. Додаткова інформація
  12. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM. (англ.)
  13. Виставковий центр у Барселоні. (англ.), (кат.), (ісп.)
  14. Mòbils que fan de tot. (кат.)
  15. Компанія Microsoft у Каталонії. (кат.)
  16. Més opcions per catalanitzar l'ordinador. (кат.)
  17. Інтернет сайт Softcatalà. (кат.)
  18. Al 57% de les famílies catalanes els costa arribar a final de mes. (кат.)
  19. Catalanitat de Cristòfor Colom. (кат.)
  20. Свідчення про те, що рідною мовою Христофора Колумба могла бути каталанська. (рос.)
  21. Привітання мера Барселони «Трьом царям», 5 січня 2009 р. (кат.)
  22. Барабанщик з Ал-Брук. (кат.)
  23. Стаття про найвищі людські вежі в Каталонії. (кат.)

Посилання[ред.ред. код]

Українською

Каталанською

Англійською

Російською

Польською