Каталонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Catalunya Cataluña / Catalonha Каталонія
Прапор Герб
Девіз: Som i serem ("Ми є і ми будемо")
Гімн: Els Segadors ("Женці")
Столиця (та найбільше місто)	Барселона
Офіційні мови	каталанська, іспанська та аранська (окситанська)
Державний устрій	демократична самоврядна територія з широкими повноваженнями
- Президент Жанаралітату (уряду) Каталонії	Хосе Монтілья
- Президент Парламенту	Арнест Банак
Автономний реґіон, окрема нація	у складі Королівства Іспанія
- Незалежн. de facto	988 р.
- Незалежн. de jure	1258 р.
- Статут автономії	1979 р., змінено у 2006 р.
Площа
- Загалом	31 930 км² (6)
Населення
- оцінка 2007 р.	7 210 508 (2)
- Густота	223 особи/км²
Валюта	євро (EUR)
Часовий пояс	(UTC+1)
Домен Інтернет	.cat, у провінції Жірона також іноді .gi[1]

Катало́нія (кат. Catalunya, окситан. Catalonha, ісп. Cataluña) — адміністративний реґіон, автономна область (громада) в Іспанії, на північному сході Піренейського півострова між середземноморським узбережжям і Піренеями.

Офіційна назва — Автономна область Каталонія (кат. Comunitat Autònoma de Catalunya, ісп. Comunidad Autónoma de Cataluña, аранською говіркою окситан. Comunitat Autonòma de Catalonha).

Історичний реґіон Каталонія (кат. Principat de Catalunya «князівство Каталонія») складається з сучасної Автономної області Каталонії в Іспанії та Північної Каталонії у Франції.

Див.: Каталонія (історична область).

Радикальні каталонські політики і деякі інтелектуали пропагують вживання терміну Каталонія також і відносно т.зв. каталанських країн (кат. Països catalans), тобто усіх середземноморських територій, які за Середньовіччя перебували у сфері впливу Каталано-Арагонського союзу і населення яких у теперішній час, хоча б частково, говорить каталанською (каталонською) мовою.

Дивіться: Каталанські країни.

Зміст 1 Географія 2 Історія 3 Політичний устрій 3.1 Адміністративний поділ 3.2 Міжнародні коди Каталонії 3.3 Самоврядування 3.4 Національні символи 4 Демографія 4.1 Населення 4.2 Найбільші міста 5 Економіка 5.1 Економічний розвиток 5.2 Міжнародне співробітництво 6 Культура 6.1 Каталонські національні традиції 6.2 Каталанська мова 6.3 Кухня Каталонії 6.4 Найвидатніші архітектурні пам'ятки 6.5 Видатні каталонці 7 Співробітництво Каталонії та України 8 Цікавинки 9 Довідкова інформація 10 Посилання

[ред.] Географія

Автономна область Каталонія знаходиться у північно-східній частині Іберійського півострова. Узбережжя Каталонії довжиною в 580 км омивається Середземним морем, на півночі реґіон межує з Францією та Андоррою, на заході та півдні — з автономіями Арагону та Валенсії, відповідно. Каталонія займає територію 32 тис. км².

Каталонія розташована на стику північно-східної частини Іберійського півострова з континентом і поділяється на три великі географічні зони: два гірських сектори, Піренеї (кат. els Pirineus) і Прибережні гірськи хребти (кат. Serralades Costaneres, ісп. Cordilleras Costeras) і Центрально-каталонська низовина (кат. Depressió Central Catalana, ісп. Depresión Central Catalana). Цей рельєфний комплекс створює величезну розмаїтість пейзажів: від високих піренейських гір до дивних геологічних утворень Монсаррат (кат. і ісп. Montserrat) і загаслих вулканів Ла Гарротча (кат. La Garrotxa, ісп. La Garrocha).

Середземне море омиває узбережжя Коста-Брава (кат. і ісп. Costa Brava), Марезма (або Марезме, кат. і ісп. Costa Barcelona Maresme) і Коста-Даурада (або Коста-Дорада, кат. Costa Daurada, ісп. Costa Dorada) з їхніми широкими і знаменитими пляжами.

Каталонія характеризується помірним кліматом і контрастним гідрографічним укладом, з гірськими ріками, що протікають вузькими ущелинами, та впадають у великі річки, як-от ріка Ебра (або Ебро, кат. Ebre, ісп. Ebro). Національні парки й інші захищені місця створюють екологічне багатство цього реґіону.

[ред.] Історія

Основна стаття: Історія Каталонії.

Перші поселення доісторичної людини на території сучасної Каталонії датуються початком середнього палеоліту.

В античну епоху (у 1-му тис. до н.е.) Іберійський півострів заселяли іберійці, які зазнали кельтських впливів, створивши спільноту т.зв. кельто-іберійців у середині 1-го тис. В цей же час відбувається колонізація узбережжя фінікійцями та карфагенянами.

У 269 р. до н.е. ріка Ебро стала першим військовим кордоном між Карфагеном та Римом. Як наслідок Пунічних війн уся територія нинішньої Каталонії увійшла до іберійських провінцій Риму.

З падінням Римської імперії (476 р.) на каталонських землях утверджуються візиґоти (вестготи), які зазнають значної романізації. Візиґотське королівство, поділене на численні провінції, не являло собою стійкого державного утворення. За візиґотів відбуваються численні сутички та збройні конфліким, зокрема й перше повстання з метою виокремлення земель сучасної у Каталонії у осібне королівство під проводом герцога Паулюса у 672 році.

На початку VIII ст. Іберійський півострів зазанає берберо-мусульманської навали, втім уже до кінця цього століття над каталонськими землями встановлюють контроль франкські королі, які ділять Каталонію між різними графствами.

З 877 р. на території Каталонії існує Барселонське графство, якому на короткий період (за життя графа Вільфреда) вдається об'єднати більшість каталонських земель. Протягом Х — поч. ХІІ ст. відбувається підсилення і централізація Барселонського графства. У цей же час у письмових документах вперше згадується термін Каталонія.

У 1137 році Каталонія об'єднується з королівством Арагон. Подальше правіння королів Якова І Завойовника (1213—1276 р.р.) та Петра ІІІ Великого (1276—1285 р.р.) вважається золотим часом каталонської історії, коли проводиться експансійна зовнішня політика, а всередині королівства пануючими стають каталонська мова і культура, розвиваються мистецтво і література. Цей сприятливий для розвитку Каталонії період тривав у цілому до середини XIV ст., після чого, як наслідок внутрішніх (зокрема переривання престолонаслідування), так і зовнішніх (у першу чергу, підсилення Кастилії), Каталонія стає провінцією об'єднаної Іспанії (з 1479 р.), що закріплює династійний шлюб Ізабели Кастильської та Фердинанда ІІ Арагонського у 1492 р.

До 1714 р. Каталонії значною мірою вдавалось зберігати відносну політичну самостійність, але внаслідок Війни за іспанську спадщину, зокрема битви під Барселоною (11 вересня 1714 р.), в якій ерцгерцог Карл VI, підтримуваний каталонською знаттю програв іспанську корону Філіпу V — першому Бурбону на іспанському троні. Права Арагонського королівство скасовувалися.

У XVIII ст. на каталонських землях іспанський уряд проводить жорстку централізаторську політику. У цей же час активно зароджується і розвивається капіталізм, який завдяки торгівлі з Америкою має надприбутки.

З середини XIX ст. в Каталонії під проводом Баланті Алміраля поширюється каталонський національний сепаратистський рух, підтримуваний каталаномовною інтелігенцією, закладено підвалини теорії каталонського націоналізму (каталанізм, кат. El catalanisme).

Під час Іспанської революції у періоди 1932—34 р.р. та 1936—39 р.р. Каталонія користується автономію. Зі встановленням режима Франко (1939 р.) каталонську автономію було скасовано. Лише після повалення диктаторського франкістського режиму каталонську автономію було відновлено (вересень 1977 р.), що законодавчо було закріплено у Конституції Іспанії 1978 р.

18 червня 2006 р. у Каталонії відбувся референдум, за результатами якого 74 % тих, що проголосували, підтримали більшу самостійність своєї автономії, зокрема у правовій сфері. У теперішній час за правовим статусом Каталонія є однією з найбільш самостійних автономій у Євросоюзі.

[ред.] Політичний устрій

[ред.] Адміністративний поділ

До складу реґіону входять чотири адміністративні провінції: Барселона, Таррагона, Льєйда та Жірона. У свою чергу провінції діляться на 41 район (кумарку), а ті, у свою чергу, на 946 муніципалітетів.

Реформа адміністративної системи Каталонії передбачає заміну провінцій баґаріями, які об'єднуватимуть меншу кількість районів. Наразі обговорюється план створення 9 баґарій (або 8 баґарій та однієї підбаґарії) : Барселона, Камп-да-Таррагона, Центральна Каталонія, Жірона, Західна (або Льєйда) з підбаґарією (або окремою баґарією) Ал-Пірінеу і Баль-д'Аран, Ебрська, Ал-Тер (або Ал-Те) та Панадес (або Історичний Панадес). Таким чином адміністративний поділ Каталонії не співпадатиме з поділом інших іспанських автономних провінцій.

Також висловлено пропозицію, щоб район Баль-д'Аран не входив до жодної баґарії і являв собою окрему адміністративну одиницю третього рівня.

Адміністративний центр Каталонії - місто Барселона.

[ред.] Міжнародні коди Каталонії

За системою ISO 3166-2 код Каталонії — CT, за системою NUTS — ES51, за системою FIPS PUB 10-4 — SP56^[2].

[ред.] Самоврядування

Органами місцевого самоврядування Каталонії є парламент, голова уряду, уряд та три органи контролю за їх діяльністю: омбудсмен (кат. Síndic de Greuges), Консультаційна Рада та Рахункова палата (кат. Sindicatura de Comptes).

Голова уряду Каталонії – Хосе Монтілья. Голова Парламенту – Арнест Банак.

Парламент складається з 135 депутатів. Від Барселони представлені 85 парламентарів, від Таррагони – 18, від Жірони – 17 та від Льєйди – 15. Прохідний бар’єр – 3%. До складу Парламенту Каталонії нині входять: Соціалістична партія Каталонії (PSC), об'єднання "Конвергенція та Єднання" (CiU), Республіканська лівиця Каталонії (ERC), Народна партія (PP), Ініціатива за Каталонію - Зелені (ICV).

Новий Статут Автономії був ухвалений на всенародному референдумі 18 червня 2006 р. Відповідно до його положень, реґіон є "національною реальністю у складі іспанської держави", а каталонці визнаються "окремою нацією". У згаданому документі розширено повноваження місцевого самоврядування, змінено статус "обмеженої автономії", який отримала Каталонія майже 25 років тому. Уряд Каталонії, за новим Статутом, набуває розширеної компетенції з питань фінансування, стягнення податків, забезпечення внутрішньої безпеки, адміністративного керування морськими портами та аеропортами, розташованими на її території. Статутом встановлюється принцип "договірних зобов’язань" у відносинах між урядом Іспанії та урядом Каталонії. Каталонія відіграватиме власну роль у відносинах з Європейським Союзом з питань, що стосуються повноважень місцевого уряду, або становлять інтерес для автономії. Режим перебування іноземців у Каталонії та повноваження щодо депортації осіб, які порушили міграційне законодавство, підтвердження дипломів про освіту, виданих в інших країнах, та надання академічних ступенів – усі ці функції, притаманні суверенній державі, передаються за новим Статутом до повноважень органів місцевого самоврядування. До бюджетних нововведень відносяться: створення власної податкової адміністрації Каталонії та втілення нової моделі розподілення податкових надходжень, зокрема з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, з метою відмінити практику, коли грошові потоки з доволі заможної Каталонії через загальнодержавний бюджет надходять до бюджетів менш розвинених автономій та провінцій. Каталонія залишатиме за собою й повноваження скористатися правом "вето" щодо прийняття іспанських законів, які зачіпатимуть "законні інтереси регіону".

[ред.] Національні символи

Герб Каталонії, який історично належав графу Рамону Баранґе IV, є одним з чотирьох найдавніших гербів у Європі, перші документовані згадки про нього датовані 1150 р. З 1137 по 1714 р.р. герб барселонських графів став гербом Арагонської корони. Зараз же він розміщений в третьому чотирикутнику, що входить до гербу Королівства Іспанія.

Штандарт Автономного уряду Каталонії, до якого входять три установи - парламент, уряд та голова уряду, був створений у 1932 р. Декретом від 2 квітня 1981 р. штандарту надано офіційний статус.

Прапор складається з чотирьох горизонтальних червоних та п'яти жовтих смуг. Статутом Каталонії, прийнятим у 1979 р., прапору надано офіційний статус.

Гімн Каталонії - "Els Segadors" ("Женці") оспівує історичні події 1640 р. під час війни каталонських селян з Філіпом IV за свободу рідної землі. Автор сучасного тексту гімну (створеного на основі стародавньої пісні, адаптованої у 1899 р.) - Емілі Ґуаньябентс, музична версія Франсеска Альо (датована 1892 р.). 25 лютого 1993 р. Парламент Каталонії ухвалив Закон про статус Національного гімну Каталонії.

Національний день Каталонії відзначається 11 вересня. Його затверджено рішенням Парламенту у 1980 р. на честь вшанування подій 1714 р., коли Барселона після 13 місяців оборони пала під натиском бурбонських військ Герцога Бервіка під час війни за іспанський трон. Внаслідок завоювання Каталонія втратила свої привілеї та права на власні державні установи, каталанська мова була заборонена. Національні герої - Рафа́ел Казан́оба (кат. Rafael Casanova) та Жуз́еп Мур́аґас (кат. Josep Moragues).

[ред.] Демографія

[ред.] Населення

Населення реґіону складає приблизно 7 мільйонів осіб. 60% населення проживає в 45 містах (з 946 міст), здебільшого в Провінції Барселона (одна з чотирьох адміністративних провінцій Каталонії). Щільність населення складає 210 осіб на кв.км., у Барселоні – 2000 осіб на кв.км.

Упродовж різних періодів історії Каталонія ставала центром міграційних хвиль. В 1900 р. населення складало до 2 мільйонів осіб, в 50-70 р.р. досягло 5 мільйонів за рахунок мігрантів з Андалузії, Мурсії та Естремадури. За даними 2003 р., рівень народжуваності в реґіоні складав 11,1%, смертності – 9,1%. Найчисельнішою є вікова група від 20 до 50 років. Середня тривалість життя в Каталонії - 80 років (один з найкращих показників у світі). За приблизними підрахунками, поза Іспанією у світі проживає до 200 тис. каталонців.

[ред.] Найбільші міста

№	Муніципалітет	Район (кумарка)	Населення
1	Барселона	Барсалунес	1.595.110
2	Л'Успіталет-да-Любрагат	Барсалунес	251.848
3	Бадалона	Барсалунес	216.201
4	Тарраса	Бальєс-Уксідантал	202.136
5	Сабадель	Бальєс-Уксідантал	201.712
6	Таррагона	Таррагунес	134.163
7	Льєйда	Саґрія	127.314
8	Матаро	Маресма	119.035
9	Санта-Кулома-да-Ґраманет	Барсалунес	118.129
10	Реус	Баш-Камп	101.767

[ред.] Економіка

[ред.] Економічний розвиток

Каталонія є одним з найважливіших індустріально-аграрних регіонів в Королівстві Іспанія. Промисловість Каталонії складається, головним чином, з автомобілебудівної, електротехнічної, хімічної, фармацевтичної та текстильної галузей. Потужним є виробництво устаткування та продукції важкого машинобудування, що експортується до багатьох країн світу.

В сільському господарстві зайнято 6% активного населення автономії, на виробництві – 44%, в сфері послуг – 50%. Більшість населення працює у переробній галузі, текстильній промисловості та в портовому господарстві. Приватні малі та середні підприємства, на яких зайнято не більше 400 робітників, є основою економічного розвитку Каталонії. Економічний потенціал регіону зосереджений у Провінції Барселона.

При тому, що населення Каталонії складає лише 16% від усього населення Іспанії, реґіон виробляє майже 20% національного продукту країни. Обсяг номінального ВВП, прийнятий до виконання Автономним урядом Каталонії у 2006 р., склав 179 433 млн.євро.

[ред.] Міжнародне співробітництво

Питома вага Каталонії у загальному зовнішньоторговельному обороті Королівства Іспанії за період січень-квітень 2006 р. становила 27,2% за експортом та 29,4% - за обсягом імпортних надходжень. Головним торговим партнером Каталонії є держави-члени ЄС: питома вага цих країн становить 67% від обсягів імпорту та 76% від обсягів експорту Каталонії (домінуючі позиції утримують Німеччина та Франція). На країни, що не входять до Європейського Союзу, припадає 33% за імпортом та 24% за експортом товарів з Каталонії.

Порт Барселони є одним з найбільших в Європі, до якого одночасно можуть зайти 1700 суден. Саме через Барселону проходять маршрути численних круїзних лайнерів. Щороку Каталонію відвідують 16 млн. туристів. В реґіоні розташовано більше 5 тис. готелів.

[ред.] Культура

Дивіться також: Матеріальна і духовна культура каталонців

[ред.] Каталонські національні традиції

Сардана — традиційний каталонський танок. В містах та селищах щосуботи та щонеділі, а також у дні реґіональних свят організовуються масові танці сардани на головній площі.

Кастельс — традиція таррагонського походження, яка полягає в утворенні людської вежі, інколи заввишки у 9 людських зростів.

Гуляння в ніч на Сятого Івана (кат. Revetlla de Sant Joan) — загальнокаталонська традиція відзначати 23 червня початок літа, коли в ніч на Св. Івана по вулицях міст палають до самого ранку феєрверки, вогні та петарди, які, за легендою, відлякують темні сили.

[ред.] Каталанська мова

Офіційними мовами Каталонії є каталанська (каталонська) та іспанська (кастильська). Каталанською мовою також говорять на Балеарських островах, в Автономному реґіоні Валенсія (у Провінції Кастальйо (кат. Província de Castelló) вона офіційно називається каталанською, в інших районах як каталанською, так і валенсійською), на півдні Франції (історична провінція Русільйон, департамент Східні Піренеї) та на Сардинії у м. Алґе. У Князівстві Андорра каталанська є державною мовою. У світі каталанською говорить понад 10 млн. осіб. У відповідності до Конституції Каталонії, на її території визнається окремою мовою аранська (діалект окситанської мови), яка розповсюджена виключно у районі Баль-д'Аран - Аранській долині каталонських Піренеїв. Перші літературні пам’ятки каталанською мовою фіксуються з XII ст., однак поява цієї мови датується VIII - X ст.

[ред.] Кухня Каталонії

Див. також Каталонська кухня.

Її гастрономія, багата і різноманітна, сполучає у собі традиційну кухню внутрішніх і прибережних зон з неповторними стравами з рису і морепродуктів. Серед її вин не можемо не відзначити знамениті в усім світі шампанські ("каба" або "кава", кат. cava). А будь-який обід закінчується традиційним десертом, як-от крем-брюле (кат. crema catalana - каталонський крем), приготованим за оригінальним рецептом.

Отже, найвідомішими національними стравами Каталонії є : хліб з помідором по-каталонськи - сільський хліб, натертий помідором та заправлений оливковою олією, печеня "касола" або "ґізат", перша гаряча страва "аскуде́лья" (кат. escudella), рибна уха "суке́т" (кат. suquet de peix), домашня ковбаса "бутіфа́рра" (кат. botifarra). Найпопулярніші вина "Панаде́с" (кат. Penedès) та каталонське шампанське "кава" або "каба" (кат. cava).

[ред.] Найвидатніші архітектурні пам'ятки

Культурні пам’ятки: театр-музей Далі в м. Фігерас, монастир Монсаррат (кат. Montserrat), римський театр в Таррагоні, архітектура Ґауді, Храм Святого Сімейства (кат. Sagrada Familia) у Барселоні, численні архітектурні пам’ятки часів римської епохи та середньовіччя.

[ред.] Видатні каталонці

Основна стаття: Внесок каталонців у світову цивілізацію

Видатні каталонські архітектори XIX ст.: Антоні Ґауді (кат. Antoni Gaudí), Люїс Думенак (кат. Lluís Domènech), Жузеп Пуч (кат. Josep Puig).

Видатні митці: Пікассо (жив у Барселоні в 1881-1973 рр.), Жуан Міро (кат. Joan Miró) (1893-1983 р.р.), Сальвадор Далі (кат. Салвадо Далі, Salvador Dalí) (1904-1989 рр.), Антоні Тапіас (кат. Antoni Tàpies) (нар. 1923).

[ред.] Співробітництво Каталонії та України

Про українців у Каталонії та Валенсії див. у статті "Українська Іспанія", газета "2000" №35 (283) від 2 - 8 вересня 2005 р.

Обсяг торговельного співробітництва між Україною та Каталонією у січні-квітні 2006 р. становив 44,6 млн. євро, що на 12% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Український експорт збільшився на 5% та досяг показника у 18434 тис.євро. До важливих товарних позицій українського експорту до Каталонії слід віднести продукцію агропромислового комплексу України, на яку припадає майже 50%. На долю металургійного комплексу України припадає 19% від усього українського експорту до Каталонії; нафти та нафтопродуктів - 9%; деревини та продукції деревообробної промисловості - до 6%. На експорт українського текстилю припадає майже 6% від обсягу постачань до Каталонії, а питома вага продукції хімічної промисловості у загальній структурі експорту становить 5%. У структурі торгівлі головними позиціями при товарному експорті з Каталонії до України є: машини та устаткування; автомобілі та запчастини до них; фармацевтична продукція та медико-хірургічне обладнання; текстиль; барвники; натуральні вина та фрукти.

Співробітництво між Каталонією та Україною відбувається не тільки у сфері економіки, але й у гуманітарній сфері. Прикладом зацікавленості Каталонії Україною є прийняття 13 червня 2007 р. під час пленарного засідання Парламенту Каталонії Декларації у зв’язку з 75-ю річницею Голодомору в Україні 1932-1933 р.р. У вказаному документі було зазначено, що "Парламент Каталонії засуджує геноцид в Україні 1932-1933 р.р. з боку тоталітарного режиму Сталіна, відомий як Голодомор ...". Парламентарі, провівши в тексті Декларації історичні паралелі між Каталонією, яка "також впродовж років була жертвою франкістської диктатури та репресій" й Україною, висловилися за те, "щоб помилки та страхіття минулого не повторилися"^[3].

[ред.] Цікавинки

• Найбільша виставка у світі, присвяченна новим розробкам у галузі мобільного зв'язку — «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM (англ. GSMA Mobile World Congress)^[4] — проводиться щорічно у Барселоні. У 2009 р. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» працюватиме з 16 до 19 лютого, очікується, що Виставковий центр у Барселоні, де проходить «ВКМЗ», відвідає понад 50 тис. осіб^[5][6].

• Компанія Microsoft присутня у каталанських країнах вже 15 років як «Microsoft Catalunya, Balears i Comunitat Valenciana». Наразі такі програми та оболонки доступні каталанською мовою: Dynamics CRM 4.0, Microsoft Search Server 2008, Windows Internet Explorer 7, Microsoft 2007 Office system, Microsoft Windows Vista, Microsoft Office 2003, Microsoft Windows XP, Windows Share Point Services 3.0^[7].

• Серед програмного забезпечення, перекладеного каталанською мовою, є такі програми та оболонки: Windows Vista та Windows XP (Windows), Ubuntu, Fedora, Office 2007, OpenOffice, Explorer 7, Firefox, Chrome та Opera^[8][9].

• Єдиним на сьогодні доменом верхнього рівня, який використовується не для країни, а для мовної та культурної спільноти — а саме для каталаномовних сайтів та сайтів на каталонську тематику — є домен .cat. Офіційно створення домену було схвалено ICANN 16 вересня 2005 р. Цікаво те, що вже подано заявку на домен вищого рівня для сайтів, пов'язаних з Барселоною — .bcn.

• Недобудований Храм Святого Сімейства у Барселоні є туристичною пам'яткою, яку відвідують більше людей, ніж будь-яку іншу споруду чи музей і в каталанських країнах, і в Іспанії. Газета "Ал Паріодіку да Каталунья" (кат. El Periódico de Catalunya) повідомляла, що у 2006 р. храм відвідало 2,26 мільйони осіб, а це більше, ніж музей Прадо та палац Альгамбра.

• Населення Андорри, яка є частиною каталанських країн, має найбільшу у світі тривалість життя — у середньому 83,5 років (дані станом на 2007 рік).

• У відповідності до звіту Інституту статистики Каталонії, середній річний дохід каталонської родини у 2007 р. склав 27 039 євро, тобто 10 107 євро на одну людину, що на 9,3% вище середнього показника по Іспанії.^[10]. Лише 43% каталонських родин характеризують свій дохід як «достатній», 27,2% «зводять кінці з кінцями», 29% «мають певні складнощі». Найгірший стан у тих осіб, які живуть одні, є розведеними та у імігрантів. Бідними є 18,2% родин (середній дохід — 8 184 євро на рік).

• Загальновизнаним є те, що Христофор Колумб народився в Генуї або на Сардинії, однак існують свідчення, що у знаменитого мореплавця було каталонське коріння. Вперше у XVIII ст. це ствердив каталонський історик Пера Серра-і-Пустіус (кат. Pere Serra i Postius) у своїй книзі «Історія Каталонії»^[11][12].

• Так само, як і в Україні, гостей у Каталонії вітають хлібом і сіллю^[13].

• У Каталонії вино часто зберігають та п'ють не зі звичайної винної пляшки, а з традиційного прибору, який називається «пурро́» (кат. porró).

• Однією з найвідоміших страв Каталонії є місцева піца, яка називається «кока». На відміну від свого італійського аналога кока може бути не лише овочевою, але і солодкою, зі шматочками помаранча, черешні та дині.

• За однією з версій, назва «майонезу» — соусу, приготованого з рослинної олії, яєць, оцту або лимонного соку та гірчиці, цукру і солі шляхом збивання яєчного жовтка при поступовому додаванні олії — походить від назви міста Мао, що розташоване на о-ві Менорка (Балеарські острови, каталанські країни) в Іспанії.

• Грецьке місто Афіни та прилеглі території (герцогство Афінське) були включені до Арагонського королівства в 1311 р. Афіни залишалися під управління Каталонської компанії до 1388 р. Офіційною мовою Афін у цей час була каталанська, а офіційної релігією – католицизм. У XIV ст. Парфенон використовувався саме як католицька церква під назвою «Костел Св. Марії».

• Існує легенда, що 14 червня 1808 р., під час битви з французами під містечком Ал-Брук (за часів наполеонівських війн), каталонський хлопець з Санпазо, граючи на барабані, змусив повірити французів у те, що іспанська армія була численнішою, ніж насправді – це призвело до однієї з перших поразок Наполеона і підірвало віру у непереможність французького війська ^[14].

• Найвища людська вежа, яку було зроблено у Каталонії – це відбулося вперше 22 листопада 1998 р. у м. Тарраса на Старій площі, складалася з 10 ярусів, по 3 людини на кожному ярусі^[15]. Після цього рекорд було повторено ще кілька разів.

[ред.] Довідкова інформація

1. ↑ Використання домену .gi для веб-сайту міської ради Жірони. (кат.), (ісп.), (англ.), (фр.), (італ.), (нім.)
2. ↑ Міжнародні коди Каталонії. (англ.)
3. ↑ Додаткова інформація
4. ↑ «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM. (англ.)
5. ↑ Виставковий центр у Барселоні. (англ.), (кат.), (ісп.)
6. ↑ Mòbils que fan de tot. (кат.)
7. ↑ Компанія Microsoft у Каталонії. (кат.)
8. ↑ Més opcions per catalanitzar l'ordinador. (кат.)
9. ↑ Інтернет сайт Softcatalà. (кат.)
10. ↑ Al 57% de les famílies catalanes els costa arribar a final de mes. (кат.)
11. ↑ Catalanitat de Cristòfor Colom. (кат.)
12. ↑ Свідчення про те, що рідною мовою Христофора Колумба могла бути каталанська. (рос.)
13. ↑ Привітання мера Барселони «Трьом царям», 5 січня 2009 р. (кат.)
14. ↑ Барабанщик з Ал-Брук. (кат.)
15. ↑ Стаття про найвищі людські вежі в Каталонії. (кат.)

[ред.] Посилання

Українською

• Довідкова інформація про Каталонію (на сайті Генерального консульства України в Барселоні) (укр.)
• Довідкова інформація про Барселону (на сайті Генерального консульства України в Барселоні) (укр.)
• Довідкова інформація про реґіон Валенсію (на сайті Генерального консульства України в Барселоні) (укр.)
• Довідкова інформація про м. Валенсія (на сайті Генерального консульства України в Барселоні) (укр.)
• Історико-правові аспекти розподілу влади між центром та реґіонами у королівстві Іспанія (стор. 145) (укр.)
• Українська громада в Іспанії (укр.)
• Каталонія купує воду (укр.)
• На Закарпатті перебуває делегація бізнесменів іспанської провінції Каталонія (укр.)

Каталанською

• Каталонська енциклопедія / Enciclopèdia Catalana (кат.)

Англійською

• Каталонська енциклопедія / Catalan Encyclopaedia (англ.)
• Каталонія у Класичній енциклопедії, що базується на 11-му виданні Британської енциклопедії (1911 р.) / Catalonia in Classic Encyclopedia based on the 11th edition of Encyclopaedia Britannica (pub. 1911) (англ.)

Російською

• Коротка інформація про Каталонію (рос.)
• Каталонія - країна з великої літери (рос.)
• Каталонська література в Росії. (рос.)

Польською

• Бібліографія польсько-каталонська. (пол.)

п • о • р Каталанські країни
Каталонія • Валенсія • Балеарські о-ви • Північна Каталонія • Князівство Андорра • Західна смуга (Арагон) • м. Алґе (Сардинія) • Ал-Карша (Мурсія)

п • о • р Райони (кумарки) Каталонії
Сучасні райони (кумарки)	Алт-Ампурда • Ал-Камп • Ал-Панадес • Алт-Уржель • Алта-Рібагорса • Анойя • Бажас • Баль-д'Аран • Бальєс-Уксідантал • Бальєс-Уріантал • Барґаза • Барсалунес • Баш-Ампурда • Баш-Ебра • Баш-Камп • Баш-Любрагат • Баш-Панадес • Башя-Сарданья • Ґарраф • Ґаррігас • Ґарроча • Жирунес • Конка-да-Барбара • Марезма • Монсіа • Нугера • Паляс-Жуса • Паляс-Субіра • Пла-да-л'Астань • Пла-д'Уржель • Пріурат • Рібера-д'Ебра • Ріпульєс • Сагарра • Саґрія • Селба • Сулсунес • Таррагунес • Терра-Алта • Узона • Уржель
Історичні райони (кумарки)	Алта-Сарданья • Баляспі • Капсі • Кунфлен • Русальо (Русільйон)

п • о • р Провінції каталанських країн
Провінції Каталонії	Барселона • Жирона • Льєйда • Таррагона
Провінції Валенсії та Балеарських о-ів	Алакан • Балеарські острови • Валенсія • Кастальо

п • о • р Баґарії (округи) Каталонії у відповідності до пропозицій Комісії з територіальної організації Каталонії
Основні баґарії	Барселона (або Столична) • Камп-да-Таррагона • Центральна Каталонія • Жирона • Західна (або Льєйда) • Ебрська • Ал-Пірінеу і Баль-д'Аран (або Ал-Пірінеу і Аран)
Основна баґарія або підбаґарія Західної баґарії	Ал-Пірінеу і Баль-д'Аран (або Ал-Пірінеу і Аран)
Додаткові баґарії	Панадес (або Історичний Панадес) • Баль-д'Аран • Ал-Тер

п • о • р Історичні департаменти Каталонії (1812 - 1814 р.р.)
Історичні департаменти	Те (Тер) • Східні Піренеї • Сеґра (Сеґр) • Устя Ебри (Буш-де-л'Ебр) • Монсаррат (Монсерра)

п • о • р Адміністративний поділ Іспанії
Автономні співтовариства	Андалусія • Арагон • Астурія • Балеарські острови • Валенсія • Галісія • Естремадура • Канарські острови • Кантабрія • Кастилія і Леон • Кастилія — Ла-Манча • Каталонія • Країна Басків • Ла-Ріоха • Мадрид • Мурсія • Наварра
Автономні міста	Сеута • Мелілья
Незалежні території	Острови Чафарінас • Пеньйон-де-Алусемас • Пеньйон-де-Велес-де-ла-Гомера • Перехіль