Каталізатор Вілкінсона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каталізатор Вілкінсона
Wilkinson's-catalyst-2D.png
Каталізатор Вілкінсона
Wilkinson's-catalyst-no-hydrogens-3D-balls.png
Каталізатор Вілкінсона
Wilkinson's-catalyst-3D-vdW.png
Каталізатор Вілкінсона
Wilkinson's Cataylst-powder2.jpg
Каталізатор Вілкінсона
Назва за IUPAC (SP-4)хлоридотріс(трифенілфосфан)родію
Інші назви Родію(I) тріс-(трифенілфосфін) хлорид,
каталізатор Вілкінсона
Ідентифікатори
Номер CAS 14694-95-2
Номер EINECS 238-744-5
RTECS none
Властивості
Молекулярна формула C54H45ClP3Rh
Молярна маса 925.22 g/mol
Зовнішній вигляд цегляний порошок
Тпл 245-250 °C
Розчинність (вода) нерозчинний
Розчинність (бензен) розчинний
Структура
Координаційна
геометрія
плаский квадрат
Небезпеки
R-фрази жодної
S-фрази S22 S24/25
Головні небезпеки жодної
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини трифенілфосфін
Pd(PPh3)4
IrCl(CO)[P(C6H5)3]2
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Каталіза́тор Ві́лкінсона — тривіальна назва хімічної речовини з формулою RhCl(PPh3)3 (Ph = феніл). Названий на честь лауреата Нобелівської премії з хімії Джефрі Вілкінсона, який ввів цю сполуку до широкої синтетичної практики.

Отримання[ред.ред. код]

Молекула речовини являє собою плаский квадратний 16-електронний комплекс. Речовину виділяють у вигляді червоно-коричневого порошку після реакції хлориду родію(ІІІ) із надлишком трифенілфосфіну у киплячому етанолі[1].

Частина трифенілфосфіну виступає відновником, перетворюючись на трифенілфосфіноксид. Реакція, що відбувається, записується рівнянням

{RhCl_3(H_2O)_3 + 4 PPh_3 \rightarrow RhCl(PPh_3)_3 + OPPh_3 + 2HCl + 2H_2O}

Використання[ред.ред. код]

Каталізатор Вілкінсона використовується для гідрування алкенів[2][3]. На початковій стадії механізм цієї реакції включає в себе дисоціацію одного або двох лігандів трифенілфосфіну з утворенням 14-ти або 12-ти електронних комплексів відповідно, після чого відбувається окиснювальне приєднання H2 до металу. Наступне утворення π-комплексу з алкеном, внутрішньомолекулярне перенесення гідриду (вставка олефіну) та відновне елімінування призводять до утворення алканового продукту, тобто:

Гідрування алкену з використанням каталізатору Вілкінсона

Також каталізатор Вілкінсона використовують при каталітичному гідроборуванні алкенів з допомогою катехолборану та пінаколборану]][4] та селективному 1,4-відновленні α,β-ненасичених карбонільних сполук при взаємодії з триетилсиланом[5].

Посилання[ред.ред. код]

  1. Osborn, J. A.; Jardine, F. H.; Young, J. F.; Wilkinson, G. (1966). «The Preparation and Properties of Tris(triphenylphosphine)halogenorhodium(I) and Some Reactions Thereof Including Catalytic Homogeneous Hydrogenation of Olefins and Acetylenes and Their Derivatives». Journal of the Chemical Society A. с. 1711–1732. doi:10.1039/J19660001711. 
  2. A. J. Birch, D. H. Williamson (1976). Organic Reactions 24. с. 1ff. 
  3. B.R. James, Homogeneous Hydrogenation. John Wiley & Sons, New York, 1973.
  4. D. A. Evans, G. C. Fu and A. H. Hoveyda (1988). «Rhodium(I)-catalyzed hydroboration of olefins. The documentation of regio- and stereochemical control in cyclic and acyclic systems». J. Am. Chem. Soc. 110 (20). с. 6917–6918. doi:10.1021/ja00228a068. 
  5. I. Ojima, T. Kogure (1972). «Selective reduction of α,β-unsaturated terpene carbonyl compounds using hydrosilane-rhodium(I) complex combinations». Tetrahedron Lett. 13 (49). с. 5035–5038. doi:10.1016/S0040-4039(01)85162-5.