Катар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Держава Катар
دولة قطر
Dawlat Qatar

Прапор Катару Герб Катару
Прапор Герб
Гімн: As Salam al Amiri
Розташування Катару
Столиця Доха
25°18′ пн. ш. 51°31′ сх. д. / 25.300° пн. ш. 51.517° сх. д. / 25.300; 51.517
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Арабська
Державний устрій Конституційна монархія1
 - Емір Тамім бін Хамад Аль Тані
 - Прем'єр-міністр Абдулла бін Насер бен Халіфа аль-Тані
Незалежність2  
 - від Великобританії
3 вересня 1971 
Площа
 - Загалом 11 437 км² (164-ий)
 - Води (%) незначний
Населення
 - оцінка 2013 р. 1,903,447[1] (147-ий3)
 - перепис 2010 р. 1,699,435[2] (148-ий)
 - Густота 160,2/км² (123-ій)
ВВП (ПКС) 2012 р., оцінка
 - Повний $189.004 мільярдів[3] (56-ий)
 - На душу населення $102,211 (1-ий)
ВВП (номінальний) 2012 р., оцінка
 - Повний $183,378 мільярдів[3] (52-ий)
 - На душу населення $99,731[3] (2-ий)
ІРЛП  (2013) 0.834 (високий) (36th)
Валюта Реал (QAR)
Часовий пояс AST (UTC+3)
 - Літній час не встановлюється (UTC+3)
Домен інтернету .qa
Телефонний код +974
Мапа Катару

Ката́р (араб. قطر‎, МФА: [ˈqɑ̱.tˁɑ̱r][4]) — країна на Середньому Сході, що займає півострів Катар у Перській затоці, в східній частині Аравійського п-ова, межує на південному-заході із Саудівською Аравією і півдні з Арабськими Еміратами (ОАЕ).

Державний устрій[ред.ред. код]

Голова держави і уряду — емір. Політичні партії заборонені. Діє Консультативна рада, що призначається еміром.

Влада Катару зосереджена у руках династії Аль Тані. Емір Шейх Ахмад був зміщений у результаті безкровного перевороту його кузеном, кронпринцом Шейхом Халіфа, що висунули амбіційну програму соціальних і економічних реформ, при обмеженні екстравагантності королівської родини.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Катару

З VII століття у складі Арабського халіфату. Упродовж 13-14 століть — під владою емірів Бахрейну; на початку XVI століття — португальців, потім Османської імперії. У 191671 Катар перебував роках під британським протекторатом. У зовнішній політиці орієнтується на Саудівську Аравію. Катар — одне з найбільш «відкритих» арабських суспільств. Усесвітню популярність заслужив місцевий телеканал «Аль-джазіра».

Національне свято — 3 вересня (День незалежності).

Природа[ред.ред. код]

Докладніше: Географія Катару

Майже вся територія країни є пустелею. На півночі — низька піщана рівнина з рідкісними оазами, покрита рухомими (еоловими) пісками; у серединній частині півострова — кам'яниста пустеля з ділянками солончаків; на півдні — високі піщані горби.

У центрі підноситься низьке вапнякове плато, слабо розчленоване руслами тимчасових водотоків — ваді, що полого знижується в східному напрямі і створює кліфове узбережжя на крайньому півн.-сході. Вздовж західного побережжя тягнеться смуга піщаних горбів висотою до 40 м. Вздовж півд.-східного узбережжя простягся ланцюг замкнених безстічних западин з плоскими засоленими днищами (себха). На півночі переважають піщані пустелі з рухливими барханами, в центральній частині — кам'янисті пустелі з плямами солончаків, на півдні горбистий рельєф складений еоловими пісками. Найвища точка Аба-ель-Баул (105 м над р.м.) знаходиться на південному сході країни. Півострів облямований кораловими рифами і кораловими островами.

Клімат континентальний тропічний, сухий. Влітку температура нерідко піднімається до 50 °C. Півострів бідний водою. Постійних річок немає, велику частину води доводиться отримувати шляхом опріснення морської. Підземні джерела прісної води і оази знаходяться, в основному, на півночі країни. Тваринний світ бідний, переважають плазуни і гризуни.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративний поділ Катару

Катар поділений на 10 муніципалитетів (араб. بلديات‎ — баладійят).

Муніципалітет Центр Площа, км² Населення (2004), осіб
1 Ад-Доха Доха 158,71 338 760
2 Аль-Джуварія Аль-Джуварія 622,74 2 282
3 Аль-Джумалія Аль-Джумалія 2 611,70 13 085
4 Аль-Хор Аль-Хор 1 001,44 31 611
5 Аль-Вакра Аль-Вакра 777,31 31 009
6 Ар-Райян Ар-Райян 893,48 272 583
7 Джаріян-аль-Батна Умм-Баб 3 906,53 6 308
8 Аш-Шамаль Ер-Рувейс 902,11 5 400
9 Умм-Салаль Умм-Салаль 470,37 31 975
10 Месаїд Месаїд 176,68 9 870

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше: Економіка Катару

Основу економіки Катару складає видобування та переробка нафти (70% державних доходів, більше 60% валового внутрішнього продукту і приблизно 85% доходів від експорту). Все більш важливим стає виробництво і експорт природного газу. У структурі ВВП найголовніші сфера послуг (50%) і промисловість (49%). Розвинена нафтопереробна, нафтохімічна, хімічна, металургійна промисловість (великий сталеплавильний комплекс в Умм-Саїді працює на сировині, що привозиться). Сільське господарство розвинене слабо і задовольняє лише 10% потреб країни в продовольстві. Землеробство зосереджене в оазах (фінікова пальма, овочівництво і садівництво). Тваринництвом зайняті кочові і напівкочові племена, які розводять верблюдів, овець і кіз. Прибережні води Катару багаті рибою і креветками.

Катар має найвищий в світі ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС), відповідно до CIA World Factbook[5] і близько 14% домогосподарств є доларовими мільйонерами.[6]

Населення[ред.ред. код]

За даними Фонду Організації Об'єднаних Націй в області народонаселення загальна чисельність населення Катару у 2011 році становила 1,9 млн осіб, у тому числі 1,4 млн чоловіків і 500 тис. жінок; частка міського населення 96%, темп зростання населення у 2010–2015 роках становитиме 2,9%, очікувана тривалість життя становитиме 79 років для чоловіків і 78 років для жінок[7].

Місцеві араби становлять майже 15% населення. В Катарі також живуть араби з інших країн (13%), вихідці з Індії (24%), Непалу (16%), Філіппін (11%), Шрі-Ланки (5%), Бангладеш (5%), Пакистану (4%), та інших країн . Офіційна мова — арабська, широко поширена англійська. Державна релігія — іслам сунітського толку. Близько 90% населення зосереджено в столиці та її передмістях. Чисельність населення швидко збільшується за рахунок іммігрантів, зайнятих на нафтопромислах. Трудящі-мігранти становлять 94% робочої сили і понад 85% населення країни.

Мова[ред.ред. код]

Державна мова: арабська. Окрім того, в Катарі широко поширена англійська.

Релігія[ред.ред. код]

Державна релігія — іслам. Його сповідують близько 67,7% населення. Християни 13,8%, індуїсти 13,8%[8] Більшість катарців — послідовники сунітського напряму в ісламі.

Культура та освіта[ред.ред. код]

Інтернет[ред.ред. код]

У Катарі існує тільки один провайдер і всі користувачі працюють через нього з використанням NAT, внаслідок чого всі жителі Катару мають одну IP-адресу. Коли адміністратори Вікіпедії заблокували IP-адресу анонімного вандала[9], можливість брати участь в проекті без реєстрації втратили жителі цілої держави[10].

Галерея[ред.ред. код]

]]
Столиця Катару Доха
Форт Зубара
Diwan Al-Emiri

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Population structure». Qatar Statistics Authority. 2013-01-31. Архів оригіналу за 2013-09-15. 
  2. «Populations». Qsa.gov.qa. Архів оригіналу за 2013-09-15. Процитовано 2010-10-02. 
  3. а б в «Qatar». International Monetary Fund. Архів оригіналу за 2013-09-15. Процитовано 2012-04-20. 
  4. Існують різні варіанти вимови назви держави. Деякі з них близькі до вимови місцевих жителів, інші дещо відрізняються (але легші для вимови іноземців). Ось деякі з них:
    [qʌ.tˤʌɾ], [ˈkʌ.tʌɹ], [ˈkɑ.tɚ], [ˈkʌt.ɚ], [kə.ˈtɑɹ]
    В останньому варіанті наголос падає на останній склад, проте не можна говорити, що це безграмотно, оскільки в арабській мові жоден голосний звук слова «Катар» не зредукований, і достатньо складно чітко визначити наголос.
    Тут можна прослуховувати, як слово «Катар» вимовляє фахівець з арабської мови Тері Деянг.
  5. «GDP – per capita (PPP)». The World Factbook, Central Intelligence Agency. Процитовано 2013-01-22. 
  6. http://www.economist.com/news/special-report/21580630-even-rich-arab-countries-cannot-squander-their-resources-indefinitely-haves-and The economy: The haves and the have-nots
  7. Народонаселення світу в 2011 році [1]
  8. «Religious Composition by Country». Global Religious Landscape. Pew Forum. Архів оригіналу за 2013-09-15. Процитовано 2013-07-09. 
  9. Коментар для преси в англійській Вікіпедії (англ.)
  10. Редактори Вікіпедії забанили цілу державу (рос.)

Посилання[ред.ред. код]