Катерининська церква (Чернігів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кафедральний собор святої великомучениці Катерини (Катерининська церква)
Katerunka CN.jpg
Храм великомучениці Катерини
Розташування Україна, Чернігів
Координати 51°29′13″ пн. ш. 31°18′19″ сх. д. / 51.48694° пн. ш. 31.30528° сх. д. / 51.48694; 31.30528
Замовник Семен Лизогуб, Яків Лизогуб
Кінець будівництва 1715
Стиль українське бароко
Належність УПЦ КП: Чернігівська єпархія
Адреса Алея Героїв, 6-а

Галерея

Фото церкви на початку ХХ ст.

Катерининська церква ('к'озацький Кафедральний собор святої великомучениці Катерини) — православна церква в місті Чернігів, пам'ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам'яної української архітектури Лівобережжя XVIIXVIII століть. Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам'ять про героїзм діда, Чернігівського полковника й наказного Гетьмана Якова та козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов в 1696 [1]

Місцерозташування[ред.ред. код]

Церква знаходиться в історичному центрі міста, на високому мису відокремленому яром від Валу, Чернігівського дитинця, і є однією з архітектурних домінант Чернігова. Сучасна адреса — Преображенська, 1-а.

Архітектура[ред.ред. код]

Катерининська церква — побудована у формах бароко, з цегли, тинькована й побілена. Конструкція хрестоподібна у плані, девятичасна з розвиненими камерами у внутрішніх кутах (висота їх становить 2 / 3 висоти стін основних об'ємів церкви). Кожна з гілок — п'ятигранна, завершується банями на восьмигранних барабанах.[2]

По композиції споруда повторює традиційну дерев'яну українську церкву, де в єдине пластичне ціле об'єднані п'ять восьмериків, кожен з яких завершується куполом. Центральна глава підноситься над бічними, а вони в свою чергу — над рукавами архітектурного хреста. Вертикальність композиції церкви досягається відсутністю горизонтальних членувань стін, кути граней підкреслені пілястрами, більшість віконних отворів мають витягнуті по вертикалі форми, підкреслені наличниками, характерні вікна у вигляді хрестів.

Особливість Катерининської церкви — її всефасадність. Існують три вхідних портали: північний, східний та південний. У зовнішньому вигляді храму велику роль грає обрамлення барокових входів і віконних прорізів (трикутні фронтони, наличники, дрібнопрофільовані карнизи) для якого використано лекальну цеглу (ліпного орнаменту немає).

Внутрішній інтер'єр церкви розкриває вертикальність композиції і п'ятиглавість споруди за допомогою перекриттів з заломами, великих арок, відсутності хорів й горизонтальних структур.

Історія[ред.ред. код]

Церква побудована на залишках храму середніх розмірів часів Київської Русі на території укріпленого місця Чернігова, відомого під назвою Третяк. Храм був освячений Архієпископом Стаховським в 1715 на честь святої Катерини [1] За рахунок вигідного розташування, деякий час виконував функцію укріпленого фортифікаційного вузла поблизу головної фортеці дитинця.

У 1837 церква постраждала від пожежі, після чого знову відбудовувалася. У цей же час до західного фасаду було прибудовано нартекс. У тому ж XIX столітті початковий триярусний іконостас з огляду на поганий стан було розібрано і замінено на еклектичний одноярусний. При його спорудженні були використані царські ворота від старого іконостасу. До наших днів цей іконостас також не зберігся. Козацька Катерининська церква з часів своєї появи і донині була візитівкою міста Чернігова. Ось як захоплено писали про неї, на початку ХХ сторіччя Вадим Модзалевський, та Петро Савицький у роботі "Нариси мистецтва старої України. Чернігів"[3]:

« Церква вражає могутністю білої гладіні своїх масивних та високих стін, узгоджених прагненням вгору всіх своїх частин. Сонячного дня вона чарує стрункістю, міцною мужністю своїх форм. (...) А в осінній вечір вона прямо приголомшує грандіозністю свого силуету - свище вітер, низько сунуть шматки розірваних хмар і темно над урвищем, що починається біля самісінького підніжжя церковних стін; і здається таємничим слабке, блимаюче світло у вузькому і довгому старовинному вікні.

Мабуть, це найромантичніша із церков Чернігова — справжнє і цілісне творіння романтичної козацької України.

 »

У 1908 була побудована церковна дзвіниця з цегли.

У 1933 в церкві відбулось останнє богослужіння, після чого вона була закрита.

Під час Німецько-радянської війни храм знову постраждав від пожежі, згоріла покрівля і верхня частина куполів.

У 19471955 рр. були проведені роботи з консервації конструкцій і відновлення зовнішнього вигляду пам'ятки. У цей же період (1951) були розібрані раніше побудовані нартекс та дзвіниця.

У 1962 році Катерининський храм входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

У 19751980 знову була проведена реставрація за проектом І. Л. Шмульсона. У цей час були проведені внутрішні роботи, й позолочено куполи.

У 1979 році всередині церкви розмістилася експозиція Музею народно-декоративного мистецтва Чернігівщини. Музей діяв до липня 2006.[4]

У 20042005 році були проведені останні в наш час[Коли?] реставраційні роботи в храмі.

Навесні 1990 року ініциативна група козаків, мешканців Чернігова, відновили діяльність громади яка була заборонена радянською владою в 1933 році. В 1992 році козацька православна громада Катерининської церкви була офіційно зареєстрована державою, а в 1994 році визнана "правонаступницею відповідних прав і обовязків" попередньої громади (ст.1 Статуту громади).

02 квітня 1995 року козацька православна громада була прийнята під омофор Святішого Патріарха Київського і Всієї Руси-України Володимира (Романюка) (ст.1 Статуту громади).

Згідно розпорядження Голови Чернігіської обласної державної адміністрації М.Лаврика від 05 квітня 2006 року, культова будівля була передана козацькій православній громаді Катерининської церкви УПЦ КП.

22 травня 2008 р., в день Святого Миколая, рішенням Вищого апеляційного суду України підтверджена законність передачі Катерининської церкви віруючим Українській Православній Церкві Київського Патріархату.

18 липня 2008 року козацька православна громада разом з єпископом Чернігівським і Ніжинським Іларіоном зайшли в храм і через 75 років після заборони, відновила богослужіння.

З того часу храм став козацьким кафедральним собором Чернігівської єпархії. [5]

Конфлікти довкола церкви[ред.ред. код]

Окрім Київського патріархату на козацьку Катериненську церкву претендувала Українська православна церква Московського патріархату. Оскільки приміщення було передане саме громаді Київського патріархату, представники УПЦ МП розбили «похідний храм», що являв собою великий брезентовий намет, під стінами будівлі.

«Похідний храм» двічі згорів вщент. Вперше — в ніч на 1 квітня 2008 року. Вдруге — в ніч з 31 грудня 2010 на 1 січня 2011 року. Ніхто з людей не постраждав. [6]

Палатка була розібрана 21 лютого 2014 року. Розбирали люди, які знаходились в ній, але під тиском Чернігівської громади.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Чернігівського намісництва топографічний опис з коротким географічним і історичним описом Малої Росії», Київ, 1851
  2. Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР .. 265-а сторінка 4-го тому
  3. Сапон В. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзн. етюди. — Чернігів: РВК «Десн. правда», 2007. — 128 с.
  4. Офіційний сайт чернігівської єпархії МП
  5. У кафедральному соборі святої великомучениці Катерини м. Чернігова відзначили 2-гу річницю відновлення богослужінь
  6. У Чернігові спалили церкву Московського партіархату

Література[ред.ред. код]

  • Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. Київ, вид-во «Українська Радянська Енциклопедія», 1990
  • Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР. Київ, вид-во «Будівельник», 1983—1986.
  • Шафонський Опанас Филимонович «Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России», Київ, 1851

Посилання[ред.ред. код]