Катеринопільська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катеринопільська волость
Центр Катеринопіль
Площа 17 824 (1886)
Населення 8843 осіб (1886)
Густота 45.4 осіб / км²
Наступники Катеринопільський район

Катеринопільська волость — адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у містечку Катеринопіль.

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 10506 осіб (5131 чоловічої статі та 5375 — жіночої), 1029 дворових господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 13946 8013
Приватної власності 500 492
Надільної власності 2852 30
Іншої власності 476 317
Загалом 17824 8852

Поселення волості:

  • Катеринопіль (Калниболото) — колишнє державне містечко при річках Гнилий Тікич та Калниболото за 17 верст від повітового міста, 2861 особа, 338 дворів, 2 православні церкви, синагога, 2 школи, 2 постоялих двори, 15 постоялих будинків, 52 лавки, базари, 2 водяних і 23 вітряних млини, миловарний завод. За 4 версти — копальня бурого кам'яного вугілля.
  • Бродецьке — колишнє державне село при річці Вербівка, 840 осіб, 88 дворів, православна церква, постоялий будинок, 4 вітряних млини.
  • Вербовець — колишнє державне село при річці Вербівка, 1223 особи, 123 двори, православна церква, постоялий будинок, 8 вітряних млини.
  • Гуляйполе (Беребіси) — колишнє державне село при річці Гнилий Тікич, 992 особи, 116 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних і 2 вітряних млини.
  • Колодисте — колишнє державне село при безіменній річці, 1351 особа, 185 дворів, православна церква, 7 вітряних млини.
  • Романівка — колишнє власницьке село, 313 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
  • Шостакова — колишнє державне село при річці Гнилий Тікич, 818 осіб, 82 двори, постоялий будинок, 4 вітряних млини.

Старшинами волості були:

  • 1909 року — Дементій Дем'янович Опойко[2],[3],[4];
  • 19101915 роках — Василь Григорович Уманець[5],[6].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.