Каторга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ка́торга (від середньовічн. грец. κατεργων — катергон, гребне судно) — успадковане турками новогрецьке слово, що означає загальну назву гребного судна з трьома рядами весел.

Також ка́торга — підневільна праця, яку виконують на користь держави найбільші злочинці.

Веслярами на каторги в країнах Середземномор'я брали рабів, військових бранців та злочинців, засуджених до найтяжчих робіт. Їх приковували до лав або ж з'єднували одним суцільним ланцюгом, пропущеним поміж забитими в кайдани ногами і примкнутим до кормової і носової перегородок міцними хитромудрими замками. Тут, підстьобувані батогами наглядачів, веслярі беззмінно сиділи біля важких довгих весел, тут їли і спали, тут же часто божеволіли або помирали від виснаження і хвороб.

У Російській імперії під словом «каторга» розуміли заслання на примусові регіони, переважно — у віддалені та малонаселені регіони (зокрема, у Сибір). У цьому значенні це слово часто вживається не тільки в українській чи російській мовах, а й у деяких мовах Західної Європи, де його пишуть, як «katorga». Цьому сприяв той факт, що на каторгу часто відправляли політичних в'язнів.