Каунас
| Каунас Kaunas |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Литва | ||||
| Магдебурзьке право | 1408 | ||||
| Населення | 361,274 (2005) | ||||
| Географічні координати | 54°54′ пн. ш. 23°56′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 23.933° сх. д.Координати: 54°54′ пн. ш. 23°56′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 23.933° сх. д. | ||||
| Міська влада | |||||
Ка́унас (Ковно, лит. Kaunas) — місто в Литві. Порт на річці Нямунас (Неман). Великий промисловий центр і вузол залізничних і автомобільних шляхів на Вільнюс, Калінінград, Ригу та інші міста Прибалтики.
Проживає трохи більше 340 тисяч мешканців.
Місто оточене 12 старовинними фортецями, забудовами за часів Катерини II, які зв'язані між собою тунелями.
Зміст |
Населення[ред.]
В 1989 населення становило 418 087 осіб, за даними загального перепису населення 2001 — 381 300, в 2004 — 368 917.
У таблиці наведено динаміку населення міста Каунаса протягом його історії. Як видно, найбільшим було збільшення населення в радянський період за рахунок міграції литовських селян у міста і деякого припливу мігрантів з сусідніх слов'янських республік Радянського Союзу.
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1796 | 8 500 |
| 1813 | 3 000 |
| 1825 | 5 000 |
| 1840 | 8 500 |
| 1860 | 23 300 |
| 1897 | 71 000 |
| 1923 | 92 000 |
| 1940 | 154 000 |
| 1959 | 214 000 |
| 1966 | 275 000 |
| 1989 | 418 087 |
| 2001 | 378 943 |
| 2004 | 366 652 |
| 2005 | 361 274 |
Етнічний склад[ред.]
На відміну від Вільнюса і Клайпеди, Каунас — одне з найбільш моноетнічних міст Литви. Литовці становлять майже 93 % його населення, найбільшою етнічною меншиною є росіяни, українці та білоруси (близько 6 %). Більшість жителів середнього та старшого поколінь володіє російською мовою.
Етнічний склад населення Каунаса за переписом 2001 р.:
Раніше в історії міста, до Другої світової війни і масової депортації поляків, найбільшими меншинами в місті були поляки і євреї, на яких у сумі доводилося до 4/5 населення дореволюційного Каунаса.
Етнічний склад населення Каунаса за переписом 1939 р.:
- Литовці 60 %
- Євреї 25 %
- Поляки 10 %
- Східні слов'яни 5 %
Етнічний склад населення Ковно за переписом 1919 р.:
(Частина сильно полонізованої литовської еліти, проте, продовжувала враховуватися як поляки в царській Росії).
Інфраструктура[ред.]
Діють вищі навчальні заклади: політехнічний і медичний університети та інститут фізичної культури, ветеринарна академія, академія музики і театру, 12 середніх спеціалізованих навчальних закладів.
Культура[ред.]
У місті діють чотири театри :
- Державний музичний театр,
- Державний академічний драматичний театр
- ляльковий театр
- Камерний театр молоді.
Колекція місцевої художньої галереї почала формуватися ще за часів Речі Посполитої. Частина творів у 19 столітті була конфіскована і вивезена в Росію царським урядом як покарання за підтримку городянами польських національно-визвольних повстань. В 20 столітті литовська закордонна діаспора доповнила зібрання передавши ряд полотен европейських майстрів, серед яких:
- Рубенс
- Франс Снейдерс
- Бабюрен
- Алессандро Маньяско
- Сальватор Роза
- Хосе де Рібера
- Едуар Мане
- Франсіско Гойя
- Гюстав Курбе
- Якоб ван Рейсдал
- Едгар Дега
- Марк Шагал
Пам'ятки архітектури[ред.]
Каунас — стародавнє місто, де є як пересічна, так і цікава забудова. Серед маловиразної архітектури є й значуща: залишки Каунаського замку, церква Вітацтва (закладена в 1400 р.), кафедральний собор Петра і Павла (15ст. добудований в 17 ст.), палац Масальських (поч.17 ст. ренесанс) і багато інших древніх цікавих споруд.
-
Ратуша Каунаса
-
Залишки Каунаського замку
-
Пересічна забудова
-
Каунаський музичний театр
-
Готичний будинок Перкунас
-
Церква Св. Трійці
-
Костел кармелітів
-
Каунаська Політехніка
Український слід[ред.]
У 2012 році в Каунасі відкрита пам’ятна дошка на честь полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця. Таблицю встановили на будинку Laisvės al. 34, в якому часто бував полковник, маючи литовське громадянство.
Див. також[ред.]
- 73059 Каунас — астероїд, названий на честь міста.
Персоналії[ред.]
- Донатас Баніоніс — відомий актор театру і кіно.
- Емма Ґолдман (відома також як «Червона Емма») — відома анархістка першої половини 20 століття.
- Данилевич Микола Казимирович — підполковник Армії УНР.
- Стасіс Красаускас — відомий литовський художник і графік.
- Антанас Мацейна;- католицький філософ і поет (1908–1987).
- Зелькявічюс Беньямінас Вікторович — радянський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — радянський та литовський футбольний тренер.
У Каунасі часто перебував український політичний діяч, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів Євген Коновалець. 6 грудня 2012 на будинку по алеї Свободи, у якому він часто бував, відкрито меморіальну дошку[1].
Примітки[ред.]
Джерела й література[ред.]
- Стаття Kowno у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IV (Kęs — Kutno) з 1883 року (пол.)
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Kaunas |
