Каунас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каунас
Kaunas
Герб Прапор
Герб Каунаса Прапор Каунаса
Каунас
Розташування міста Каунас
Основні дані
Країна Литва
Магдебурзьке право 1408
Населення 361,274 (2005)
Географічні координати 54°54′ пн. ш. 23°56′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 23.933° сх. д. / 54.900; 23.933Координати: 54°54′ пн. ш. 23°56′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 23.933° сх. д. / 54.900; 23.933
Міська влада

Ка́унас (Ковно, лит. Kaunas) — місто в Литві. Порт на річці Німан. Великий промисловий центр і вузол залізничних і автомобільних шляхів на Вільнюс, Калінінград, Ригу та інші міста Прибалтики.

Проживає трохи більше 340 тисяч мешканців.

Місто оточене 12 старовинними фортецями, забудовами за часів Катерини II, які зв'язані між собою тунелями.

Населення[ред.ред. код]

В 1989 населення становило 418 087 осіб, за даними загального перепису населення 2001 — 381 300, в 2004 — 368 917.

У таблиці наведено динаміку населення міста Каунаса протягом його історії. Як видно, найбільшим було збільшення населення в радянський період за рахунок міграції литовських селян у міста і деякого припливу мігрантів з сусідніх слов'янських республік Радянського Союзу.

Рік Населення
1796 8 500
1813 3 000
1825 5 000
1840 8 500
1860 23 300
1897 71 000
1923 92 000
1940 154 000
1959 214 000
1966 275 000
1989 418 087
2001 378 943
2004 366 652
2005 361 274

Етнічний склад[ред.ред. код]

На відміну від Вільнюса і Клайпеди, Каунас — одне з найбільш моноетнічних міст Литви. Литовці становлять майже 93 % його населення, найбільшими етнічними меншинами є росіяни, українці та білоруси (близько 6 %). Більшість жителів середнього та старшого поколінь володіє російською мовою.

Етнічний склад населення Каунаса за переписом 2001 р.:

  1. Литовці 92,9 %
  2. Росіяни 4,4 %
  3. Українці 0,5 %
  4. Поляки 0,4 %
  5. Інші 1,8 %

Раніше в історії міста, до Другої світової війни і масової депортації поляків, найбільшими меншинами в місті були поляки і євреї, на яких у сумі доводилося до 4/5 населення дореволюційного Каунаса.

Етнічний склад населення Каунаса за переписом 1939 р.:

  1. Литовці 60 %
  2. Євреї 25 %
  3. Поляки 10 %
  4. Східні слов'яни 5 %

Етнічний склад населення Ковно за переписом 1919 р.:

  1. Поляки 42 %
  2. Євреї 31 %
  3. Литовці 16 %
  4. Росіяни 1,5 %
  5. Інші 1,0 %

(Частина сильно полонізованої литовської еліти, проте, продовжувала враховуватися як поляки в царській Росії).

Інфраструктура[ред.ред. код]

Діють вищі навчальні заклади: політехнічний і медичний університети та інститут фізичної культури, ветеринарна академія, академія музики і театру, 12 середніх спеціалізованих навчальних закладів.

Культура[ред.ред. код]

У місті діють чотири театри :

  • Державний музичний театр,
  • Державний академічний драматичний театр
  • ляльковий театр
  • Камерний театр молоді.

Колекція місцевої художньої галереї почала формуватися ще за часів Речі Посполитої. Частина творів у 19 столітті була конфіскована і вивезена в Росію царським урядом як покарання за підтримку городянами польських національно-визвольних повстань. В 20 столітті литовська закордонна діаспора доповнила зібрання передавши ряд полотен европейських майстрів, серед яких:

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Каунас — стародавнє місто, де є як пересічна, так і цікава забудова. Серед маловиразної архітектури є й значуща: залишки Каунаського замку, церква Вітацтва (закладена в 1400 р.), кафедральний собор Петра і Павла (15ст. добудований в 17 ст.), палац Масальських (поч.17 ст. ренесанс) і багато інших древніх цікавих споруд.

Український слід[ред.ред. код]

У 2012 році в Каунасі відкрита пам’ятна дошка на честь полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця. Таблицю встановили на будинку Laisvės al. 34, в якому часто бував полковник, маючи литовське громадянство.

Див. також[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

У Каунасі часто перебував український політичний діяч, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів Євген Коновалець. 6 грудня 2012 на будинку по алеї Свободи, у якому він часто бував, відкрито меморіальну дошку[1].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела й література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]