Капан
| Капан вірм. Կապան | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 39°12′04″ пн. ш. 46°24′54″ сх. д. / 39.20111° пн. ш. 46.41500° сх. д.Координати: 39°12′04″ пн. ш. 46°24′54″ сх. д. / 39.20111° пн. ш. 46.41500° сх. д. | ||||
| Країна |
 Вірменія | |||
| Регіон | Сюнік | |||
| Столиця для | Сюнікське царство і Kafan Districtd | |||
| Засновано | XIX століття | |||
| Перша згадка | 5 століття | |||
| Статус міста | 1938 | |||
| Площа | 36 км² | |||
| Населення | 34 857 (2009) | |||
| · густота | 968 осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 905,5 м | |||
| Водойма | Вохчі | |||
| Офіційна мова | вірменська | |||
| Міста-побратими | Борисов, Ґлендейл | |||
| Телефонний код | (+374) +374 (285) | |||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||
| GeoNames | 174875 | |||
| Поштові індекси | 3301-3308 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | kapan.am | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Капан у Вікісховищі | ||||
Капа́н (вірм. Կապան) — місто у Вірменії, адміністративний центр марзу (області) Сюнік.
Історія[ред. | ред. код]
В історії Вірменії Капан вперше згадується з V столітті. У X столітті власник Сюніка князь Смбат II, проголосивши себе царем у 970 році, переніс сюди з Вайку свою резиденцію і заснував Сюнікське, або Бахкське царство. На початку XVIII століття в цих місцях проти турецьких і перських загарбників боровся легендарний Давид Бек. Його визвольний похід з купкою воїнів почався в 1722 році, незабаром під його прапором зібралися тисячі патріотів, які звільнили Сюнік.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Капан є найбільшим містом південної Вірменії. Розташований на сході марзу Сюнік в долині річки Вохчі на південно-східних схилах Зангезурського хребту між його відрогами — Баргушатським і Мегринським хребтами. На південь від міста — гора Хуступ (3201 м). Знаходиться за 316 км від Єревана і приблизно за 1 км від Кашатага.
-
Піший міст над річкою Вохчі -
-
Памʼятник Давиду Беку -
Дорога на Ґоріс -
Скеля на дорозі до Ґорісу -
Дорога на Каджаран
Клімат[ред. | ред. код]
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.2 °C (68.3 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.9 °С (26.7 °F).[2]
| Клімат Капана | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 7,1 | 8,4 | 11,7 | 17,1 | 21,8 | 25,8 | 29,3 | 29,3 | 24,4 | 19,8 | 13,1 | 9 | 18,1 |
| Середня температура, °C | −3 | −1,8 | 1,8 | 8,1 | 12,9 | 16,9 | 20,1 | 20,1 | 15,7 | 10,4 | 3,5 | −0,5 | 8,7 |
| Середній мінімум, °C | −13 | −12 | −8 | −1 | 4 | 8 | 11 | 11 | 7 | 1 | −6 | −10 | −0,7 |
| Норма опадів, мм | 28 | 32 | 60 | 80 | 96 | 68 | 31 | 30 | 43 | 55 | 40 | 27 | 590 |
| Днів з дощем | 7 | 7 | 11 | 12 | 15 | 10 | 4 | 4 | 7 | 8 | 7 | 6 | 98 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
Капан, що утворився в XIX столітті від злиття кількох селищ, був і залишається центром видобутку багатьох кольорових металів. Початок промислового освоєння тутешніх родовищ поклали в 1890-х рр. вірменські підприємці та французькі гірські інженери, що заснували в Капані концесію мідних рудників. У радянські часи Капан був центром гірничорудної промисловості, тут працювали мідно-молібденовий комбінат і збагачувальна фабрика. Працюють вони і зараз.[1] Крім мідно-рудного комбінату в місті також є підприємства харчової промисловості, світлотехнічний завод, меблеві, трикотажні фабрики і ГЕС.[3]
Транспорт[ред. | ред. код]
Через місто проходить траса, що з’єднує Іран і Вірменію. Наприкінці 2008 року крім чинної ділянки траси Капан—Каджаран—Мегрі, була побудована і альтернативна ділянка Капан—Шикаох—Мегрі.[4][5]
З міста відходить недіюча залізнична гілка Капан—Ковсакан—Міджнаван.
До початку Карабахської війни з Капану було повітряне сполучення. Невеликий аеропорт приймав літаки ЯК-40 і вантажні АН-14.
Найближчий аеропорт розташований за 62 км на північ, але постійні пасажирські рейси там не відбуваються.
Визначні місця[ред. | ред. код]
У місті діє археологічно-етнографічний музей, краєзнавчий музей і театр.[3][6] Кінна статуя Давид-бека височіє в центрі міста. Пам’ятник іншому вірменському герою — Гарегіну Нжде — знаходиться за декілька кілометрів від центру міста, вгору за течією річки Вачаган. По дорозі до нього можна оглянути сучасну церкву, побудовану з рожевого туфу. Це цілий меморіальний комплекс, розташований біля підніжжя гори Хуступ (3214 м), що панує над Капаном.[1]
Футбол[ред. | ред. код]
Наразі, у чемпіонаті Вірменії з футболу місто, а також весь південь країни, представляє клуб «Гандзасар», офіційним спонсором якого є Зангезурський мідно-молібденовий комбінат.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народився:
- Степанян Юрик Грантікович (* 1958) — український скульптор.
Поріднені міста[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Информация о городе [Архівовано 5 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Клімат капана. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 16 серпня 2020.
- ↑ а б Информация о городе[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- ↑ Открыта альтернативная автодорога Мегри-Капан [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Открылась вторая трасса Мегри—Капан [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Список памятников [Архівовано 7 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Китайський Нінбо і армянський Капан підписали договір про подружжя. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль на geonames (англ.)
- Профіль на World Gazetteer (англ.)
- Фото міста Капан [Архівовано 30 липня 2012 у Wayback Machine.]
| |||||||
|
