Кафедральний собор Івана Хрестителя (Варшава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фасад Собору
Головний неф

Кафедральний собор Івана Хрестителя у Варшаві — один з найстаріших соборів Варшави та одна з найважливіших її архітектурних пам'яток, належить Варшавській архідієцезії католицької церкви.

Коротка історія[ред.ред. код]

Перша на цьому місці дерев'яна каплиця була збудована на рубежі XIII i XIV століть. 1339 року каплиця стала парафіяльною церквою міста, тут ховали мазовецьких герцогів. 1390 року завдяки зусиллям князя Януша Мазовецького тут була збудована цегляна будівля. 1798 року з утворенням Варшавського єпископства храм отримав статус кафедрального.

Собор багато разів перебудовувався, в основному у дев'ятнадцятому столітті, коли собор набув типових рис англійської готики. В 1944 році храм був майже повністю зруйнований німцями. Реконструйований у 1948 — 1956 роках, спираючись на початкові плани церкви від чотирнадцятого століття. Післявоєнний фасад був побудований у стилі т.зв. надвіслянської готики і орієнтуючись на фасад Домініканського костелу Святих апостолів Петра і Павла в Хелмно.

Собор відомий як місце поховання видатних польських діячів, зокрема тут поховані король Станіслав Август Понятовський, герцоги мазовецькі Станіслав та Януш ІІІ, президенти Габріель Нарутович та Ігнацій Мосцицький, ряд варшавських архиєпископів, а також митці Ігнацій Ян Падеревський, Генрик Сенкевич, Марчелло Бочареллі.

В цьому соборі були короновані Сесілія Рената (дружина Владислава IV, 1637), Елеонора Габсбург (1670), Станіслав Лещинський і Катерина Опалінська (1705), Станіслав Понятовський (1764).

Посилання[ред.ред. код]