Собор святої Софії (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°15′17″ пн. ш. 28°39′16″ сх. д. / 50.2549667° пн. ш. 28.6544972° сх. д. / 50.2549667; 28.6544972

Конкафедральний собор святої Софії
Конкафедральний собор святої Софії
50°15′17″ пн. ш. 28°39′16″ сх. д. / 50.2549667° пн. ш. 28.6544972° сх. д. / 50.2549667; 28.6544972
Тип споруди католицький соборd
Розташування Україна Україна Житомир
Початок будівництва 1731
Кінець будівництва 1746, 1789-1801
Стиль класицизм
Належність Римо-католицька церква
Єпархія Києво-Житомирська дієцезія
Адреса м. Житомир, пл. Замковий Майдан, 2
Епонім мучениця Софіяd
Вебсайт kzd.org.ua
Собор святої Софії (Житомир). Карта розташування: Україна
Собор святої Софії (Житомир)
Собор святої Софії (Житомир) (Україна)
Мапа
CMNS: Собор святої Софії у Вікісховищі

Конкафедральний костел Святої Софіїримо-католицький храм у Житомирі, конкафедральний собор Києво-Житомирської дієцезії (разом із Кафедральним собором Святого Олександра в Києві). Побудований у 1746 році, в 17891801 роках перебудований.

Історична довідка[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день житомирський Католицький кафедральний костел Святої Софії — це одна з найстаріших пам'яток архітектури Житомира державного значення, яка збереглася до наших днів. Крім того, він є повноцінним діючим храмом, в якому проводяться урочисті служби. Храмове свято — 15 травня.

У 2011 році перед собором Святої Софії був встановлений пам'ятник Папі Римському Іоанну Павлу II.

Архітектура[ред. | ред. код]

план костелу

Костел був побудований як вдала комбінація бароко та пізнього ренесансу. У XIX столітті костел був реконструйований, і переважним в його архітектурі стилем став класицизм[1].

Фасад кафедрального собору Святої Софії розбитий на два яруси, будівлю увінчано гострими вежами. На північний схід від костелу розташована дзвіниця, висота якої складає 26 метрів. Товщина цегляних стін кафедрального собору сягає 2 метрів. Один з пілонів будівлі прикрашений барельєфом, присвяченим знаменитому піаністу і композитору Юліушу Зарембському[2].

Доповнюють вигляд собору іонічні і тосканські ордери, а також оздоблення веж рустами. Без змін збереглося внутрішнє оздоблення храму, ліпнина і настінні розписи.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Н. Л. Жариков. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: иллюстрированный справочник-каталог в четырех томах. Будивельнык, 1986. Т. 2, стр. 145
  2. Юліуш Зарембський Видатні люди. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]