Кафедральний собор у Базелі
| Базельський собор | |
Західний фасад |
|
| Розташування | Швейцарія, |
|---|---|
| Координати | 47°33′22″ пн. ш. 7°35′31″ сх. д. / 47.5563000° пн. ш. 7.5920111° сх. д.Координати: 47°33′22″ пн. ш. 7°35′31″ сх. д. / 47.5563000° пн. ш. 7.5920111° сх. д. |
| Архітектор | Іоганес Гмюнд, Ульріх фон Енсінген, Ґанс фон Нусдорф |
| Замовник | Адальберт II |
| Початок будівництва | 1019 |
| Кінець будівництва | 1500 |
| Стиль | готика, романський стиль |
| Належність | Швейцарська Реформістська церква |
Базельський собор або Кафедральний собор(Basler Münster)— головний храм Реформістської церкви у Базелі, Швейцарія.
Зміст |
Будівництво [ред.]
Спочатку на місці теперішнього собору розташовувалися дерев'яні церкви. Перші з них з'явилися у VII столітті. У IX столітті за наказом єпископа базельського Хайто зводиться кам'яний собор, який складався з великої зали, кількох суміжних кімнат й двох круглих веж у західній частині будівлі. Проте у 917 році його було зруйновано під час навали угорців.
Наступний період пов'язаний з діяльність єпископа Адальберта II, який при підтримці імператора Генріха II почав зводити новий кафедральний собор. Перші роботи розпочалися у 1019 році. До кінця XI століття більшість робот було завершено. Втім постійні військові конфлікти та повстання нанесли значну шкоду соборові. Натепер збереглося від нього лише частина Північної вежі.
Значні відновлювальні роботи розпочалися у 1180 році. Собор було значно розширено, зведено три нефи з трансептом. Проте у 1356 році землетрус завдав значної шкоди собору, значно зруйнувавши його. Відновлювальні роботи було доручено Іоганесу Гмюнду. Ним було до 1363 року зведено основну частину собору. У 1421–1429 роках Ульріхом фон Енсінгеном відновлено Північну башту. Загалом усі роботи з будівництва та відновлення постраждалого кафедрального собору було завершено у 1500 році Ґансом фон Нусдорфом.
У подальшому реставраційні роботи відбувалися у 1852–1857 роках, згодом у 1975 році, коли відновлено було крипту. З 1985 року розпочалися нові реставраційні роботи зовнішньої сторони.
Історія [ред.]
Значний проміжок часу собор був головним католицьким храмом Базеля та усього єпископства. У 1431–1449 роках під головуванням папи римського Мартина V тут відбувався Базельський собор Римо-католицької церкви.
Втім у 1529 році перемогу у Базелі здобули прихильникик Реформації. При цьому значна кількість скульптур була пошкоджена іконоборцями.
Архітектура [ред.]
Матеріал будови складає білого вапняку, моласького пісковика. Це пізньороманська базиліка з поперечними нефами й хорами. Має чимало характерних готичних елементів. а західному фасаді збереглися деталі оздоблення, створенні після пожежі 1258 року. Трохи пізніше у бічних нефах були влаштовані капели-усипальниці. У західній частині розташовані дві башти: Мартина (62,7 м) та Георга (64,2 м) з сонячним та механічним годинниками. На фасаді розташовані скульптури Діви Марії, чудернацьких істот, слонів. Вікна виконані у готичному стилі.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Daniel Grütter: Basler Münster Bilder. Christoph Merian, Basel 1999, ISBN 3-85616-112-0
- Dorothea Schwinn Schürmann, Hans-Rudolf Meier, Erik Schmidt: Das Basler Münster. Schwabe, Basel 2006, ISBN 3-7965-2260-2
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Кафедральний собор у Базелі |