Кафолікон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кафоліко́н (католіко́н; грец. καθολικόν — «головний, загальний [храм]») — у сучасній Греції головий (соборний) храм монастиря або монастирського комплексу.
Нерідко в монастирях існує декілька невеликих храмів, що органічно доповнюють кафолікон. Кафолікон зазвичай присвячено головному святому, святому-покровителю монастиря.
В добу пізньої Античності та на початку Середньовіччя кафоліконом називали основне приміщення християнського храму.
Література [ред.]
- Беляев Л. А. Христианские древности. М. 2000 (рос.)
- Byzantium (Oxford Dictionary of Byzantium). A.Kazhdan et al. (eds.), 2 v. New York — Oxford, 1991. Р. 1116 (англ.)
- Krautheimer R. Early Christian and Bizantine Arhitecture. 1986 (англ.)
- Mango C. Bizantine Architecture. Milano, New York, 1985 (англ.)
