Каченовський Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каченовський Дмитро Іванович
Каченовський Дмитро Іванович.jpg
Народився 8 грудня 1827(1827-12-08)
Помер 27 грудня 1872(1872-12-27) (45 років)
Громадянство Російська імперія
Галузь наукових інтересів правознавство, міжнародне право, морське право
Alma mater Харківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
Посада декан юридичного факультету Харківського університету в 1870-1872 роках
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук

Каченовський Дмитро Іванович (* 8 грудня 1827, Карачев — 27 грудня 1872) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, ординарний професор, спеціаліст з міжнародного, зокрема морського права.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 8 грудня 1827 року у місті Карачеві Брянської губернії.

У 1847 році закінчив Харківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). У ньому ж залишився готуватись для отримання звання професора.

У 1849 році році Д. І. Качевського призначили ад'юнктом Харківського університету. Протягом 1850–1851, 1853–1857, 1867–1870 років обирався секретарем юридичного факультету. А у 18701872 роках був деканом юридичного факультету. З 1855 року — екстраординарний, а з 1859 року — ординарний професор університету.

У 1849 році захистив магістерську дисертацію «Історичний огляд положень міжнародного права про володарювання над морями», у 1855 році — докторську «Про каперів і призове судочинство щодо нейтральної торгівлі».

Помер 27 грудня 1872 року.

Дмитро Іванович був значним поціновувачем та знавцем образотворчого мистецтва.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Досліджував проблеми

  • міжнародного права
  • політичних наук
  • судової реформи в Росії, зокрема історичні огляди стану міжнародного права про володарювання над морями
  • морські правопорушення
  • розвиток міжнародного права в Німеччині, Англії
  • розвиток політичних наук у Західній Європі та Росії
  • становлення судових установ у Росії у зв'язку з судовою реформою

Опублікував 40 наукових праць. Серед основних:

  • «Історичний огляд стану міжнародного права про володарювання над морями» (1849)
  • «Морські розбої Ост-Індського архіпелагу» (1852)
  • «Успіхи науки міжнародного права в Німеччині і Англії» (1856)
  • «Погляд на історію політичних наук» (1857)
  • «Про сучасний стан політичних наук в Західній Європі і в Росії» (1862)
  • «Про судові установи 20 листопада 1864 р.» (1867)
  • «Курс міжнародного права», вип. 1 (1863)
  • «Курс міжнародного права», вип. 2 (1866)

Посилання[ред.ред. код]