Качина типізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Неявна типізація, латентна типізація або качина типізація (калька з англ. Duck typing) — вид динамічної типізації, застосовуваної в деяких мовах, коли межі використання об'єкта визначаються його поточним набором методів і властивостей, на противагу наслідуванню від певного класу. Тобто вважається, що об'єкт реалізує інтерфейс, якщо він містить всі методи цього інтерфейсу, незалежно від зв'язків в ієрархії наслідування та приналежності до якогось конкретного класу.

Назва терміна походить від англійського «duck test» («качиний тест»), який в оригіналі звучить так:

«If it looks like a duck, swims like a duck and quacks like a duck, then it probably is a duck».
(«Якщо воно виглядає як качка, плаває як качка і крякає як качка, то це напевно і є качка»).

Качина типізація вирішує такі проблеми ієрархічної типізації як:

  • неможливість явно вказати (шляхом наслідування) на сумісність інтерфейсу з усіма справжніми і майбутніми інтерфейсами, з якими він ідейно сумісний;
  • експоненціальне збільшення числа зв'язків в ієрархії типів при хоча б частковій спробі це зробити.

Іншим близьким підходом є структурні підтипи в OCaml, де типи об'єктів сумісні, якщо сумісні сигнатури їхніх методів, незалежно від оголошеного наслідування, причому все це перевіряється під час компіляції програми.

Приклади концепції[ред.ред. код]

Розглянемо такий псевдо-код мови з качиною типізацією:

function calculate(a, b, c) => return (a+b)*c

example1 = calculate (1, 2, 3)
example2 = calculate ([1, 2, 3], [4, 5, 6], 2)
example3 = calculate ('apples ', 'and oranges, ', 3)

print to_string example1
print to_string example2
print to_string example3

У цьому прикладі кожного разу викликається функція calculate з об'єктами без спорідненої спадковості — числа, списки, рядки. Оскільки об'єкти підтримують методи "+" та "*", функція буде виконана. Якщо код приміром виконуватиметься у Ruby або Python, результатом буде

9
[1, 2, 3, 4, 5, 6, 1, 2, 3, 4, 5, 6]
apples and oranges, apples and oranges, apples and oranges,

Таким чином, качина типізація дозволяє поліморфізм без спадковості. Єдиним обмеженням на функцію calculate є здатність її аргументів застосовувати методи "+" та "*".

Перевірка на качку може бути ілюстрована таким кодом (на Python). Оскільки розглядається функція in_the_forest (у_лісі), об'єкт Person є качкою (duck):

class Duck:
    def quack(self):
        print("Кря!")
    def feathers(self):
        print("Качка має біле і сіре пір'я")
 
class Person:
    def quack(self):
        print("Людина може імітувати крякання")
    def feathers(self):
        print("Людина підняла пір'я з землі і показує його")
    def name(self):
        print("Іван Коваленко")
 
def in_the_forest(duck):
    duck.quack()
    duck.feathers()
 
def game():
    donald = Duck()
    john = Person()
    in_the_forest(donald)
    in_the_forest(john)
 
game()

У мовах зі статичною типізацією[ред.ред. код]

Іноді мови зі статичною типізацією, такі як Boo чи версія 4 випуску C# мають додаткову анотацію типів[1][2], котра інструктує компілятор розміщувати перевірку типів і класів на стадії виконання, а не під час компіляції, і включати код для перевірки типів у відкомпільований вивід.

Інші мови зі статичною типізацією, наприклад F#, підтримують статичну качину типізацію, коли типи перевіряються на наявність певних сигнатур методів під час компіляції.

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]