Качинський (Орєшин) Володимир Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Качинський (Орєшин) Володимир Максимович (11 липня 1885, Севастополь — 15 жовтня 1937, Київ), український та комуністичний політичний діяч, член Всеросійських Установчих зборів, член ВУЦВК.

Народився у родині дрібного садовода-виноградаря. Закінчив народну і реальну школу. В 1903–1905 рр. навчався в Новоросійському університеті в м. Одесі на природно-математичному факультеті.

На початку XX ст. брав активну участь у роботі партії есерів, перебував в еміграції у Франції та Італії. За участь у революційних подіях 1906 р. був засуджений судовою палатою м. Харкова.

1909 р. заарештований та висланий в Архангельську губернію. 1910 р. подав прохання про помилування («порвав з революцією»). Звільнений 1912 р. Журналіст газети «Тамбовские отклики». З 1917 р. — товариш голови Харківської губернської ради селянських депутатів, редактор газети «Земля и воля». Обраний член Всеросійських установчих зборів, брав участь у їх засіданні 5 січня 1918 р. Після створення в 1919 році УКП (боротьбистів) обирався членом її ЦК. 1920 року зарахований до складу КП(б)У. Згідно з постановою Оргбюро ЦК КП(б)У від 7 вересня 1922 року зарахований весь його підпільний стаж. Це давало право вважати його найстарішим членом компартії.

Після революції перебував на партійній та радянській, зокрема на землеробській та кооперативній, роботі в Одесі, Харкові, Москві, Києві. Довгий час він працював заступником наркома землеробства України.

Від 1930 р. — голова міськради в м. Кривий Ріг. З березні 1932 р. — голова Київського облплану. Невдовзі він був обраний заступником голови Київського облвиконкому.

Навесні 1933 року В. Качинський переїхав до Харкова, де зайняв посаду заступника Уповноваженого наркомату радгоспів. Навесні 1934 року його призначили заступником Голови Держплану УСРР.

24 серпня 1937 р. заарештований за приналежність до «антирадянської право-троцькістської організації на Україні».

Військова колегія Верховного суду СРСР 14 жовтня 1937 року винесла вирок: засудити В. Качинського до вищої міри покарання — розстрілу, з конфіскацією всього майна. Дружина Анна Юріївна, син Сергій

Праці[ред.ред. код]

• Качинський В. Селянський рух на Україні в роки 1905–1907 / В. Качинський. -Х., 1927. — 231 с.

• Качинський В. Ленін і аграрне питання / В. Качинський. -Х., 1925.

• Качинский В. Социализация сельского хозяйства на Украине / В. Качинський. — К., 1919. — 29 с.

• Качинский В. Очерки аграрной революции на Украине / В. Качинський. — Х., 1923. — С. 52.

• Качинський В. За масову колективізацію / В. Качинський. — Х., 1930. — 24 с.

Джерела[ред.ред. код]

• Глазунов Г. О. Уперше про наукові переконання «шкідника» з українського наркомату землеробства // http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2008-2/08ggounz.pdf

• Протасов Л. Г. Люди Учредительного собрания: портрет в интерьере эпохи. М., РОСПЭН, 2008.

• Кримінальна справа В. М. Качинського. — Галузевий архів СБУ. — Ф. 6. — Спр. № 44969 фп. — 123 арк.

• Особовий листок відповідального робітника. — Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. — Ф. 1. — Оп. 11. — Спр. 1003. — Арк. 3-4.