Кашгар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кашгар
喀什 ئاقسۇ
Кашгар
Основні дані
Країна КНР КНР
Регіон Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Населення 351874 (2003)
Площа міста 294.21 км²
Поштові індекси 844000
Географічні координати Координати: 39°28′ пн. ш. 75°59′ сх. д. / 39.467° пн. ш. 75.983° сх. д. / 39.467; 75.983
Міська влада
Веб-сторінка http://www.xjks.gov.cn/

Кашгар або Каши (уйгурська: قەشقەر, кит. 喀什; Піньінь:Kāshí),[1]місто в Сіньцзяні у Китаї, площа 294.21 км², населення 351,874 (2003).[2].

Географія[ред.ред. код]

Кашгар розташований на заході пустелі Такла-Макан в підніжжі гір Тянь-Шань на висоті 1290 м над рівнем моря, в точці з'єднання шляхів від долини Аму-Дар'ї, від Коканду і Самарканду, Алма-Ати, Аксуі Хотану, останні два, з'єднують Китай і Пакистан. Кашгар був відомий від дуже ранніх часів як політичний і комерційний центр.

Кашгарська оаза — крапка де сходяться північний і південний шлях з Китаю навколо Такла-Макану. А також шляхи з Ташкургану, який в давнину вів з Гандхари, а також з сучасного Пакистану і Джелалабаду в східному Афганістані.

За 200 км на захід від сучасного міста, йде сьогоденний кордон з Киргизстаном, головний маршрут Великого Шовкового шляху перетинає Алайську долину з якої прямує легкий шлях на південний захід до міста Балх і на південний захід до Фергани. Сьогоденна дорога йде через Торугартський перевал.

Населення[ред.ред. код]

Більш як 77 відсотків населення міста складають тюркськомовні сунніти уйгури.

Історія[ред.ред. код]

В Середньовіччі Кашгар був важливим перехрестям на Півночі Великого шовкового шляху.

Найраніша згадка про Кашгар — китайського посланця Династії Хань, що подорожував Північним Шовковим шляхом, щоб дослідити землі на заході.[3].

Інша рання згадка про Кашгар йде від Династії Хань (також відомої, як Західна Династія Хань), коли китайці завоювали Хунну (Hsiung-nu), Хотан, Кашгар, і низку держав, в Таримському басейні, аж до передгорій Тянь-Шаня. Це сталося в 76 до Р. Х.

Вирогідно Кашгар не був відомий на Заході в цей час, але Птолемей згадує Скіфію біля Гімалаїв, як 'Kasia Regio', можливо експонуючи ім'я звідти як Кашгар і Кашгарія (часто застосовується для позначення району).

До приходу ісламу люди краю сповідували зороастризм та буддизм.

У Ханьшу, яка перекриває період між 125 до Р. Х. і 23 від Р.Х, записано, що Кашгар мав 1510 родин, 18647 мешканців і 2000 осіб, здатних носити зброю. За часів Хоу Ханьшу (між 25 до 170), населення збільшилось до 21000 родин і мало 30000 чоловіків, здатних носити зброю.

Перший європеєць, котрий побував в Кашгарі в 1273 році, Марко Поло (в спогадах називав це місто Кашкар - Cascar), встановив тут велику кількість прихільників Несторіанства.

Господарство[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Попри те що Кашгар знаходиться на крайньому заході Китаю транспортна розв'язка вельми зручна. Кашгарський аеропорт має рейси до Урумчі і Ісламабаду, Пакистан.[4]. Південне Сіньцзянське відділення Ланьчжоу-Синьцзянської залізниці досягло Кашгару у грудні 1999,[5][6] тим самим заснувавши найзахіднішу станцію у Китаї.[6] Проводиться проектування по з'єднанню залізниці з Пакистаном, а також побудіва залізниці до міста Ош у Киргизстані..[7] Каракорумське шосе з'єднує Ісламабад з Кашгаром через Хунджерабський перевал, існує регулярне автобусне сполучення з Пакистаном. Зв'язок з Киргизстаном відбувається через Торугартський та Іркештамський перевали. З літа 2007, щоденний автобусний зв'язок з Бішкеком[8]. Через Кашгар також прямують Китайські національні шосе G314 і G315.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Also spelled Cascar in older books, e.g. René Grousset, The Empire of the Steppes: A History of Central Asia, ISBN 0-8135-1304-9, p. 360.]
  2. «Profile of Kashgar». Процитовано 2008-08-05. 
  3. Silk Road, North China, C.Michael Hogan, the Megalithic Portal, ed. A. Burnham
  4. Xinjiang Airport Authority
  5. Issue 21 – Analysis – Fear and Loathing split Xinjiang’s would-be Las Vegas
  6. а б China Rail Map
  7. Kyrgyzstan Daily Digest
  8. Bus schedule posted in Bishkek's Western Bust Terminal. Seen in September 2007.

Джерела[ред.ред. код]

  • Boulger, Demetrius Charles The Life of Yakoob Beg, Athalik Ghazi and Badaulet, Ameer of Kashgar (London: W.H. Allen & Co.) 1878
  • Gordon, T. E. 1876. The Roof of the World: Being the Narrative of a Journey over the high plateau of Tibet to the Russian Frontier and the Oxus sources on Pamir. Edinburgh. Edmonston and Douglas. Reprint: Ch'eng Wen Publishing Company. Taipei. 1971.
  • Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilüe 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation. [1]
  • Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 BC — AD 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty. E. J. Brill, Leiden.
  • Kim, Hodong Holy war in China. The Muslim Rebellion and State in Chinese Central Asia, 1864—1877 (Stanford University Press) 2004
  • Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
  • Shaw, Robert. 1871. Visits to High Tartary, Yarkand and Kashgar. Reprint with introduction by Peter Hopkirk, Oxford University Press, 1984. ISBN 0-19-583830-0.
  • Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [2]
  • Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [3]
  • Yu, Taishan. 2004. A History of the Relationships between the Western and Eastern Han, Wei, Jin, Northern and Southern Dynasties and the Western Regions. Sino-Platonic Papers No. 131 March, 2004. Dept. of East Asian Languages and Civilizations, University of Pennsylvania.
  • D'Arcy Brown, Liam (2003). Green Dragon, Sombre Warrior: travels to China's extremes. London: John Murray. ISBN 0-7195-6038-1
  • Thubron, Colin (2007). Shadow of the Silk Road. New York: HarperCollins. ISBN 978-0-06-123172-8
Оази Таримського басейну
Дуньхуан | Турфан | Гаочанг | Карашар | Курля | Куча | Аксу | Кашгар | Яркенд | Каргалик | Хотан | Лоулань