Каштановоспинний дрізд
| Каштановоспинний дрізд | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Zoothera dohertyi Hartert, 1896 |
||||||||||||||||||||||
|
|
Каштановоспинний дрізд — птах, що веде переважно наземний спосіб життя. Ендемік ряду островів архіпелагу Сунда (індонезійські острови Ломбок, Ветар та Сумбава, індонезійська частина о. Тимор, а також Східний Тимор). Видову назву отримав на честь видатного американського біолога Вільяма Доерті.
На перелічених островах птах населяє високогірні напів-вічнозелені, низькогірні та гірські вологі ліси на висоті 500—2500 метрів над рівнем моря.
Незважаючи на статус рідкісного (і лише подекуди — ще звичайного) виду, каштановоспинний дрізд до останнього часу масово відловлювався та продавався за свій красивий спів; вірогідно, це стало одним з основних факторів скорочення його популяції. Даний вид, згідно з останніми даними, на острові Ломбок вже знищений повністю, і майже знищений на острові Сумбава, де існує селище, всі мешканці якого займаються виключно відловом півчих птахів.
В неволі каштановоспинні дрозди утримуються в чотирьох установах: зоопарках Брістоля та Честера, Дареловському фонді із збереження дикої природи (о. Джерсі) та в пташиному розпліднику Уеддесдон Менор (Букінгемпшир, Англія). В трьох з цих установ птахи розмножуються. Загалом на 2006 рік в неволі налічувалось 24 особини каштановоспинних дроздів.
Даний вид занесено до Червоного списку МСОП
Посилання
- Сторінка виду в Червоному списку МСОП.
- Сторінка виду на сайті BirdLife International.