Каґошіма
| Каґошіма | |
|---|---|
| Прапор | |
|
31°35′47″ пн. ш. 130°33′25″ сх. д. / 31.5965361° пн. ш. 130.5571167° сх. д. |
|
| Регіон | Кюшю |
| Префектура | Каґошіма |
| Код | 46201-2 |
| Площа | 547,06 км²[1] |
| Населення | 607 024 осіб (Станом на 1 липня 2012) |
| Густота | 1110 осіб/км² |
| Зв'язок | Офіційна сторінка |
|
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple |
|
| • проект | |
Каґоші́ма (яп. 鹿児島市, かごしまし, МФА: [kagoɕima ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Каґошіма. Розташоване в центральній частині префектури, на березі Каґошімської затоки Східно-Китайського моря. Входить до списку центральних міст Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі середньовічного призамкового містечка і резиденції самурайського роду Шімадзу. У період Едо (1603 — 1867) було адміністративним центром автономного уділу Сацума. Отримало статус міста 1889 року. Площа становить 547,06 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 607 024 осіб, густота населення — 1110 осіб/км². Основою економіки є комерція і туризм. В місті розташовані руїни Каґошімського замку, самурайські квартали, численні буддистські монастирі та шінтоїстські святилища, а також діючий вулкан Сакураджіма посередині міської затоки. За свої краєвиди, схожі з Південною Італією, інколи називається «Азійським Неаполем».
Зміст |
Географія [ред.]
Каґошіма знаходиться на березі Каґошімської затоки Східно-Китайського моря. Площа міста становить близько 547,06 км². Рельєф Каґошіми, за винятком району Сакураджіма, пагобистий. Висота пагорбів і височин коливається від 100 до 300 м над рівнем моря. Каґошімою протікають річки середньої і малої величини які впадають у Каґошімську затоку: Інарі, Коцукі, Каміно, Таґамі, Вакіта і Наґата. В околицях цих річок існують невеликі рівнини. У центральній частині узбережжя розташована промислова зона з міським портом. Навпроти неї знаходиться діючий вулкан Сакураджіма, висотою 1 117 м.
Клімат Каґошіми субтропічний вологий, з частими опадами, особливо тайфунами. Середньорічна температура становить 18 ℃, а рівень опадів 2000 — 2700 мм. Напрямок вітрів північно-західний, проте влітку він міняється на протилежний.
Історія [ред.]
Каґошіма виникла у 1340 році як ремісничо-торгове поселення при замку Тофукудзі самурайського роду Шімадзу. Воно було головною виробничо-промиловою базою цього роду, який у 16 столітті почав проводити об'єднання острова Кюшю. Каґошіма стала одним із перших японських населених пунктів де відбулися японсько-європецські контакти: у 1549 році тут провідував християнство Франциск Ксав'єр.
У період Едо (1603—1867) Каґошіма стала великим політичним та торгівельним центром, столицею Сацума-хану, володіння роду Шімадзу. У 1863 році містечко було піддане бомбардуванню британським флотом під час Сацумсько-британської війни[2].
У 2-й половині 19 століття чимало вихідців з Каґошіми взяли активну участь у поваленні сьоґунату Токуґава та реставрації Мейдзі. Під час громадянської війни (1868—1869) містечко було одним з центрів проурядових Імператорських сил. Тогочасними Каґошімцями, які здобули славу японських національних героїв, стали Сайґо Такаморі та Окубо Тошімічі.
У ході адміністративної реформи 1871 року містечко Каґошіма стала центром однойменної префектури, що постала на місці Сацума-хану. Воно почало швидко модернізуватися, але під час Сацумського повстання 1877 року зазнало страшних руйнувань.
1 квітня 1889 року містечко Каґошіма отримало статус міста. До Першої світової війни воно розвилося у найбільший комерційний центр південного Кюшю. Каґошіма значно постраждала під час виверження вулкана Сакураджіма в 1914 році[3], та бомбардувань ВПС Армії США в 1945 році. Американці знищили близько 90% усіх будівель міста, тому Каґошіму довелося відбудовувати практично з нуля. Реставраційні роботи тривали до 1960-х років. Їх завершення ознаменувало спорудження найбільшої у світі бази для зберігання неочищеної нафти.
Безпека [ред.]
- У Каґошімі розташований регіональний штаб Управління морської безпеки Японії. Він забезпечує безпеку кордонів та територіальних вод Японії на півдні префектур Каґошіма, Міядзакі та Кумамото[4].
Екноміка [ред.]
Каґошіма є містом, де домінують підприємства третинного сектору економіки, особливо підприємства з оптових продаж і підприємства, які надають різноманітні послуги. В місті багато компаній малого і середнього бізнесу.
Серед галузей промисловості найприбутковішою є харчова промисловість, а саме виробництво м'яса і товарів з морепродуктів. Розвиненими також є деревообробна, паперово-целюлозна, текстильна і хімічна промисловість. Більшість промислових підприємств сконцентровані у прибереженій зоні міста. У Каґошімі також розвинені традиційні ремесла, такі як виробництво осімського епонжу, сацумської кераміки, бамбукових і олов'яних виробів.
Важлива роль в економіці Каґошіми належить сільському господарству, хоча кількість зайнятих у ньому осіб невпинно зменшується. Мешканці міських околиць вирощують рис, бабат, овочі, цукрову тростину, цитрусові, чай та тютюн.
Міста-побратими [ред.]
Уродженці [ред.]
- Курода Кійотака — прем'єр-міністр Японії.
- Мацуката Масайоші — прем'єр-міністр Японії.
- Морі Арінорі — міністр культури Японії.
- Окубо Тошімічі — учасник реставрації Мейдзі.
- Ояма Івао — маршал Імперської армії Японії.
- Сайґо Такаморі — учасник реставрації Мейдзі, лідер Сацумського повстання.
- Сайґо Цуґумічі — міністр флоту Японії, організатор Тайванського походу.
- Ямамото Ґомбей — прем'єр-міністр Японії.
Примітки [ред.]
- ↑ Інститут географії Японії. 2010.10.1
- ↑ The rise of modern Japan. ст. 45
- ↑ "Kagoshima, " Illustrated London News. 24 січня, 1914 року.
- ↑ Офіційна сторінка Управління морської безпеки Японії
Джерела та література [ред.]
- (яп.) Каґошіма // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Каґошіма (46). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1983.
- Каґошіма // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
Посилання [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Каґошіма- (яп.) Офіційна сторінка міста Каґошіма
|
||||||||||||||

