Квазі-імпульс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Квазіімпульс - це квантове число властиве для квазічасток у кристалах. Має багато рис спільних із імпульсом, але є певні відмінності. Так, квазіімпульс обмежений першою зоною Брілюена.

Квазі-імпульс визначається за формулою  \mathbf{p} = \hbar \mathbf{k} , де  \mathbf{k} обмежений першою зоною Брілюена хвильовий вектор.

Доволі часто, зважаючи на очевидний зв'язок між двома величинами, квазіімпульсом називають хвильовий вектор  \mathbf{k} .

При додаванні квазіімпульсів результат приводиться до першої зони Брілюена, додаючи чи віднімаючи вектор оберненої ґратки. Завдяки цьому закон збереження квазіімпульсу має цікаву особливість, і в кристалі можливі процеси із зміною квазіімпульсу на вектор оберненої гратки. Такі процеси називають процесами перекиду. Цими процесами, зокрема, зумовлена теплопровідність у кристалах.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Пінкевич І.П., Сугаков В.Й. (2006). Теорія твердого тіла. Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет".