Квазі-імпульс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Квазі-імпульс - це квантове число властиве для квазічасток у кристалах. Має багато рис спільних із імпульсом, але є певні відмінності. Так, квазі-імпульс обмежений першою зоною Брілюена.

Квазі-імпульс визначається за формулою  \mathbf{p} = \hbar \mathbf{k} , де  \mathbf{k} обмежений першою зоною Брілюена хвильовий вектор.

Доволі часто, зважаючи на очевидний зв'язок між двома величинами, квазі-імпульсом називають хвильовий вектор  \mathbf{k} .

При додаванні квазі-імпульсів результат приводиться до першої зони Брілюена, додаючи чи віднімаючи вектор оберненої ґратки. Завдяки цьому закон збереження квазі-імпульсу має цікаву особливість, і в кристалі можливі процеси із зміною квазі-імпульсу на вектор оберненої гратки. Такі процеси називають процесами перекиду. Цими процесами, зокрема, зумовлена теплопровідність у кристалах.

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

  • Пінкевич І.П., Сугаков В.Й. Теорія твердого тіла. — Київ : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2006.
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами