Квартирник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Квартирник — концерт, який проводиться в домашніх умовах в звичайній квартирі, майстерні і ін. В СРСР квартирниками називали підпільні виступи заборонених груп і виконавців.

Квартирники в СРСР[ред.ред. код]

Наприкінці 1970-х - початку 1980-х в СРСР починають поширюватись квартирники, і набирають поширення до кінця 1980-х років. На таких квартирниках музиканти і рок-групи могли не офіційно давати публічні виступи, оскільки через конфлікт з культурною політикою СРСР влаштовувати офіційні концерти чи давати виступи вони не могли.

« Квартирник — це концерт, за який музикантам платять гроші — збирають по рублю.. Тоді це була такса — по рублю. Прийшло 30 людей — у тебе 30 рублів. Білет на поїзд коштував по-моєму, ну.. плацкарт — 3 рублі. Так? До Санкт-Петербургу. Якщо людина виступає — вона ще й заробляє 25 рублів — гроші ж були.  »

— Александр Ліпницький, музикант, журналіст, друг Віктора Цоя[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Документальний біографічний фільм «Виктор Цой. Вот такое "Кино" (2012)» Рік випуску: 2012 Жанр: документальний Автор: Юлия Шипицына Режиссер: Юлия Рябкова У фільмі беруть участь: засновник гурту Звуки Му Александр Ліпніцкій, скрипаль Сергій Риженко, музикант Сергій Бугаев, президент Ленінградського рок-клубу Ніколай Михайлов, художник Дмитро Шагін, директор музею "Камчатка" Сергій Фірсов, лідер групи "Аукцион" Олег Гаркуша, лідер групи "Чайф" Владімір Шахрин і ін.