Квінтове коло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Квінтове коло мажорних (позначено коричневим) та мінорних (зеленим) тональностей

Кві́нтове ко́ло (або ква́рто-кві́нтове ко́ло) — система розміщення тональностей за ступенем споріднененості у вигляді схеми, де мажорні та мінорні дієзні тональності розташовані за чистими квінтами вгору, а бемольні — за чистими квінтами вниз. При русі по колу за годинниковою стрілкою, кожна наступна тональність матиме на один дієз більше від попередньої, а проти годинникової — на один бемоль більше.

Оскільки октава складається з 12 півтонів, кварта — з 5, а квінта — з 7, то 12 кварт або 12 квінт становлять кілька октав, отже кожна тринадцята тональність енгрармонічно збігатиметься з вихідною. Насправді точний збіг відбувається лише при рівномірно-темперований строї (де квінта визначається як інтервал між двома тони зі співвідношенням частот 2 : 2^{7/12}), відраховуючи ж квінти у натуральному строї (де квінта визначається як інтервал між двома тони зі співвідношенням частот 2:3), кожен тринадцятий звук відрізнятиметься від вихідного на інтервал піфагорової кома. Саме ця розбіжність і призвела до ствердження рівномірно-темперованого строю у практиці настроювання музичних інструментів. Теоретично коло є незамкненим і може містити необмежену кількість енгармонічно рівних тональностей (напр. His=C=Deses; Ais=B=Ceses; тощо), на практиці, однак, використовуються лише ті тональності, які мають не більше 7 знаків біля ключа, відтак енгармонічне коло містить лише три мажорні (H — Ces, Fis — Ges, Cis — Des) та три мінорні (as — gis, es — dis, b — ais) енгармонічно рівні тональності.

квінтове коло в «Мусікійській граматиці» М. Дилецького московського видання, 1679

Першою відомою музично-теоретичною роботою, в якій є квінтове коло, є «Мусікійська граматика» українського музиканта Миколи Дилецького[1] (збереглося лише московське видання 1679 року), в якій автор називає його як «коло мусикийское». Детальніший опис квінтового кола належить Йоганну Давиду Хайнихену ("Neu erfundene und gründliche Anweisung", 1711).

В усіх, 24 тональностях кварто-квінтового кола написані такі твори, як цикли з 24-х прелюдій Шопена й Шостаковича. Й. С. Бах показав рівноправність всіх тональностей, написавши «Добре темперований клавір».

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.bestreferat.ru/referat-71445.html