Квінтиліан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття не містить посилань на інші статті Вікіпедії. Ви можете допомогти, додавши їх там, де вважаєте за доцільне.

Марк Фабій Квінтиліан (Marcus Fabius Quintilianus) (бл. 35 — бл. 95) — найвідоміший із римських педагогів.

Збереглися до наших днів фрагменти його твору «Про виховання оратора», які дають змогу судити про педагогічні погляди Квінтиліана, які вважаємо надзвичайно цікавими. Квінтиліану належить прогресивна думка, що всі діти мають певні позитивні задатки від природи, а задача вихователя — розвинути їх.

У своїй першій книзі «Про виховання оратора» (всього їх 12) Квінтіліан відзначає, що деякі діти подають великі надії щодо свого подальшого розвитку, і якщо ці надії не виправдовуються, то «не природа винна, а недоліки виховання служать тому причиною». Правда, тут же він відзначає, що бувають випадки, коли «дитя від природи схильне до поганого». Про виправлення таких дітей треба подбати якомога раніше. У ранньому віці діти легше піддаються переконанню, вважав Квінтиліан.

Дуже слушними є міркування Квінтиліана щодо тілесних покарань. Він не схвалював такого засобу впливу на дітей (щоправда, для рабів тілесні покарання вважав обов'язковими).

Співзвучною сьогоднішньому дню є думка Квінтиліана про те, що проступки дітей, багато з яких мають місце через неуважність педагога, намагаються виправлятися не тим, що дітей примушують поступити правильно, а тільки тим, що їх карають, бо вони не поступили правильно. Дітей слід більше привчати, а не карати. Звичка, набута в дитинстві, має велике значення у житті людини, підкреслював Квінтиліан.

У вихованні багато залежить від особистості педагога. Одним із перших Квінтиліан сформулював ряд вимог до вчителя-вихователя, серед яких дуже важливою є вимога добре знати особливості кожного учня, його характер, щоб використати відповідні засоби впливу.