Квінт Лутацій Катул Капітолін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Квінт Лутацій Катул Капітолін (124 — 60 роки до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, прихильник оптиматів.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду нобілів Лутаціїв. Син Квінта Лутація Катула, консула 102 року до н. е., та Доміції. У 102—101 роках почав служби у війні із племенем кмвірів під орудою батька. У 100 році до н. е. брав участь у придушенні руху Луція Апулея Сатурніна. Після цього брав участь у Союзницькій війні, зокрема у 89 році до н. е. воював проти італіків знову під командуванням батька.

У 87 році до н. е. сенат в якості легата спрямував Катула до Квінта Цецилія Метелла Пія, щоб останній прийшов на допомогу Риму. У 86 році до н. е. стає еділом, того ж року, після того як батька Катула Гай Марій присудив до страти Квінт Лутацій втік до Луція Корнелія Сулли, який на той час був у Греції.

У 81 році до н. е. Катул обирається претором, а у 78 році до н. е. стає консулом (разом з Марком Емілієи Лепідом). Під час своєї каденції Катул вступив у конфлікт, завадив Лепіду провести закони про хлібні роздачі, відновлення прав народних трибунів та повернення конфіскованих земель їх власникам. Після цього Лепід підняв повстання. У 77 році до н. е. Квінт Катул завдав йому поразки біля Риму й змусив тікати того з Італії. Після цього значно збільшив свій вплив у сенаті, проводячи політику збереження влади оптиматів. Також під час свого консульства Катул відновив храм Юпітера Капітолійського, за що й отримав свій агномен «Капітолін».

У 76 році до н. е. стає членом колегії понтифіків. У 70 році до н. е. підтримав законопроект стосовно реформування складу постійних судових комісій. У 67 та 66 роках виступав проти законопроектів Авла Габінія та Манілія, якими надавався імперій Гнею Помпею для війни спочатку з піратами, а потім з Мітридатом VI, царем Понту.

У 65 роц ідо н. е. обирається цензором (разом з Марком Ліцинієм Крассом). На цій посаді заблокував спробу свого колеги надати римське громадянство транспаданським галлам, а також обкласти Єгипет даниною. Внаслідок конфлікту обидва цензори склали свої повноваження.

У 63 році до н. е. Катул намагався здобути посаду великого понтифіка, навіть пропонува хабаря Цезарю за відмову балотуватися, але марно. Врештою Лутацій програв вибори саме Цезарю. В цей же час Катул активно допомогав Цицерону боротися із змовою Луція Сергія Катиліни, незважаючи на гарні стосунки з останнім. Після придушення змови Катул виступив за страту Катиліни та його спільників. Також Лутацій Катул пропонував долучити Цезаря до переліку змовників, але цю пропозицію не було підтримано.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Муммія Ахаїка

Діти:

  • Лутація.

Джерела[ред.ред. код]

  • Dio XXXVI 30—36; XXXVII 9, 3; 37, 2; 44, 1; 46, 3—4; XLIV 48, 2; 47, 4.
  • Ammian. XIV, 6, 25