Квінт Цецилій Метелл Балеарік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квінт Цецилій Метелл Балеарік
Народився 2 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер 2 століття до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов латина
Посада цензор Стародавнього Риму, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Рід Цецилії Метелли
Батько Квінт Цецилій Метелл Македонський[2][3][3]
Мати невідомо
Брати, сестри Caecilia Metellad[3][3], Марк Цецилій Метелл[3][3], Луцій Цецилій Метелл Діадемат[3][3], Гай Цецилій Метелл Капрарій[3][3], Caecilia Metellad[3][3] і Caecilia Metellad
У шлюбі з невідомо, невідомо і невідомо
Діти Квінт Цецилій Метелл Непот[3][3], Caecilia Metellad[3][3] і Цецилія Метелла Балеарік Старша

Квінт Цецилій Метел Балеарський (лат. Quintus Caecilius Metellus Balearicus; 170 — 113/112 рр. до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 123 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Цециліїв. Син Квінта Цецилія Метелла Македонського, консула 143 року до н. е.

Як еділ провів закупівлю зерна у Фессалії, у 126 році до н. е. обрано претором. У 123 році до н. е. — консулом разом з Тітом Квінкцієм Фламініном. У 122 році до н. е. його призначено проконсулом Балеарських островів та Іспанії. На цій посаді провів низку успішних бойових дій проти піратів, звільнивши острови від піратських баз, а море для судноплавства. Окрім того, заснував на Балеарських островах декілька римських колоній — Пальму (сучасне місто Пальма-де-Майорка), Полленція (сучасне м. Польєнсе). Розмістив у кожній з них до 3 тисяч колоністів. У 121 році до н. е. повернувся до Риму, де від сенату отримав тріумф та почесний агномен Балеарік. У 120 році до н. е. обрано цензором.

Родина[ред. | ред. код]

Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Manuel Dejante Pinto de Magalhães Arnao Metello et João Carlos Metello de Nápoles, «Metellos de Portugal, Brasil e Roma», Torres Novas, 1998 (порт.)
  • Ronald Syme, La révolution romaine, Paris, 1967. (фр.)